ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.05.2017Справа №910/23414/16
За позовом Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2"
до 1) Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації
2) Київської міської ради
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
1) Фонд державного майна України
2) Регіональне відділення Фонду державного майна по місту Києву
про визнання права власності
Суддя Якименко М.М
Представники сторін:
від позивача: Мазепа Н.М. - за довіреністю №0770 від 06.06.2016 року;
від відповідача-1: Івашова Г.Л. - за довіреністю №109/01/11-10730 від 30.12.2016 року;
від відповідача-2: Бондарчук В.В. - за довіреністю №225-КМГ-741 від 09.03.2017 року;
від третьої особи-1: не з'явилися;
від третьої особи-2: Григоренко І.В. - за довіреністю №38 від 10.11.2016 року.
Приватне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-2" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права власності.
Позов обґрунтовано тим, що Позивач з моменту його створення у 1996 році в процесі приватизації у формі Акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2», безперервно та відкрито користувався нежилою будівлею за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 18-г (далі по тексту - нежила будівля) обґрунтовано допускаючи, що ця нежила будівля в процесі приватизації була включена до складу цілісного майнового комплексу даного акціонерного товариства або отримана ним разом з жилим будинком (гуртожитком) по вул. Академіка Туполєва, 18Д в м. Києві, а тому законно вважав дане майно своїм.
Документи, що підтверджують право власності на дану нежилу будівлю у Позивача відсутні. Згідно інформації наданої Позивачу Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву №30-09/84 від 05.01.2017, дана нежила будівля не була включена в процесі приватизації до складу майна цілісного майнового комплексу Акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2».
За таких обставин, Позивач вважає, що звернення до суду в порядку статті 344 ЦК України про визнання за ним право власності на зазначену нежилу будівлю за набувальною давністю є єдиним способом захисту його права, оскільки він протягом 20 років відкрито, безперервно володів даним нерухомим майном, ніс всі витрати на його утримання з моменту створення Акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» у 1996 році.
З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов та визнати за Приватним акціонерним товариством «Трест «Київміськбуд-2» (код ЄДРПОУ 047012661) право власності на нежилу будівлю під літерою «А» загальною площею 482,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 18- Г, за набувальною давністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 25.01.2017 року.
У судовому засіданні 25.01.2017 року оголошено перерву до 01.02.2017 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2017 року залучено до участі у справі Київську міську раду (01044, м. Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 36) у якості відповідача - 2, розгляд справи відкладено на 15.02.2017 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2017 року розгляд справи відкладено на 01.03.2017 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2017 року залучено до участі у справі Фонд державного майна України (01133, м. Київ, ВУЛИЦЯ ГЕНЕРАЛА АЛМАЗОВА, будинок 18/9; код ЄДРПОУ 00032945) та Регіональне відділення Фонду державного майна по місту Києву (01032, м. Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 50- Г; код ЄДРПОУ 19030825) у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів; розгляд справи відкладено на 22.03.2017 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2017 року розгляд справи відкладено на 12.04.2017 року.
У судовому засіданні 12.04.2017 року оголошено перерву до 25.04.2017 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2017 року розгляд справи відкладено на 17.05.2017 року
В судовому засіданні 17.05.2017 року оголошено перерву до 24.05.2017 року.
В судове засідання 24.05.2017 року представник третьої особи-1 не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 24.05.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представники відповідача-1 та відповідача-2 позовні вимоги не визнали та просили суд в їх задоволенні відмовити.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 08.02.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи-2, Господарський суд міста Києва, -
Предметом спору у даній справі є визнання права власності на об'єкти нерухомого майна. До спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
Приватне акціонерне товариство «Трест «Київміськбуд-2» (далі по тексту - ПрАТ «Трест «КМБ-2», позивач, товариство) утворене 15.03.1995 році у відповідності з Законом України «Про господарські товариства» та Декретом КМУ «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду» від 20.05.1993.
Засновниками Товариства є організація орендарів «Київміськбуд-2» та фонд комунального майна м. Києва.
Приватизація позивача здійснювалася на підставі:
- наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 21.10.1994 №940-Пр «Про прийняття рішення про приватизацію державного майна , що знаходиться на балансі колективного будівельно-монтажного підприємства «Київміськбуд-2» та орендується організацією орендарів «Київміськбуд-2» за адресою: м. Київ, вул. Урицького, 45»;
- затвердженого плану приватизації;
- наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 29.10.1996 №2014 «Про завершення приватизації акціонерного товариства» КБМП «Київміськбуд-2».
