2/754/3267/17
Справа № 754/2151/17
Іменем України
08 червня 2017 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Таран Н.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1, про зняття арешту з майна,-
В провадження Деснянського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1, про зняття арешту з майна.
У вказаній заяві заявник просив зняти арешт з квартир АДРЕСА_1. При цьому заявник зазначає, що ВДВС Деснянського РУЮ в м. Києві за виконавчим листом №2-264/2003 по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення збитків було відкрите виконавче провадження. Боржники по справі є свекром та чоловіком заявниці, однак вони померли та зараз виникла необхідність зняти арешт з квартири. Також заявник вказував на те, що вона та її дочка, яка зокрема зареєстрована в квартирі та на яку накладено арешт не є стороною виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 17 лютого 2017 року зазначена заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом двох днів з дня її отримання, оскільки подана позовна заява не відповідала вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України, а саме: в позовній заяві повинні бути зазначені: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, наявність підстав для звільнення від доказування. Відповідно до частини четвертою цієї ж статті, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.
В порушення вимог ст.ст. 119 - 120 ЦПК України позивач не виклала обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, звертаючи з позовною заявою до суду не зазначила відомостей про відповідача, місце його знаходження, обставини, що слугували підставою для накладення арешту, які виникли підстави для зняття арешту, найменування справи, в порядку розгляду якої було накладено арешт. Не зазначила докази, що підтверджують кожну обставину, якою позивачка обґрунтовує свої вимоги, зокрема щодо належності їй майна, не визначилася з позовом, а саме те, чи звертається вона до суду з позовом про визнання права власності та знаття арешту з майна, чи зі скаргою на дії державного виконавця.
19 квітня 2017 року на адресу позивача повторно було направлено копію ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 17.02.2017 року.
03.06.2017 р. зазначена ухвала повернулась на адресу суду за закінченням встановленого строку зберігання.
Станом на 08.06.2017 року до Деснянського районного суду міста Києва позивач до суду не приходила та не цікавилась про рух справи, таким чином, зазначені в ухвалі недоліки у встановлений судом строк позивачем усунуто не було, що є підставою вважати позовну заяву неподаною та повернути позивачу з її копією та додатками.
За правилами ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені статтями 119, 120 цього Кодексу, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відтак, зазначену вище заяву необхідно вважати неподаною і повернути позивачу, оскільки останнім не усунуто недоліки заяви на які вказано в ухвалі судді про залишення її без руху.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 121, ст. 210 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1, про зняття арешту з майна - вважати неподаною, та повернути позивачу з усіма додатками, роз'яснивши право на повторне звернення до суду після усунення обставин, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Н.Г.Таран