Справа № 755/12967/16-к
1-кп/755/197/17
м. Київ "23" травня 2017 р.
Колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
перекладача ОСОБА_9
потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 , ОСОБА_14
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_15 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_16 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України ОСОБА_17 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 187 КК України,
Дніпровським районним судом м. Києва розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
В судовому засіданні суд поставив на обговорення питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 так як закінчується раніше визначений ухвалою суду строк.
Приобговоренні питання прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених мотивуючитим, що на даний час ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України не зникли, а строк дії запобіжних заходів закінчується 26.05.2017 року.
Крім того,із урахуванням факту смерті потерпілого ОСОБА_18 , на думку прокурора з'явилися нові підстави для продовження строків тримання обвинувачених під вартою. ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, пов'язанимиіз застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілих, вчинених у складі організованої групи, за які передбачено покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі. Застосування інших альтернативних запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, на думку прокурора, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених та виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
Захисники обвинувачених заперечували проти продовження строку тримання під вартою, зазначивши, що на даний час немає підстав вважати, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України.Прокурор посилався на обставини кримінального провадження, однак на даний час ані вище вказані обставини, ні особи обвинувачених не судом не досліджувались. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення належної поведінки обвинувачених, прокурор не навів жодного доказу чи посилання на наявні ризики.
Захисник ОСОБА_6 просив змінити ОСОБА_19 запобіжний захід, оскільки у обвинуваченого за час перебування у СІЗО різко погіршився стан здоров'я.
Крім того, захисник ОСОБА_7 зазначив, що наведені ризики прокурором є лише припущенням. ОСОБА_16 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, тому просив обрати ОСОБА_16 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_8 у вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою поклався на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_15 підтримав думку свого захисника.
Обвинувачені ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою покладались на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників судового розгляду та дослідивши матеріали судового провадження, судова колегія приходить до наступного:
відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ухвалою суду від 28.03.2017 року строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 був визначений до 26.05.2017 року.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Розглядаючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою суд враховує, що ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких. Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявностіризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованих обвинуваченому правопорушень, на даний час існують ризики які були встановлені під час обрання та продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, продовжують існувати. Із урахуванням факту смерті потерпілого ОСОБА_18 , на думку прокурора з'явилися нові підстави для продовження строків тримання обвинувачених під вартою. ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, пов'язаними із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілих, вчинених у складі організованої групи, за які передбачено покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі. Застосування інших альтернативних запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, на думку прокурора, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених та виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
Судом встановлено, що ОСОБА_15 раніше судимий за вчинення тяжкого злочину, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, постійної реєстрації та місця проживання на території України не має, офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу не має, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, ряд з яких відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких.
Обвинувачений ОСОБА_16 раніше не судимий, зареєстрований на території міста Києва, офіційно не працює, законних джерел доходу не має, обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_17 раніше судимий, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, офіційно не працює, законних джерел доходу, постійного проживання та реєстрації на території міста Києва не має, обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких відноситься до категорії особливо тяжких.
Враховуючи дані про особи обвинувачених, обставини вчинення кримінальних правопорушень, роль кожного у них, обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів, у тому числі пов'язаних із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, за які законом передбачене покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна, підвищену суспільну небезпечність злочинів, відсутність тісних соціальних зв'язків обвинувачених та достовірних відомостей про зменшення ризиків, які були встановлені судом при обранні їм запобіжного заходу та його продовженні, суд вважає, що заявлені раніше стороною обвинувачення ризики, а сааме можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого злочину, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, не зменшилися та існують на даний час, тому підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання підвартою та відповідно зміни запобіжного заходу обвинуваченим відсутні.
Керуючись ст. ст. 177-178, 199, 331 КПК України, колегія суддів,-
Продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в ДУ «Київський СІЗО» Міністерства Юстиції Українидо 21 липня 2017 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направить начальнику ДУ «КиївськийСІЗО» Міністерства Юстиції України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
Судді 1 2