Згідно плану приватизації, до складу майна Позивача увійшов цілісний майновий комплекс, що належав до комунальної власності територіальної громади м. Києва, знаходився на балансі Колективного будівельно-монтажного підприємства «Київміськбуд-2» та орендувався організацією орендарів «Київміськбуд-2».
Трудовий колектив державного комунального будівельно-монтажного тресту «Київміськбуд-2» створив організацію орендарів, яка в свою чергу створила Колективне будівельно-монтажне підприємство «Київміськбуд-2» (далі по тексту - КБМП «Київміськбуд-2»).
Згідно статуту КБМП «Київміськбуд-2» до колективного підприємства увійшло 12 структурних підрозділів, в т.ч. і Житлово-комунальна контора (далі по тексту - ЖКК).
Реєстром відновної вартості основних засобів по підрозділам тресту «Київміськбуд-2» за станом на 01.07.1993 передбачена вартість основних засобів ЖКК, які приймаються в оренду, тобто входять до складу цілісного майнового комплексу.
01.07.1993 між Управлінням комунального майна м. Києва та Організацією орендарів «Київміськбуд-2» укладено договір оренди, відповідно до якого орендар прийняв в оренду цілісний майновий комплекс державного комунального будівельно-монтажного тресту «Київміськбуд-2».
Згідно Розділу 2 Плану приватизації КБМП «Київміськбуд-2» розрахунок вартості підприємства, як цілісного майнового комплексу з урахуванням суми нематеріальних активі станом на 1 листопада 1994 року становить 53 914 350 тис. крб..
При цьому дана оціночна вартість цілісного майнового комплексу поділяється на:
- вартість майна, що належить орендарю (КБМП «Київміськбуд-2») - 42 730 316 тис. крб.
- вартість майна , що підлягає приватизації становить - 11 184 034 тис. крб.
Таким чином, до складу майна цілісного майнового комплексу відносилося також майно що не підлягало приватизації.
Згідно Розділу 3 Плану приватизації КБМП «Київміськбуд-2» до складу підприємства увійшли структурні підрозділи, в т.ч. Житлово-комунальна контора.
Інвентаризаційною справою №19 від 1976 р. підтверджується той факт, що будівля під літерою «А» по вул. Академіка Туполєва, 18-Г знаходилась у володінні та користуванні ЖКК Трест «Київміськбуд-2». Згідно даної інвентарної справи, призначення будівлі визначено як - їдальня.
Згідно Наказу ФДМ України №673 від 11.06.1996, Розпорядження КМДА №1239 від 05.08.1996 та Наказу РВ ФДМ України №1945 від 14.10.1996, у 1996 році частину майна, переданого Позивачу у складі цілісного майнового комплексу, було замінено (міна) іншим майном. Із складу майна АТ «Трест «Київміськбуд-2» (із врахуванням вартості майна що вилучається та вартості майна що передається у власність акціонерного товариства) було вилучено піонерський табір «Сосновий бір» та передано до складу майна Позивача гуртожитки, в т.ч. гуртожиток по вул. А.Туполєва, 18-Д в м. Києві .
Спірна нежила будівля безпосередньо межує (спільна стіна) з жилим будинком (гуртожитком) по вул. А.Туполєва, 18-Д в м. Києві (Свідоцтва про право власності на жилим будинок (гуртожиток) по вул. А.Туполєва, 18-Д в м. Києві від 18.09.1998 Серія ЖБ №23482). Нежила будівля по вул. А.Туполєва, 18-г в м. Києві, в переліку майна, що передавалося Позивачу, шляхом міни, не зазначена, її площа до складу площі гуртожитку по вул. Туполєва, 18-Д не входила.
Позивач, як акціонерне товариство, розпочав використовувати нежилу будівлю у господарській діяльності одночасно з цим гуртожитком.
Позивач починаючи з 1996 року відкрито користується даною нежилою будівлею, що підтверджується наданими до матеріалів справи господарськими договорами та несе витрати на утримання цього майна та отримує доходи від використання цього майна у власній господарській діяльності.
З 1996 року по теперішній час Позивач користується нежилою будівлею самостійно.
Протягом 2000 - 2017 років нежила будівля передавалася Позивачем, як власником у користування (договір користування майном від 29.10.2000, акти передачі у користування та повернення з користування), оренду (договори оренди, акти передачі та повернення майна з оренди) та використовував для власних потреб. Позивач отримував орендну плату (бухгалтерські довідки, банківські виписки).
