ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9171/15-ц
провадження № 2/753/196/17
заочне
"15" травня 2017 р. Дарницький районний суд м.Києва в складі судді Вовка Є.І., при секретарі Германенко В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою,
У травні 2015 року заступник прокурора міста Києва в інтересах Київської міської ради звернувся до суду з позовом, яким просив зобов"язати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) усунути перешкоди у здійсненні Київською міською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення самовільно розміщеної на вказаній земельній ділянці будівлі закладу громадського харчування літ А, Б, В, загальною площею 460 кв.м. з підстав, передбачених ст.ст. 16,60 ЗУ «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 9,116, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 376 Цивільного кодексу України.
В обгрунтування зокрема зазначено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2013р. за ТОВ «Арак-Сервіс» визнано право власності на будівлі закладу громадського харчування літ. А, Б, В, загальною площею 460 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі договору купівлі-продажу від 12.09.2013 р., реєстраційний номер 1170, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Микитченко О.В., 2/3 будівлі закладу громадського харчування, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2, та на підставі договору купівлі-продажу від 12.09.2013 р., реєстраційний номер 1173, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Микитченко О.В., 1/3 будівлі закладу громадського харчування, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3
Зазначене рішення суду постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р. було скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Арак-Сервіс» про визнання права власності на будівлі закладу громадського харчування літ. А, Б, В, загальною площею 460 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1. Київський апеляційний господарський суд виходив із того, що при винесенні рішення місцевим судом не було досліджено факт наявності чи відсутності у позивача та відповідача у власності чи користуванні земельної ділянки за вказаною адресою, а тому враховуючи приписи ст. 376 ЦК України позивач за відсутності правовстановлюючих документів на землю не є особою, за якою можливо визнати право власності на самочинно збудований об'єкт. Отже, відповідачі не мали правових підстав для використання зазначеної земельної ділянки, як і нежитлових приміщень, які є самочинно збудованими, і заступник прокруора просив зобов'язати відповідачів знести зазначені об'єкти відповідно до вимог ст.376 ЦК України.
В судовому засіданні прокурор Ковальчук Т.А. та представник Київської міської ради позовні вимоги та їх обгрунтування підтримали в повному обсязі.
В обгрунтування письмових заперечень ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зазначено, що позовні вимоги Прокуратури міста Києва в інтересах Київської міської ради є необгрунтованими та безпідставними, оскільки право власності відповідачами було набуто законно та належним чином зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, крім того, будь-які документи, які б підтверджували фат відсутності належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або істотне порушення відповідачами будівельних норм і правил відсутні, відповідачі вважають, що вимога позивача про знесення вказаних приміщень є порушенням конституційних прав громадянина на приватну власність. А відтак, просили відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.06.2013р. у справі №910/9561/13 задоволено позов ТОВ «Арак-Сервіс» до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 Визнано за ТОВ «Арак-Сервіс» право власності на будівлі закладу громадського харчування літ. А, Б, В, загальною площею 460 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9, 10). На підставі договору купівлі-продажу від 12.09.2013 р., реєстраційний номер 1170, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Микитченко О.В., 2/3 будівлі закладу громадського харчування, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2, та на підставі договору купівлі-продажу від 12.09.2013 р., реєстраційний номер 1173, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Микитченко О.В., 1/3 будівлі закладу громадського харчування, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 та внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належність зазначених приміщень на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.18).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р. зазначене судове рішення було скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Арак-Сервіс» про визнання права власності на будівлі закладу громадського харчування літ А, Б, В, загальною площею 460 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9-17).
Зазначена постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р. на час розгляду цього позову є чинною.
За інформацією Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не обліковується, зовнішні межі та землекористувач земельних ділянок за вказаною адресою не встановлений, рішення Київської міської ради про передачу земельних ділянок за вказаною адресою не приймалось. Документи, що посвідчують право користування, станом на 31.12.2012 р., в департаменті земельних ресурсів не зареєстровано (а.с.19).
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Статтею 9 та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями на території м. Києва, до розмежування земель комунальної та державної власності, належить до повноважень Київської міської ради.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).
При цьому, ст. 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що земельна ділянка загальноюплощею 460 кв.м. по АДРЕСА_1 належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Києва, виключно Київська міська рада має право розпоряджатися нею. Будь-які рішення про передачу вказаної земельної ділянки ОСОБА_3, ОСОБА_2 та іншим особам Київською міською радою не приймалися, документи, що посвідчують її право користування земельною ділянкою відсутні.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
За інформацією Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 02.03.2015 № 7126-32/0203/09 декларацію про початок виконання будівельних робіт КВ 082141410475 від 21.05.2014 та декларацію про готовність об'єкту за до експлуатації від 05.06.2014 КВ 142141560516 за вказаною адресою скасовано на підставі наказу від 03.09.2014 №57д. (а.с.7).
Відповідно до ст. 375 ЦК України - власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 6 «Про практику застосування судами ст. 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)- при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відповідно до ч.4 ст. 376 ЦК України - якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про те, що нежитлові приміщення літ. А, Б, В, загальною площею 460 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 підлягають знесенню, оскільки вони були збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, та є об'єктами самочинного будівництва, що встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р. А тому, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню, оскільки ним доведено належними та допустимими доказами про порушення майнових інтересів держави в особі Київської міської ради, що позбавляє можливості здійснювати повноваження щодо користування та розпорядження належною їй земельною ділянкою, і доводи сторони відповідачів не спростовують такого висновку суду.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Таким чином, з відповідачів підлягає стягненню в доход держави судовий збір щодо задоволених позовних вимог немайнового характеру відповідно до Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка існувала на момент подачі позовної заяви в сумі 243,60 грн., а саме по 121 грн. 80 коп. з кожного.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.16, 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.ч.4,5 ст.26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. 9, 116, 125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст.375, 376 ЦК України; ст.ст. 3, 10, 60, 88, 212-215, 228 Цивільного процесуального кодексу України,
Позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах Київської міської ради задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 (номер платника податків НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (номер платника податків НОМЕР_2) усунути перешкоди у здійсненні Київською міською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення самовільно розміщеної на вказаній земельній ділянці будівлі закладу громадського харчування (загальною площею 460 кв.м літ. А, Б, В).
Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 243 грн. 60 коп. стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в доход держави, а саме по 121 грн. 80 коп. з кожної.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
заочне
(вступна та резолютивна частини)
15 травня 2017 р. Дарницький районний суд м.Києва в складі судді Вовка Є.І., при секретарі Германенко В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою,
Позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах Київської міської ради задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 (номер платника податків НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (номер платника податків НОМЕР_2) усунути перешкоди у здійсненні Київською міською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення самовільно розміщеної на вказаній земельній ділянці будівлі закладу громадського харчування (загальною площею 460 кв.м літ. А, Б, В).
Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 243 грн. 60 коп. стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в доход держави, а саме по 121 грн. 80 коп. з кожної.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.