ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.05.2017Справа № 910/11845/16
За скаргою Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»
за дії Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві по справі №910/11845/16
За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»
до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»
про виселення з приміщення
Суддя Маринченко Я.В.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
від ВДВС - Триліська А.А. (представник за довіреністю).
У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» звернулось до господарського суду міста Києва із зазначеною скаргою.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що в провадженні Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавче провадження №53507656 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 22.12.2016 по справі №910/11845/16 про виселення ПАТ «Укртелеком» із приміщення.
Так скаржник зазначає, що в порушення чинного законодавства державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві 01.03.2017 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53507656, яку Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» отримано не було. Скаржник стверджує, що про відкриття виконавчого провадження останній дізнався з інформації, що містилася в єдиному державному реєстрі боржників. Крім того, боржник зазначає, що державним виконавцем було порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження» оскільки провадження немайнового характеру не вносяться до зазначеного реєстру.
В подальшому державним виконавцем було змінено статус виконавчого провадження з майнового на немайновий, вилучено відповідний запис із реєстру та видано наручно представнику боржника оскаржувану постанову. Проте так і не було направлено останню боржнику, що також на думку останнього є порушенням норм закону.
Крім того, скаржник зазначає, що у постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем не було надано боржникові термін на добровільне виконання рішення суду. Також стверджує, що оскаржувана постанова не містить повного найменування стягувача та боржника, чим також порушує вимоги чинного законодавства.
З огляду на викладене скаржник вважає оскаржувану постанову неправомірною та такою що порушує норми Закону України «Про виконавче провадження» та права боржника у даній справі.
На підставі викладеного скаржник просить суд визнати дії Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови від 01.03.2017 ВП№53507656 про відкриття виконавчого провадження незаконними та визнати зазначену постанову недійсною.
Ухвалою від 27.04.2017 господарського суду міста Києва скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.
Представник позивача в судове засідання не з'явився проте через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва подав письмові заперечення стосовно розглядуваної скарги, в яких заперечив проти задоволення останньої в повному обсязі, зокрема зазначив, що наразі рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2016 по справі №910/11845/16 фактично виконано, боржника - Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» виселено із займаного приміщення, а майно останнього, яке знаходилось в приміщенні на момент виселення, описане та передане на відповідальне зберігання представнику Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», на підтвердження чого надав копію постанови про опис та арешт майна боржника та Акт державного виконавця. Відтак позивач стверджує, що у діях державного виконавця відсутнє порушення норм чинного законодавства, а скарга Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» задоволенню не підлягає.
Представник відповідача (скаржника) в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Представник ВДВС в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані в судових засіданнях, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.10.2016 по справі №910/11845/16 позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про виселення з приміщення задоволено в повному обсязі та, зокрема, виселено Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» з нежилих приміщень загальною площею 294,30 кв.м., в т.ч. на 1 поверсі - 245,80 кв.м., у підвалі - 48,50 кв.м. в буднику №5 літ. А по вул. Івана Пулюя.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2016 по справі №910/11845/16 залишено без змін.
22.12.2016 на примусове виконання зазначеного рішення видано відповідні накази у справі №910/11845/16.
Як вбачається із матеріалів справи 01.03.2017 держаним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виселення ПАТ «Укртелеком» із займаного приміщення відповідно до наказу господарського суду міста Києва від 22.12.2016.
Зазначену постанову скаржник вважає незаконною, та просить її скасувати.
Згідно із ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За приписами ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
При цьому, відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно із ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Законом України «Про виконавче провадження» регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
В силу ст.1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
У відповідності до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Як вбачається з матеріалів справи рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2016 по справі №910/11845/16 набрало законної сили 01.12.2016.
22.12.2016 на примусове виконання зазначеного рішення видано відповідний наказ.
Статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження», чинного на момент видачі зазначеного наказу передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Позивач у передбачені законом строки звернувся до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження.
01.03.2017 держаним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53507656.
В той же час, щодо тверджень скаржника щодо неправомірності внесення державним виконавцем відомостей до Єдиного реєстру боржників судом відхиляються, оскільки вказані відомості були вилучені державним виконавцем із зазначеного реєстру.
Таким чином, станом на момент винесення ухвали за результатами розгляду даної скарги зазначені скаржником порушення щодо змісту оскаржуваної постанови усунені, тобто підстави для їх розгляду відсутні.
Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.1 ч.2 зазначеної статті Закону, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно із ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Так судом встановлено, що на момент розгляду даної скарги, рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2016 по справі №910/11845/16 фактично виконано, в ході проведення виконавчих дій у займаних боржником приміщеннях було демонтовано та замінено замки, а майно та обладнання Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», яке знаходилось у приміщеннях було описане державним виконавцем та передане на відповідальне зберігання представнику Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація». Вказане підтверджується наявним в матеріалах справи копіями Акту державного виконавця від 04.04.2017 та постанови про опис та арешт майна боржника від 04.04.2017 ВП№53507656.
Крім того, доводи скаржника щодо неотримання останнім оскаржуваної постанови судом відхиляються, оскільки матеріали справи містять копію конверту в якому боржнику надсилалась постанова про відкриття виконавчого провадження.
За приписами п. 9.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання.
Виходячи зі змісту ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.32 вказаного Кодексу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами ст.34 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так, скаржником не надано належних доказів, що підтвердили б наведені у матеріалах скарги обставини та обґрунтованість своїх доводів викладених у скарзі, зокрема яким саме чином наразі порушуються права Публічного акціонерного товариства «Укртелеком». Доводи скаржника, наведені у скарзі не дають достатніх підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2017 ВП№53507656 з примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2016. Яке в свою чергу, наразі фактично виконане в примусовому порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
За таких обставин, суд не вбачає в діях Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Водночас, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження з формальних підстав за умови, що вони не перешкоджають проведенню виконавчих дій та виконанню боржником рішення суду, має наслідком недотримання конституційного принципу обов'язковості виконання рішення суду, у зв'язку з чим суд має перевіряти законність дій державного виконавця та наявність порушення цими діями прав та законних інтересів сторін.
Враховуючи викладене, скарга Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на дії Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві по справі №910/11845/16 щодо винесення постанови від 01.03.2017 про відкриття виконавчого провадження ВП№53507656, відмовити.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Суддя Я.В. Маринченко