Ухвала від 06.06.2017 по справі 2-537/11

ЄУН 2-537/11

н/п 6/174/20/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 року м.Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі : головуючого - судді Борцової А.А.,

за участю секретаря - Заіки А.В.,

заявника - ОСОБА_1,

представника заявника - ОСОБА_2,

стягувача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вільногірськ цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду, стягувач - ОСОБА_3, заінтересована особа - відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою та просить розстрочити виконання ним рішення суду за виконавчим листом № 2-537/11 від 13.05.2015 року, який видано Вільногірським міським судом Дніпропетровської області про примусове стягнення з нього на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 08.11.2010 року у розмірі 1767879 грн. 30 коп. згідно наданого ним графіку, за період часу з 01.06.2017 року - по 01.05.2022 року включно (60 місяців або п'ять років) по 29500 грн. основного боргу та 2950 грн. 00 коп. судового збору щомісячно, що сукупним розміром складатиме 1767879 грн. 30 копійок.

Заяву обґрунтовує тим, що він не заперечує наявність боргу перед ОСОБА_3 та частково виконав та продовжує добровільно виконувати рішення суду щодо стягнення з нього боргу на користь стягувача, але приймаючи до уваги, що сума боргу, яку стягнув з нього суд на користь ОСОБА_3, з урахуванням часткової сплати ним боргу на користь стягувача, залишається значною - 1 767 879 грн. 30 коп. та враховуючи те, що він має постійне місце роботи та постійне джерело доходу у вигляді щомісячної заробітної плати, на цей час страждає на низку хронічних захворювань, неодноразово проходив оперативне лікування та лікування в умовах стаціонару як за місцем проживання, так і в медичних установах м. Дніпра; його колишня дружина, з якою він підтримує нормальні, дружні стосунки та яка має намір користуватись в майбутньому будинком з можливим викупом в нього іншої 1/2 частки цього будинку, має офіційний дозвіл на роботу в республіці Італія, де вона працює і отримує достатній дохід, та має бажання та можливість надавати йому грошову допомогу для погашення боргу перед стягувачем; його донька ОСОБА_4 на цей час тимчасово проживає та працевлаштована в столиці королівства Йорданія м. Аммані, де вона отримує значний, порівняно із Україною, регулярний, щомісячний дохід у вигляді заробітної плати, також має бажання та намір надавати йому щомісячну грошову допомогу для погашення боргу перед стягувачем, він має можливість сплачувати в рахунок погашення боргу перед ОСОБА_3 кошти в зазначеному ним щомісячному розмірі , що буде відповідати інтересам усіх сторін виконавчого провадження та дозволить реально виконати рішення суду.

Представник заявника ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву та її обґрунтування підтримав, посилаючись на вищевказані обставини.

Заявник ОСОБА_1 заяву та пояснення свого представника підтримав, пояснив, що має у власності майно - ? частину житлового будинку, розташованого по вул. Будівельників, 4 м. Вільногірськ Дніпропетровської області та ? земельної ділянки, на якій розташований вказаний будинок, а також автомобіль, який перебуває у заставі банку, отримує щомісячну заробітну плату в розмірі 3200 грн., ним досягнута домовленість з колишньою дружиною та дочкою про те, що вони будуть допомагати йому проводити погашення боргу. Просить заяву задовольнити.

Стягувач ОСОБА_3 в судовому засіданні заяву не визнав, просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що надані заявником довідки про проходження медичного лікування не свідчать про наявність виключних обставин, а посилання ОСОБА_1 на можливість надання йому матеріальної допомоги від колишньої дружини та дочки не підтверджуються будь-якими документами від них, що вони згодні і можуть виконувати зобов'язання, які на них покладає заявник. До того ж, при здійсненні розрахунку розстрочки заборгованості заявник не враховує інфляційні втрати та 3% річних за 5 років, на які просить розстрочити виконання рішення суду. Будь-яких гарантій того, що ОСОБА_1 буде сплачувати грошові кошти у зазначеному ним розмірі, ним не надано, такі домовленості досягалися між ними раніше, боржник надавав йому відповідні розрахунки, однак в послідуючому їх не виконував. Вважає, що надання заявнику розстрочки виконання рішення суду призведе до затягування виконання рішення, тому у задоволенні заяви просить відмовити.

Заінтересована особа - відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області в судове засідання свого представника не направили, про місце і час розгляду справи повідомлені належним чином.

Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню по наступним підставам.

Так, відповідно до ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблятьйого неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» , при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 373 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення суду лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що підтверджується матеріалами справи, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.05.2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в сумі 1780919,30 грн., за судовим рішенням видано виконавчий лист, який пред'явлено стягувачем до виконання, і станом на 25.04.2017 року залишок суми заборгованості, що підлягає стягненню на користь стягувача за вказаним виконавчим документом складає 1767879,30грн., тобто з часу винесення рішення судом - 13.05.2015 року та станом на 25.04.2017 року боржником сплачено на користь стягувача 13040 грн. (1780919,30-1767879,30 =13040 грн ).

Разом з тим, доводи заявника щодо значного розміру залишку суми боргу, його незадовільного стану здоров'я та можливості отримання матеріальної допомоги від колишньої дружини та дочки, як підстав для розстрочки виконання рішення суду, не можуть бути розцінені судом як виняткові і такі, що ускладнюють виконання рішення суду, оскільки як встановлено в судовому засіданні, заявник має у власності майно - частину житлового будинку, розташований по вул. Будівельників, 4 м. Вільногірськ Дніпропетровської області та земельної ділянку, автомобіль, на які може бути звернуто стягнення, працює та отримує заробітну плату, а перенесені ОСОБА_1 оперативні втручання за період 2007 - 2014 р. та перебування на обліку у медичному закладі в зв'язку з гіпертонічною хворобою не можуть слугувати підставою для надання такої розстрочки, оскільки заявник інвалідом не являється, і вказані обставини не унеможливлюють його можливість працювати та сплачувати кошти в рахунок погашення боргу.

До того ж, заявником не обґрунтовано можливість сплачувати в рахунок погашення боргу щомісячні платежі у зазначеному ним розмірі, оскільки він отримує заробітну плату у розмірі 3200 грн. на місць, а його посилання на можливість отримання ним матеріальної допомоги від колишньої дружини та доньки, суд оцінює критично, оскільки виконання рішення суду є обов'язком боржника, а не зазначених ним осіб, які не мають будь-яких зобов'язань перед стягувачем.

При таких обставинах, суд прийшов до висновку, що наведені заявником доводи не відносяться до виняткових випадків, які є підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду слід відмовити.

Керуючись ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження»,ст.ст. 10, 208-210, 373 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 про надання розстрочки виконання рішення суду - відмовити.

На ухвалу на протязі 5 днів може бути апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.

Головуючий - суддя: А.А.Борцова