Нежила будівля перебуває на балансі Позивача (довідка про балансову вартість нежилої будівлі). На нежилу будівлю Позивачем отримано технічний паспорт та довідку про вартість майна, складену суб'єктом оціночної діяльності ПП «Тасадор».
Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (в редакції на момент приватизації) встановлено, що до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації належить майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами.
Відповідно до п. 1, п. 2 наказу Фонду державного майна України "Про затвердження додатка про перелік нерухомого майна, що передається до статутного фонду відкритого акціонерного товариства" від 11.07.1996 № 788, що діяв на момент проведення приватизації Позивача, встановлено необхідність в рішеннях про створення відкритих акціонерних товариств в процесі приватизації передбачати перелік нерухомого майна, що передається до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, згідно додатку (додається), який є невід'ємною частиною рішення про створення відкритого акціонерного товариства.
Отже, документом що підтверджує набуття нерухомого майна у власність під час приватизації є перелік нерухомого майна, що передається до статутного фонду підприємства.
Згідно даних інвентаризації у складі цілісного майнового комплексу (переліку майна, що передавалося Позивачу в процесі приватизації), нежила будівля, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 18-г не зазначена.
В переліку майна, що передавалося Позивачу під час приватизації у складі цілісного майнового комплексу дана нежила будівля під літерою «А» по вул. Академіка Туполєва, 18-Г не зазначена.
У відповідності до листа РВ ФДМ України по місту Києву від 05.01.2017 №30-09/84, наданого на письмовий запит Позивача, зазначено, що нежила будівля по вул. Академіка Туполєва, 18-Г у переліку об'єктів нерухомого майна, які в процесі приватизації передані до статутного капіталу Позивача не зазначена. Законних підстав щодо підтвердження, що нежила будівля, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 18-Г, увійшла до статутного капіталу ВАТ «Трест «Київміськбуд-2» у регіональному відділенні не має.
Таким чином, докази набуття Позивачем даної нежилої будівлі в процесі приватизації відсутні.
Положенням про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі від 19.051999 № 908/68 передбачено, що набуття у власність відповідного майна здійснюється шляхом укладення договорів купівлі-продажу, а управління або розпорядження майном, що не увійшло до статутних фондів підприємств що приватизуються здійснюється на підставі договорів оренди/схову, управління, користування за наказами чи розпорядженнями уповноважених органів.
Договір на управління чи користування нежилою будівлею у Позивача відсутній, накази чи розпорядження уповноважених органів щодо цього майна -відсутні, відсутній договір купівлі- продажу, оренди, схову тощо в порядку, передбаченому даним Положенням про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі № 908/68 від 19.05 1999.
По закінченню процесу приватизації між Позивачем, ФДМУ, органами місцевого самоврядування не укладалося жодних правочинів, які б врегульовували форму речових прав Позивача на цей об'єкт нерухомого майна.
З 1996 року Позивач будь-яких договорів з юридичними та фізичними особами стосовно придбання (набуття у власність) або порядку користування нежилою будівлею, не укладав.
Докази, що станом на момент звернення Позивача до суду, нежила будівля перебуває у державній, комунальній власності або у власності третіх осіб у матеріалах справи відсутні, належних та допустимих доказів зворотного Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією, КМР, ФДМУ та РВ ФДМ по місту Києву не надано.
Згідно відповідей та документів КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА), наданих на запит Відповідача -2, доказів наявності власника спірної нежилої будівлі на день розгляду даної справи не має.
Статтею 344 ЦК України визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду. Набувальна давність поширюється на випадки фактичного безпідставного володіння чужим майном за певних умов.
Суттєвим для виникнення права власності за набувальною давністю, крім безперервного відкритого володіння упродовж 10 років нерухомим майном, є встановлення обставин добросовісного заволодіння таким майном у розумінні приписів ч. 1 ст. 388 ЦК України, тобто коли особа не знала і не могла знати, що вона заволоділа чужим майном.
З огляду на те, що предметом позову у даній справі є визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, суд вважає доведеними матеріалами справи наступні обставини:
- строк відкритого та безперервного володіння Позивачем майном становить 20 років з моменту фактичного отримання Позивачем нежилої будівлі в процесі здійснення процедури приватизації акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2», яка була завершена у 1996 році згідно Наказу РВ ФДМ по м. Києву №1163 від 17.06.1996.
