Справа № 755/4295/17
1-кс/755/2853/17
м. Київ "02" червня 2017 р.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 за участю старшого слідчого третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва юрист 2 класу ОСОБА_3 , розглянувши клопотання про тимчасовий доступ до документів,
Слідчий звернувся до суду в межах кримінального провадження № 42017100000000198 від 17.02.2017 року із клопотання про надання дозволу на отримання інформації, що містить банківську таємницю, яка знаходиться у володінні ПАО КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Клопотання мотивоване тим, що третім слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 17.02.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017100000000198, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189, ст. 198 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що працівники поліції спонукають громадянина ОСОБА_4 до збуту викрадених речей з метою подальшого отримання грошових коштів за їх збут, втягуючи останнього у протиправну діяльність, а також вимагають сплачувати щомісячно грошові кошти в сумі 200 доларів США за уникнення перевірок фінансово-господарської діяльності ФОП, а саме: оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 капітан поліції ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 з обслуговування житлового масиву « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Деснянського УП капітан поліції ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
Крім того, встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби, отримують щоденну неправомірну вигоду на банківські картки “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 за діяльність на станції Київського метрополітену “ ІНФОРМАЦІЯ_5 ” та поблизу станції, а також в приміщеннях великих торгівельних центрів та на територіях ринків Деснянського району міста Києва злочинної групи, яка складається з осіб ромської національності в кількості 6-7 чоловік, переважно жіночої статі. Вказані особи вчиняють кишенькові крадіжки мобільних телефонів та грошових коштів громадян.
Також, під час готування до вчинення крадіжок в приміщенні ТРЦ “ ІНФОРМАЦІЯ_6 ”, розташованого по АДРЕСА_1 , капітан поліції ОСОБА_6 повідомляє старших зміни охорони ТРЦ, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , про роботу у визначений час вищевказаних членів злочинної групи з метою уникнення останніми затримання з боку працівників охорони ТРЦ та ідентифікації за допомогою відео-спостереження в разі звернення до працівників охорони потерпілих.
Щоденно, після вчинення учасниками злочинної групи кримінальних правопорушень, останні пересилають грошові кошти на банківські картки “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” № НОМЕР_3 , яку використовує ОСОБА_8 , № НОМЕР_4 , яку використовує ОСОБА_7 , № НОМЕР_1 , яку використовує ОСОБА_6 та № НОМЕР_2 , яку використовує ОСОБА_5 .
Так, 23.10.2016 приблизно о 19:00 год. на робоче місце ОСОБА_4 , прийшли двоє працівників поліції Деснянського управління поліції, які були одягнуті у формений одяг, один представився оперуповноваженим ВКР Деснянського управління поліції лейтенантом поліції ОСОБА_6 , інший - ОСОБА_5 . Вказані працівники поліції повідомили, що на ОСОБА_4 , як фізичну особу-підприємця надійшла анонімна скарга про те, що він придбав викрадений мобільний телефон. У зв'язку з цим, працівники поліції повинні забрати у нього з МАФа усі наявні мобільні телефони, для здійснення відповідної перевірки. При цьому, скаргу на яку вони посилались йому для ознайомлення надано не було. На це, він відповів, що ніяких мобільних телефонів він віддавати не буде, оскільки їх вилучення може відбутись лише на підставі мотивованої ухвали суду, яку йому також надано не було.
У подальшому, під час спілкування ОСОБА_6 погодився не вилучати у ОСОБА_4 мобільні телефони, та наголосив, що взамін цього він повинен подарувати йому мобільний телефон «Айфон 6». За це він розгляне анонімну скаргу, як таку, що не підтвердилась. ОСОБА_4 відповів, що на даний час у нього не має мобільного телефону зазначеної моделі. Після цього, ОСОБА_6 та інший працівник поліції пішли з його кіоску.
