06 червня 2017 року Справа № 910/15792/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Картере В.І.,
Малетича М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги Компанії Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед) та
Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2017 року
та на ухвалу господарського суду міста Києва від 17 листопада 2015 року
у справі № 910/15792/14
господарського суду міста Києва
за позовом ОСОБА_4
до 1) ОСОБА_5,
2) Компанії Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед),
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000",
4) Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві,
5) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ"
про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства, переведення прав покупця та скасування державної реєстрації змін до статуту
за участю представників:
позивача: не з'явилися
відповідача-1: не з'явилися
відповідача-2: Горбач Є.А.
відповідача-3: Мусієнко О.І.
відповідача-4: не з'явилися
відповідача-5: Сурник В.М.
У липні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_5, Компанії Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000", Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000", оформлених протоколом від 30 липня 2013 року, переведення на позивача прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000" в розмірі 75,2701% від 30 липня 2013 року, укладеним між ОСОБА_9 та Компанією Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед), та скасування державної реєстрації змін до статуту.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначений договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі порушує переважне право позивача, як учасника ТОВ "Ліра-2000", на купівлю частки іншого учасника товариства.
17 листопада 2015 року до господарського суду міста Києва звернулись позивач, перший, другий, третій та п'ятий відповідачі із заявою про затвердження мирової угоди у справі № 910/15792/14.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17 листопада 2015 року у справі № 910/15792/14 затверджено мирову угоду б/н від 16 листопада 2015 року, укладену між ОСОБА_4, ОСОБА_5, Компанією Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед), Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ", в редакції, поданій сторонами;
задоволено клопотання Компанії Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед) б/н від 17 листопада 2015 року щодо перерахування з депозитного рахунку господарського суду міста Києва №37314005000062 на рахунок Компанії Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед) №26008455013743, відкритий в ПАТ "ОТП Банк", грошових коштів в сумі 22 581 025,00 грн.;
припинено провадження у справі № 910/15792/14 в частині позовних вимог до ОСОБА_5, Компанії Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед), ТОВ "Ліра-2000", ТОВ "ОІЛСІ" про переведення на ОСОБА_4 прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу частки від 30 липня 2013 року, укладеним між ОСОБА_5 та Компанією Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед);
прийнято відмову ОСОБА_4 від позову до ТОВ "Ліра-2000" та Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Ліра-2000", оформлених протоколом від 30 липня 2013 року; скасування державної реєстрації змін до статуту ТОВ "Ліра-2000", оформлених протоколом від 30 липня 2013 року позачергових загальних зборів ТОВ "Ліра-2000" та поновлення попередньої редакції статуту.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 17 листопада 2015 року про затвердження мирової угоди, Компанія Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед) оскаржила зазначену ухвалу до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що господарський суд міста Києва прийняв ухвалу з порушеннями норм процесуального права, оскільки станом на момент укладення між сторонами мирової угоди та її затвердження господарським судом існувала встановлена ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2014 року у справі № 757/14936/14-к заборона використання та розпорядження часткою в розмірі 75,2701% статутного капіталу ТОВ "Ліра-2000", яка належить Компанії Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед). В апеляційній скарзі скаржник просив скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 17 листопада 2015 року у справі №910/15792 та направити справу до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду справи по суті.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2017 року (колегія суддів у складі: Мальченко А.О. - головуючий, Жук Г.А., Дикунська С.Я.) ухвалу господарського суду міста Києва від 17 листопада 2015 року залишено без змін.
Не погодившись із зазначеною постановою апеляційного господарського суду, Компанія Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ" звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2017 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 17 листопада 2015 року, а справу направити до господарського суду міста Києва для продовження розгляду. В обґрунтування зазначених вимог заявники касаційної скарги посилаються на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню.
Як встановлено судом апеляційної інстанції 17 листопада 2015 року до господарського суду міста Києва сторонами у справі: позивачем, відповідачем-1, відповідачем-2, відповідачем-3 та відповідачем-5 була подана нотаріально посвідчена заява від 16 листопада 2015 року про затвердження мирової угоди б/н від 16 листопада 2015 року між зазначеними учасниками спору.
Розглянувши подану мирову угоду, перевіривши повноваження представників сторін на вчинення дій щодо її підписання, місцевим господарським судом встановлено, що умови мирової угоди, за виключенням речення 2 п. 4, стосуються прав і обов'язків сторін щодо предмету позову, за своїми умовами відповідають законодавству, внаслідок чого мирова угода підлягає затвердженню, за виключенням речення 2 п. 4.
Відповідно до п. 1 затвердженої судом мирової угоди, з метою мирного врегулювання спору у справі №910/15792/14, учасники судового процесу дійшли згоди перевести на ОСОБА_4 всі права і обов'язки покупця за договором купівлі-продажу частки, укладеним 30 липня 2013 року між ОСОБА_5 та Компанією Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед), відповідно до умов якого ОСОБА_5 продав, а Компанія Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед) купила частку у статутному капіталі ТОВ "ЛІРА-2000" в розмірі 75,2701% статутного капіталу.
Порядок використання сторонами процесу свого права на укладення мирової угоди встановлено статтею 78 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до положень якої умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 78 ГПК України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.
