Справа № 755/8110/17
"02" червня 2017 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Астахова О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Сьома Київська державна нотаріальна контора про розірвання договору довічного утримання, визнання права власності на майно та скасування заборони відчуження квартири,
Позивач звернулась до суду із позовною заявою в якій просить розірвати договір довічного утримання від 04 квітня 2008 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, та скасувати заборону відчуження вказаної квартири, накладену державним нотаріусом Сьомої Київської державної нотаріальної контори Гавриленко А.М. при укладенні договору довічного утримання від 04 квітня 2008 року.
Вивчивши матеріалами позовної заяви, суддя прийшов до висновку, що заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.
Так, з матеріалів справи убачається, що позивачем подано позов, який одночасно містить одну вимогу майнового та дві вимоги немайнового характеру, однак до позовної заяви не долучено документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до п.п. 4, 6 ч. 2, ч. 5 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, щодо вимог майнового характеру, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Позивач просить визнати за нею право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме на квартиру АДРЕСА_1. При цьому, позивачем не зазначено ціни позову, не долучено документального підтвердження вартості майна, на яке вона просить визнати за нею право власності, та не оплачено вимоги судовим збором.
Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до суду заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2017 року становить 1600,00 грн.
Таким чином, позивачу потрібно надати суду документальні відомості вартості майна, що є предметом розгляду справи, або вартості аналогічного майна та виходячи із його розміру вказати ціну позову та здійснити оплату судового збору. За позовною вимогою майнового характеру судовий збір підлягає сплаті у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1600,00 грн. За двома позовними вимогами немайнового характеру - у розмірі 1280,00 грн. (1600,00 х 0,4 х 2). Якщо у позивача є пільги зі сплати судового збору, необхідно надати доказ на підтвердження таких пільг.
Згідно із ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, суд вважає необхідним залишити заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 119, 121, 209,210, 293 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Сьома Київська державна нотаріальна контора про розірвання договору довічного утримання, визнання права власності та скасування заборони відчуження квартири - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
У разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: