30 травня 2017 року Справа № 915/1395/16
м. Миколаїв
За позовом: Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал»
(54008, м.Миколаїв, вул. Чигрина, 161, код ЄДРПОУ 31448144)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Чорноморський суднобудівний завод»
(54020, м.Миколаїв, вул. Індустріальна, 1, р/р 26004301000164 в МФ АКБ «Мрія», МФО 386241, код 14312980)
Суддя Василяка К.Л.
від позивача: ОСОБА_1, дов. №2872/36 від 05.12.2016р., ОСОБА_2, дов. №23/36 від 10.01.2017р.
від відповідача: ОСОБА_3, дов. б/н від 11.01.2016р.
СУТЬ СПОРУ: стягнення 214489,8 грн.
Відповідач у попередніх судових засіданнях надав суду відзив на позов, в якому вимоги позивача не визнає, зазначаючи, що позивач не повідомив відповідача про дату та час здійснення відбору контрольних проб стічних вод та в подальшому провів відбір без урахування вимог Національного стандарту України «Якість води. Відбирання проб» ДСТУ ISO 5667-3-2001.
В судовому засіданні представники сторін повідомили суду, що ними не досягнуто згоди щодо строків укладення мирової угоди.
Представники позивача наполягає на задоволенні позовних вимог та стягненні з відповідача вартості приймання стічних вод з понаднормативним забрудненням та судові витрати.
Заслухавши в судових засідань представників позивача та відповідача, а також Миколаївського регіонального управління водних ресурсів розглянувши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
25 січня 2007 року за №А/1294 між Міським комунальним підприємством «Миколаївводоканал», як виробником, та державною акціонерною холдинговою компанією «Чорноморський суднобудівний завод» (правонаступник - ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод»), як споживачем, був укладений договір на постачання питної води та приймання стічних вод, відповідно до умов якого виробник зобов'язався надавати споживачу послуги з постачання питної води в точку передачі та приймати від нього стічні води у систему каналізації в точці приймання відповідно до умов цього договору, а споживач зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому виробником послуг на умовах цього договору. дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і скидання стічних вод до комунальної каналізації.
Умовами пункту 2.5 договору споживач зобов'язався забезпечити отримання та своєчасне подовження Дозволу на скид стічних вод згідно із Місцевими правилами приймання, а також забезпечити скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Згідно з п.5.5 договору за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин, споживач сплачує додаткову плату, передбачену чинним законодавством.
23 вересня 2015 року представниками МКП «Миколаївводоканал» у присутності представників ПАТ «ЧСЗ» з контрольної точки ПАТ «ЧСЗ» було здійснено відбір проб стічної води на відповідність нормам допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що підтверджується копією сторінок журналу-акту відбору стічних вод підприємств на 2015 рік (а.с.25-28).
В результаті проведених аналізів було виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин по декільком показникам, що підтверджується результатами аналізів стічних вод від 28.09.2015р. №01-4/902/07-7 (а.с.24).
Згідно з положеннями пункту 3.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.2002р. №37, при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, підприємства сплачують водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Н п), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (V пз) та коефіцієнтом кратності (К к), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
Підприємства повинні повністю покрити всі витрати водоканалу, пов'язані з транспортуванням і очищенням стічних вод та справлянням збору за забруднення навколишнього природного середовища. При недотриманні вимог договору та місцевих Правил приймання сплатити водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, а також відшкодувати збитки, заподіяні через порушення режиму скиду і допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються підприємствами.
Згідно з п.2.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002р. №37, підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих правил, місцевих правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.
Відповідно до норм п.1.4 Правил приймання стічних вод у комунальну каналізацію м.Миколаєва, затверджених рішенням Виконкому Миколаївської міської ради від 23.01.2003р. №70, вони є обов'язковими до виконання усіма підприємствами (незалежно від їх відомчої належності і форми власності) стічні води яких скидаються в міську каналізацію безпосередньо чи опосередковано.
Пунктом 4.2 Правил приймання стічних вод у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України передбачено, що стічні води, які підлягають прийманню до міської каналізаційної мережі не повинні, в тому числі, містити забруднюючі речовини з перевищенням допустимих концентрацій, установлених місцевими правилами приймання.
Розділом 5 Правил приймання стічних вод у комунальну каналізацію м.Миколаєва визначено допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах підприємств.
З наданої суду копії результатів аналізів стічних вод (а.с.24) вбачається, що показники проби 1 перевищують встановлені допустимі концентрації забруднюючих речовин, а саме, азоту та заліза.
На підставі цих результатів позивач виконав розрахунок вартості приймання стічних вод з понаднормативним забрудненням та направив ПАТ «ЧСЗ» рахунок-фактуру №33/15 від 01.10.2015р. на суму 214489,8 грн.
Вказаний рахунок-фактура був отриманий відповідачем 07.10.2015р., що підтверджується копією листа транспортної компанії ТОВ «ТММ Експрес» від 09.10.2015р. №730.
Відповідач рахунок-фактуру не оплатив, вимоги позивача залишив без розгляду та задоволення, у зв'язку з чим, позивач направив відповідачу претензію від 24.12.2015р. № вих. 20П, в якій просив погасити існуючий борг.
ПАТ «ЧСЗ» листом від 11.01.2016р. №100/7 повідомило позивача, що завод з його вимогами не згодний у зв'язку з їх необґрунтованістю та зазначив, що у випадку наявності претензій, МПК «Миколаївводоканал» не позбавлений права звернутись до суду з відповідним позовом.
У зв'язку з викладеним, позивач був змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права.
Положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачають, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Умови статті 599 Цивільного кодексу України встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На день розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення боргу відповідно до позовних вимог.
Господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо неповідомлення про здійснення відбору води та про порушення позивачем процедури відбору проб стічних вод, оскільки правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України (п.2.1), правила приймання стічних вод у комунальну каналізацію м.Миколаєва (п.2.2.4) та умови договору від 25.01.2007р. (п. 4.2.4) надають право МКП «Миколаївводоканал» в будь-який час проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем споживача та відбирати проби води в тому числі без погодження підприємства-споживача. Твердження відповідача про порушення представником позивача порядку здійснення відбору контрольних проб та їх транспортування до лабораторії спростовуються наданими представниками позивача та Миколаївського регіонального управління водних ресурсів поясненнями в ході розгляду справи та наданими додатковими поясненнями (а.с.120-122).
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення суми боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відносно відповідача господарським судом порушено провадження у справі про банкрутство за ознаками ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (справа №915/86/14).
Ухвалою суду від 04.02.2014р. було порушено провадження у справі №915/86/14 про банкрутство ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод».
Згідно з положеннями ч.4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Відповідно до положень п.9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 «Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)", справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (остання частина статті 16 ГПК), та розглядаються, як і справи у спорах боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (частина восьма статті 23 Закону), у позовному провадженні - на відміну від: заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника (стаття 20 Закону); заяв щодо відшкодування збитків у зв'язку з відмовою керуючого санацією від правочину (договору); заяв щодо порушення сторонами умов правочинів (договорів), вчинених згідно з планом санації (частини десята, одинадцята статті 28 Закону); спорів, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна (частина восьма статті 44 Закону), які розглядаються у межах провадження у справі про банкрутство.
Грошові вимоги позивача виникли після порушення провадження у справі про банкрутство та є поточними, тому підлягають розгляду окремо в позовному провадженні.
Відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували факт сплати існуючої заборгованості.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.33,34,44,49,82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Чорноморський суднобудівний завод” (54011, м.Миколаїв, вул. Індустріальна, 1, р/р26004301000164 в МФА КБ “Мрія”, МФО 386241, код 14312980) на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал», (54008, м.Миколаїв, вул. Чигрина, 161, код ЄДРПОУ 31448144) заборгованість з вартості приймання стічних вод з понаднормативним забрудненням в сумі 214489,8 грн. та 3217,34 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено «07» червня 2017 року
Суддя К.Л. Василяка