08.01.2017 близько 14:00 год. на робоче місце ОСОБА_4 прийшли оперуповноважені ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та слідчий, прізвища якого не відомо, а також двоє працівників патрульної поліції. ОСОБА_6 почав говорити, що на ОСОБА_4 як фізичну особу підприємця повторно надійшла анонімна скарга, однак йому її для ознайомлення не надали, та вони запросять зараз понятих у присутності яких будуть здійснювати перевірку всіх наявних у нього мобільних телефонів на предмет виявлення тих, які раніше були викрадені. ОСОБА_4 погодився на проведення, оскільки кожного разу коли він приймає на реалізацію мобільні телефони він їх перевіряє через мережу Інтернет по електронній базі МВС України, на предмет чи не рахуються вони як викрадені, та такі, що розшукуються. У разі виявлення таких мобільних телефонів він їх на реалізацію не приймає. Про це він повідомив ОСОБА_6 , слідчого та патрульних поліцейських. На той час, він був впевнений, що жодний мобільний телефон, що знаходиться у нього на реалізації в розшуку не перебуває.
У подальшому, ОСОБА_6 були запрошені двоє понятих, та під час проведення перевірки усіх 120 мобільних телефонів співробітниками патрульної поліції за допомогою службових планшетів на яких містяться аналітична база системи МВС було виявлено 4 телефони, які розшукуються.
Після цього, поняті, двоє патрульних поліцейських та слідчий пішли з МАФу, а ОСОБА_6 та ОСОБА_5 залишились. ОСОБА_6 також став перевіряти договір оренди МАФу, та виявивши, що договір скінчився пару днів тому, почав розповідати, що у зв'язку з цим, у нього є усі законні підстави вилучити 120 мобільних телефонів, та заборонити ОСОБА_4 здійснювати господарську діяльність. Але, якщо ОСОБА_4 заплатить йому 1000 доларів США, то мобільні телефони вилучатись не будуть, перевірки щодо виявлення викрадених мобільних телефонів у нього проводитись не будуть і він зможе далі безперешкодно здійснювати свою господарську діяльність. ОСОБА_6 запевнив, що частину грошових коштів він буде передавати начальнику поліції Територіального відділу поліції, розташованого по вул. Мілютенка в м. Києві. Під час цією розмови також був присутній ОСОБА_5 .
У разі несплати суми в 1000 доларів США, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вилучать усі мобільні телефони, вивезуть до відділу поліції, куди також доставлять ОСОБА_4 для подальшого встановлення обставин, і заборонять йому здійснення подальшої господарської діяльності.
Під час цієї розмови ОСОБА_6 та ОСОБА_5 чинили на ОСОБА_4 психологічний тиск. Перебуваючи під цим тиском ОСОБА_4 був вимушений сплатити їм грошові кошти. Так, о 15 годині, він, знаходячись в приміщенні МАФу, передав ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 26000 гривень, які останній забрав та почав ОСОБА_4 запевняти, що більше у нього перевірок господарської діяльності не буде, і мобільні телефони зараз і надалі вони вилучати не будуть. Після чого, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 пішли у невідомому напрямку.
Так, 15.01.2017 близько о 15:00 год. до ОСОБА_4 в МАФ прийшов ОСОБА_5 , показав йому мобільний телефон «Xiaomi Redmi 3S», сірого кольору, ІМЕІ НОМЕР_5 , повідомив, що цей телефон він забрав у жінки ромської національності, яка здійснює кишенькові крадіжки, показавши ОСОБА_4 на власному мобільному телефоні фотографію останньої. Також, ОСОБА_5 повідомив, щоб він запам'ятав цю жінку, оскільки за його вказівкою вона буде приносити ОСОБА_4 мобільні телефони, і йому необхідно їх купувати у неї, але 20% від вартості телефону, він повинен буде в подальшому віддавати ОСОБА_5 , але остання мобільні телефони йому не приносила.
При цьому, ОСОБА_5 запропонував купити у нього телефон «Xiaomi Redmi 3S», сірого кольору, ІМЕІ НОМЕР_5 , за 2000 гривень. Оглянувши вказаний телефон ОСОБА_4 його придбав та віддав ОСОБА_5 гроші в сумі 2000 гривень. Наступного дня перевіряючи вищевказаний мобільний телефон по базі МВС України ОСОБА_4 виявив, що цей телефон перебуває у розшуку за Солом'янським управлінням поліції. На даний час зазначений мобільний телефон перебуває у ОСОБА_4 .