Пунктом 3.19. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26 грудня 2011 року передбачено, що мирова угода сторін - є одним із способів вирішення господарського спору, і може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову.
Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути в майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участь у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.
Залишаючи без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 17 листопада 2015 року про затвердження мирової угоди, суд апеляційної інстанції виходив з того, що укладена між сторонами у справі та затверджена господарським судом міста Києва мирова угода не стосується відчуження або розпорядження часткою в розмірі 75,2701% статутного капіталу ТОВ "Ліра-2000" і положення мирової угоди не порушили заборони, встановленої Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2014 року.
Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками апеляційного господарського суду з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є, зокрема, переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000" в розмірі 75,2701% від 30 липня 2013 року, укладеним між ОСОБА_9 та Компанією Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед).
Таким чином, предмет спору у даній справі безпосередньо стосується частки в статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" в розмірі 75,2701%.
Як зазначено відповідачем-2 та встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 червня 2014 року у справі №757/14936/14-к накладено арешт та заборону використання і розпорядження часткою в статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" в розмірі 75,2101%, що складає 22 581 025,00 грн., яка належить Компанії Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед).
Тобто станом на дату укладення між сторонами у справі мирової угоди та станом на дату її затвердження ухвалою господарського суду міста Києва існувала заборона використання та розпорядження часткою в розмірі 75,2701% статутного капіталу ТОВ "Ліра-2000", встановлена ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2014 року у справі № 757/14936/14-к.
Право розпорядження полягає в юридичній можливості визначити фактичну і юридичну долю речі. Уклавши мирову угоду, сторони розпорядились юридичною долею частки в статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" шляхом заміни сторони договору купівлі-продажу, тобто реалізували право розпорядження часткою, яке було обмежене встановленою судом забороною.
Крім того, встановлені судом апеляційної інстанції обставини внесення позивачем - ОСОБА_4 на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі 22 581 025,00 грн. з подальшим їх перерахуванням відповідачу-2 - Компанії Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед) також підтверджують факт реалізації сторонами, в т.ч. і Компанією, права розпорядження часткою шляхом її відчуження всупереч встановленої судом заборони, чим спростовуються помилкові висновки суду апеляційної інстанції про те, що за мировою угодою Компанія не здійснювала відчуження, використання або розпорядження часткою в статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000".
Разом з цим слід зазначити, що існування ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2014 року у справі № 757/14936/14-к про заборону відчуження та розпорядження часткою в статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" станом на дату укладення сторонами мирової угоди та її затвердження господарським судом, в свою чергу, унеможливлює виконання мирової угоди, та ставить під сумнів можливість остаточного вирішення існуючого спору між сторонами шляхом укладення мирової угоди та не виключає можливості виникнення в подальшому нового спору між сторонами. Однак, господарський суд під час затвердження укладеної між сторонами мирової угоди не звернув увагу на наявність ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2014 року у справі № 757/14936/14-к, а суд апеляційної інстанції в свою чергу не врахував викладеного вище.
Крім того, відповідно до положень частини третьої ст. 78 ГПК України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Ліра-2000" від 06 листопада 204 року, частка у статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" в повному розмірі (100% статутного капіталу товариства) була продана за договором купівлі-продажу ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ", у зв'язку з чим зазначеними зборами було прийнято рішення про виведення ОСОБА_4 зі складу часників ТОВ "Ліра-2000" згідно поданого договору.
Однак, ні місцевий господарський суд під час винесення ухвали про затвердження мирової угоди, ні суд апеляційної інстанції в постанові про залишення без змін зазначеної ухвали не прийняли до уваги положення ч. 3 ст. 78 ГПК України та не звернули уваги на наявні в матеріалах справи докази того, що ОСОБА_4 станом на дату затвердження господарським судом міста Києва мирової угоди не був власником частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000", не був учасником зазначеного товариства та, відповідно, не мав переважного права купівлі частки іншого учасника товариства. У зв'язку з чим місцевий господарський суд передчасно затвердив мирову угоду між сторонами у справі не з'ясувавши з достовірністю чи стосується мирова угода прав і обов'язків ОСОБА_4, як учасника товариства, який відчужив частку у статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" в розмірі 100% та був виключений зі складу учасників товариства, як і не з'ясували чи має він переважне право на купівлю частки іншого учасника товариства, що є предметом позову у даній справі. Затвердження мирової угоди за наявності таких обставин свідчить про те, що така угода остаточно не вирішує спору та може призвести до виникнення нового спору. Суд апеляційної інстанції також безпідставно не врахував наведеного, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення та постанову не можна визнати такими, що прийняті з правильним застосуванням до спірних правовідносин норм матеріального та процесуального права та повним з'ясуванням всіх обставин справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваних ухвали господарського суду міста Києва від 17 листопада 2015 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2017 року з направленням справи на розгляд до господарського суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
1. Касаційні скарги Компанії Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ" задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 17 листопада 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2017 року у справі № 910/15792/14 скасувати.
3. Справу № 910/15792/14 передати до господарського суду міста Києва.
Головуючий І.А. Плюшко
Судді: В.І. Картере
М.М. Малетич