17 травня 2017 року м. Київ К/800/3462/17
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Швеця В.В.,
Пасічник С.С.,
Стародуба О.П.,
провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_4 до Державної пенітенціарної служби України, треті особи: Міністерство юстиції України та управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області, про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Голови ліквідаційної комісії Державної пенітенціарної служби України на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року, -
У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним протокол засідання комісії Державної пенітенціарної служби України з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України від 9 вересня 2016 року №5-16 в частині відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб, у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, та зобов'язати відповідача призначити і виплатити вищезазначену одноразову грошову допомогу.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної пенітенціарної служби України з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, оформлене протоколом засідання комісії від 9 вересня 2016 року №5-16 (пункт 9), про відмову у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків.
Зобов'язано Державну пенітенціарну службу України призначити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Головою ліквідаційної комісії Державної пенітенціарної служби України на рішення суду першої інстанції подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням причин та підтвердженням доказами пропуску такого строку.
На виконання даної ухвали представник Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України надіслав до суду лист, в якому зазначив, що питання пов'язані з представленням інтересів Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби покладено на Міністерство юстиції України, яке в свою чергу копію постанови суду першої інстанції отримало 8 грудня 2016 року, а тому строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не пропущено.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України, з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги представник Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування зазначеного судового рішення та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно із частиною 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
При цьому, за змістом статті 7 КАС України забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом, є одним із принципів адміністративного судочинства.
Разом з тим, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст.49 КАС України).
Так, частиною 1 статті 185 КАС України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом частиною 2 статті 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Згідно із абзацом 1 частини 4 статті 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо ж заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження (абз.2 ч.4 ст.189 КАС України).
Постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року прийнята в судовому засіданні з оголошенням вступної та резолютивної частин постанови, а тому строк апеляційного оскарження становить десять днів з дня отримання особою копії зазначеного рішення. Така копія Міністерством юстиції України була отримана 5 грудня 2016 року, про що свідчить відмітка та підпис представника на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Апеляційна скарга надіслана до суду 16 грудня 2016 року (згідно дати штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті), тобто з пропуском 10 денного строку.
Посилання скаржника в обґрунтування клопотання про поновлення строку касаційного оскарження на те, що Міністерством юстиції України, працівники якого представляють інтереси Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України в судах, копію рішення суду першої інстанції отримали 8 грудня 2016 року (згідно зі штампом вхідної кореспонденції) не можна вважати обґрунтованим і таким, що свідчить про поважність причин пропуску строку касаційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження відповідно до приписів абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду та не дають підстав вважати прийняте ним рішення незаконним, що, як наслідок, виключає можливість скасування останнього.
Відповідно до частини 3 статті 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Керуючись статями 220, 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України відхилити.
Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді В.В. Швець
С.С. Пасічник
О.П. Стародуб