ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6717/17
провадження № 2/753/4372/17
"29" травня 2017 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Леонтюк Л. К., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3 про відшкодування витрат за період навчання
Позивач Одеський державний університет внутрішніх справ через свого представника Ковальової Ксенії Михайлівни, що діє на підставі довіреності №3137 від 29.11.2016 року, звернувся до Апеляційного суду м.Києва(м.Київ,вул.Солом'янська 2-а), для вирішення територіальної підсудності цивільної справи за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3 про відшкодування витрат за період навчання.
05 квітня 2017 року суддею судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва Семенюк Т. А. відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України " Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ", у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд:
цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, - місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва.
Оскільки вказана цивільна справа підсудна Автономній Республіці Крим, а тому підсудність даної цивільної справи визначено за Дарницьким районним судом м. Києва.
Матеріали цивільної справи надійшли до загальної канцелярії Дарницького районного суду м. Києва(м.Київ,вул.О.Кошиця,5-а) за вх.№17891 від 11.04.2017 року і передані судді для вирішення питання про відкриття провадження у справі у приміщенні суду (по вул. Севастопольській,14)що підтверджується даними контрольного журналу №701 від 13.04.2017 року.
Зазначена позовна заява була подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України.
Згідно ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК України.
Ухвалою суду від 13 квітня 2017 року позивачу було надано 5 - ти денний строк для усунення недоліків, а позовна заява залишена без руху.
25 травня 2017 року за вх. № 25604 та 29 травня 2017 року за вх. № 25987 до загальної канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про відстрочення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах », єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи ( наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо ).
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав ( перешкоджає ) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Однак, позивач доказів на підтвердження майнового стану суду не надав, тому, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви позивачу
Відповідно до Закону України "Про судовий збір", судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ( РИМ, 4.XI.1950 ), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R ( 81 ) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі " Креуз проти Польщі " ( Kreuz v. Poland ) ), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях « Голдер проти Великої Британії » від 21 лютого 1975, « Жоффре де ля Прадельде ля Прадель проти Франції » від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги визначені у ній, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Зазначені недоліки не дають підстав для відкриття провадження по справі.
Підстав для продовження строку для усунення недоліків передбачених ст. 73 ЦПК України не встановлено, оскільки останній не може бути продовжений з ініціативи суду і підлягає продовженню, за наявності підстав, виключно за клопотанням сторони або іншої особи, яка не встигла вчинити певну процесуальну дію.
За таких обставин вважаю, що заява підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись ст. ст. 73, 121, 209-210 ЦПК України, суддя
Позовну заяву за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3 про відшкодування витрат за період навчання з копіями документів доданих до позову повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу положення ч. 5 ст. 121 ЦПК України про те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києві шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СУДДЯ: Л.К.ЛЕОНТЮК