Крім того, 01.02.2017 у денний час у невстановленої особи ОСОБА_4 придбав мобільний телефон «Айфон 7», чорного кольору, у якому були видалені заводські налаштування, які він відновив за допомогою Інтернет ресурсів, та у подальшому продав за більш вигідною для себе вартістю.
Також, 04.02.2017, близько о 17:00 год. до ОСОБА_4 прийшли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які також почали детально розпитувати його про мобільний телефон «Айфон 7», чорного кольору, який ним було повернуто.
У подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомили, що будуть приносити йому на реалізацію мобільні телефони, які були раніше викрадені, але як запевнили останні ці телефони по базі МВС України, як викрадені рахуватись не будуть. Усі гроші від продажу зазначених телефонів він повинен буде віддавати їм на що він був вимушений погодитись, оскільки останні здійснювали на ОСОБА_4 тиск та погрожували тим, що будуть перешкоджати йому здійснювати підприємницьку діяльність.
Крім того, ОСОБА_6 повідомив, що з цього часу ОСОБА_4 повинен буде щомісячно платити йому, або ОСОБА_5 200 доларів США, за те, щоб у нього не було жодних перевірок щодо його господарської діяльності.
Крім того, ОСОБА_6 одного разу показав ОСОБА_4 фотографію зі свого мобільного телефону молодого чоловіка та сказав, що він буде приносити ОСОБА_4 мобільні телефони, які він повинен купувати, а 20% від вартості телефонів віддавати ОСОБА_6 чи ОСОБА_5 , додавши, що зазначений громадянин, є кишеньковим злодієм.
Так, 10.02.2017 близько 15:00 год. до ОСОБА_4 на робоче місце прийшов ОСОБА_6 та приніс мобільний телефон «Айфон 5S», сірого кольору, ІМЕІ НОМЕР_6 , який був заблокований, наголосивши на тому, що забрав його у жінки ромської національності, фотографію якої ОСОБА_4 показували раніше. Цей телефон йому необхідно продати на запчастини. Кошти за нього він не брав, а сказав, щоб ОСОБА_4 взамін надав йому мобільний телефон «Айфон 4S», який через декілька днів забрав колега ОСОБА_6 .
Зокрема, 12.02.2017 ОСОБА_4 придбав у невідомого громадянина мобільний телефон “Айфон 5” IMEI: НОМЕР_7 білого кольору за 2000 грн. Телефон він купував після того, як перевірив, що вказаний телефон по базі МВС не рахується як викрадений чи розшукуваний.
Наступного дня на мобільний телефон ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_6 та запитав чи є в ОСОБА_4 на продажу мобільний телефон “Афон 5” IMEI: НОМЕР_7 білого кольору, на що він повідомив, що так.
Після чого, ОСОБА_6 надіслав за допомогою програми “Вайбер” на ОСОБА_4 мобільний номер телефону фото коробки з IMEI для того щоб він звірив ідентичність.
На вимогу останнього, ОСОБА_4 перевірив вказаний IMEI та підтвердив про ідентичність, а саме IMEI: НОМЕР_7 , на що ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_4 , що він або за його дорученням приїде інша особа з метою викупу вказаного мобільного телефону та у наступному передачі його, зі слів ОСОБА_6 законному володільцю.
Так, 14.02.2017 до ОСОБА_4 на робоче місце прийшов ОСОБА_5 та передав йому грошові кошти у сумі 1 500 грн. за придбання мобільного телефону “Айфон 5” IMEI: НОМЕР_7 білого кольору, та пообіцяв найближчим часом повернути решту, а саме 500 грн., проте станом на теперішній час вказані гроші не повернуті, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обіцяють передати 500 грн. 17.02.17 на протязі дня.