- добросовісний характер володіння підтверджується тим, що Позивач не був обізнаний на час заволодіння майном, що воно належить не йому та правомірно вважав що мав набути це майно під час приватизації у складі майна цілісного майнового комплексу або як складову частину житлової будівлі (гуртожитку), що знаходиться по вул. Академіка Туполєва, 18 Д, а тому законно вважав його своїм;
- володіння Позивачем спірним майном підпадає під ознаки без титульного (незаконного) володіння, оскільки Позивач, як Акціонерне товариство, фактично розпочав володіння майном під час приватизації, але будь-яких правочинів або актів, які б свою чергу визначали право власності на нього та/або порядок володіння та користування майном, права та обов'язки сторін не укладав та не оформлював;
- спірне майно є чужим для Позивача, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі. Відповідне майно отримано Позивачем законно, оскільки доказів того, що відповідне майно було загублене власником, викрадене у власника або вибуло з володіння власника не з його волі у суду не має;
- в матеріалах справи відсутні докази наявності власника даного нерухомого майна на день розгляду справи (державної, комунальної, іншої), але фактичним володільцем даного нерухомого майна на сьогодні лишається Позивач.
Отже, враховуючи приписи статті 344 ЦК України є всі підстави вважати, що власник майна (якщо такий є) тривалий час не виявляє наміру визнати спірну нежилу будівлю своєю, тобто він погодився з її втратою, таким чином вона може бути визнана власністю фактичного добросовісного володільця, яким є Позивач.
Згідно вимог статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази надаються сторонами та іншими учасниками процесу.
Сторонами по справі не надано суду будь-яких доказів належності спірного нерухомого майна до державної, комунальної, іншої власності, відчуження даного майна на користь третіх осіб, або передачі його в управління або користування Позивачеві.
Надані Позивачем докази, підтверджують факти, щодо добросовісності набуття та відкритості володіння Позивачем даним нерухомим майном, факт безперервного та відкритого володіння нежилою будівлею Позивач з 1996 року по теперішній час , більш 20 років.
Згідно позиції, викладеної в листі Верховного Суду України від 01.07.2013 "Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ", за нормами ЦК України підставами виникнення (набуття) права власності є різні правопороджуючі юридичні факти, або правовідносини.
Право власності може набуватись різними способами, які поділяються на дві групи: первинні, тобто такі, які не залежать від прав попереднього власника на майно, та похідні, за яких право власності на майно переходить до власника від його попередника в порядку правонаступництва.
За ЦК України до первинного способу набуття права власності відноситься набуття права власності за набувальною давністю на окремі об'єкти (ст. 344 ЦК України).
Набувальна давність поширюється на випадки фактичного безпідставного володіння чужим майном за певних умов згідно з правилами ст. 344 ЦК України.
Таким чином, Позивачем доведено, що він добросовісно, відкрито, безперервно володіє нерухомим майном - нежилою будівлею під літерою «А» загальною площею 482,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 18-Г., протягом встановлених законом строків (більше десяти років), інших підстав на визнання права власності на це майно ніж визнання права власності за набувальною давністю на це майно немає. І ці обставини доведено суду належними та допустимими доказами.
Зазначене є підставою для первинного набуття Позивачем права власності за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідачі в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростували, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги є нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідачів.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати за Приватним акціонерним товариством «Трест «Київміськбуд-2» (03151, м. Київ, ВУЛИЦЯ НАРОДНОГО ОПОЛЧЕННЯ, будинок 26-А; код ЄДРПОУ 04012661) право власності на нежилу будівлю під літерою «А» загальною площею 482,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 18- Г, за набувальною давністю.
3. Стягнути з Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (01030, м. Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 24; код ЄДРПОУ 37405111) на користь Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» (03151, м. Київ, ВУЛИЦЯ НАРОДНОГО ОПОЛЧЕННЯ, будинок 26-А; код ЄДРПОУ 04012661) 1 481 (одну тисячу чотириста вісімдесят одну) грн. 25 коп. - судового збору.
4. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 36; код ЄДРПОУ 22883141) на користь Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» (03151, м. Київ, ВУЛИЦЯ НАРОДНОГО ОПОЛЧЕННЯ, будинок 26-А; код ЄДРПОУ 04012661) 1 481 (одну тисячу чотириста вісімдесят одну) грн. 25 коп. - судового збору.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя М.М. Якименко
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 06.06.2017 року.