Крім того, 15.02.2017 близько 14:00 год. до ОСОБА_4 на робоче місце прийшов ОСОБА_5 та приніс мобільний телефон «Samsung J510 H», чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_8 , та сказав щоб він його продав, а гроші віддав йому.
Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 здають ОСОБА_4 на продаж викрадені мобільні телефони.
Мобільні телефони «Xiаomi Redmi 3S», сірого кольору, ІМЕІ НОМЕР_5 , «Айфон 5S», сірого кольору, ІМЕІ НОМЕР_6 та «Samsung J510 H», чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_8 , які ОСОБА_4 передали ОСОБА_6 та ОСОБА_5 знаходяться у ОСОБА_4 та у разі потреби він готовий їх надати.
ОСОБА_6 та ОСОБА_5 неодноразово погрожували ОСОБА_4 , що у разі відмови співпрацювати з ними, останні будуть перешкоджати ОСОБА_4 здійснювати підприємницьку діяльність та у наступному зможуть притягнути останнього до кримінальної відповідальності.
В теперішній час в ході розслідування даного кримінального провадження виникла необхідність дослідити документи по картковому рахунку № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які відкриті у ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (МФО НОМЕР_9 ) за період з моменту відкриття рахунків та по теперішній час, а також інформацію з камер відеоспостереження банку під час відкриття карткового рахунку № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 та камер відеоспостереження банкоматів у період поповнення та зняття грошових коштів з карткового рахунку № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 . Отримана інформація допоможе встановити власника картки, особу у фактичну користуванні якої знаходиться дана банківська картка, а також особу яка здійснює зняття грошових коштів (предмету неправомірної вигоди) з карткового рахунку. Дані документи будуть використанні, як доказ в кримінальному провадженні.
Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до положень ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 із змінами і доповненнями, інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди.
Згідно ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 року із змінами і доповненнями інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.
Згідно ч.1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.
Згідно п. 19 ст. 3 КПК України, сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
Відповідно до ч. 2 ст. 163 КПК України клопотання розглянуто без виклику особи, у володінні якого знаходяться вище вказана інформація.
Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши документи додані до клопотання, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим.
Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що зазначена інформація знаходиться у володінні ПАО КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а також така інформація має суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, та з урахуванням можливості використати цю інформацію як доказ, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.
Враховуючи викладене, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, керуючись статями 110, 163-165, 309, 369-372 та 395 КПК України, -
Надати старшому слідчому третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , слідчим групи у кримінальному провадженні № 42017100000000198 від 17.02.2017, а також іншим уповноваженим особам за його дорученням тимчасовий доступ та дозвіл на вилучення копій документів ПАО КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (МФО НОМЕР_9 ) АДРЕСА_2 , що становлять банківську таємницю стосовно клієнта банку ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » картки № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , а саме:
- відомості про провайдерів, які надавали телекомунікаційні послуги по забезпеченню доступу до мережі Інтернет, ІР-адреси та номери телефонів, з яких надходили електронні повідомлення та здійснювалось віддалене керування картковим рахунком № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 та забезпечувалась робота системи віддаленого доступу типу "клієнт банк", “ ІНФОРМАЦІЯ_9 ” з дня відкриття рахунку та по дату постановлення ухвали слідчим суддею, в паперовому та електронному вигляді;
- інформацію з камер відеоспостереження банку під час відкриття карткового рахунку № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 та камер відеоспостереження банкоматів у період поповнення та зняття грошових коштів з карткового рахунку № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 у період часу з 17.02.2017 по дату постановлення ухвали.
- розширених банківських виписок про рух грошових коштів карткового рахунку № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , за період з моменту відкриття карткового рахунків по теперішній час із вказівкою дат, сум платежів, повною розшифровкою контрагентів /найменування, ідентифікаційний код, найменування банку, МФО, номера рахунку/, та призначення платежу;
- завірені копії документів наданих в ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (МФО НОМЕР_9 ) під час відкриття карткового рахунку № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 (анкета, заява, інші документи);
Строк дії ухвали не може перевищувати одного місяця з дня її постановлення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: