10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Гумен Н.В.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
іменем України
"06" червня 2017 р. Справа № 295/3249/17
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Охрімчук І.Г.
суддів: Котік Т.С.
ОСОБА_2,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "14" квітня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,
В березні 2017р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про:
- визнання протиправною бездіяльність Житомирського об'єднаного управління ПФУ в Житомирській області щодо нездійснення перерахунку пенсії позивачу на виконання ч.2 Постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким затверджено «Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- визнання протиправною відмову Житомирського об'єднаного управління ПФУ в Житомирській області щодо перерахунку пенсії позивача згідно ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка діяла на час отримання III групи інвалідності по захворюванню, пов'язаному із виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тобто з 08.10.2007 та II групи інвалідності по захворюванню, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тобто з 05.07.2010р.;
- зобов'язання Житомирське об'єднане управління ПФУ в Житомирській області провести перерахунок та здійснити виплату позивачу пенсії по інвалідності, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, згідно ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з 08.07.2007 року.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_3 вказав, що на даний час перебуває на пенсійному обліку в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по II групі інвалідності в розмірі фактичних збитків, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У період з 23.12.1988р. по 14.03.1989р. позивач проходив військову службу по охороні Чорнобильської АЕС. Під час виконання службових обов'язків, постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи. Отримав дозу опромінення 0,168 БЕР. Має посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (Категорія 1) серії А №427651, видане 19.10.2007р. Позивач вийшов на пенсію 20 грудня 2004 року у зв'язку із встановленням III групи інвалідності по загальному захворюванню. 22.02.2006 при повторному огляді III групу інвалідності по загальному захворюванню підтверджено. При повторному огляді позивачу підтверджено III групу інвалідності по захворюванню, пов'язаному із виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вінницькою регіональною міжвідомчою експертною комісією на засіданні №425 установлено позивачу основний діагноз: бронхіальна астма персистуюча ІVст., важкий перебіг, гормонозалежна стадія неповної ремісії, емфізема легень, дифузний пневмосклероз ХЛН II ХЛСН ІІ ст. та складено Експертний висновок №11793 від 02.07.2007. відповідно до якого, захворювання, так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Другу групу інвалідності позивач отримав 05.07.2010р., ступінь втрати професійної працездатності 70%. Зазначене підтверджується Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії ЖИА №114964 від 05.07.2010р. Згідно цієї ж довідки, причиною інвалідності являється захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Другу групу інвалідності із ступенем втрати професійної працездатності 70% також підтверджено при проходженні повторного огляду. Відповідно до Довідки до акта огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12 ААА №21284 від 02.07.2015 причиною інвалідності являється захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. 15.03.2017р. позивачем подано скаргу на бездіяльність Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з приводу бездіяльності співробітників Житомирського об'єднаного управління ПФУ в Житомирській області, які на виконання ч.2 Постанови КМУ №1210 від 23.11.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не забезпечили здійснення перерахунку пенсії, що призначена як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійної справи позивача та забезпечення здійснення перерахунку пенсії згідно ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка діяла на час отримання інвалідностей. Однак, листом Житомирського об'єднаного управління ПФУ України в Житомирській області за вих. №150/м-8 від 16.03.2017 позивачу відмовлено у перерахунку та повідомлено, що виплати проводяться згідно з Постановою КМУ №1210 від 23.11.2011р., тобто на підставі чинного законодавства, тому підстави для перерахунку пенсії відсутні.
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 14.04.2017р. позов ОСОБА_3 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в за період з 08.07.2007 року по 22.09.2016 року - залишено без розгляду.
У задоволенні позову за період з 23.09.2016 року - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову від 14.04.2017р. скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.
Відповідно до посвідчення серії А № 427651, виданого 19.10.2007 року, позивач ОСОБА_3 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у 1988-1989рр., категорія 1, та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 10).
Як свідчать матеріали справи, позивач знаходиться на обліку в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності, в розмірі фактичних збитків, яка розрахована відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 21).
15.03.2017 року позивач звернувся до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із скаргою на бездіяльність співробітників Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нездійснення перерахунку пенсії та просив здійснити перерахунок пенсії згідно ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка діяла на час отримання III групи інвалідності по захворюванню, пов'язаному із виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тобто з 08.10.2007р. та II групи інвалідності по захворюванню, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тобто з 05.07.2010р. (а.с.20).
Листом відповідача № 150/М-8 від 16.03.2017 року, позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки розмір пенсії обчислено у відповідності до норм діючого пенсійного законодавства, а тому підстав для здійснення перерахунку немає (а.с. 21).
Наведені обставини слугували підставою звернення позивача з даним позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII.
Статтею 49Закону № 796-XIIпередбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 53 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи з урахуванням інших доходів не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Статтями 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 та державної пенсії визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Згідно ст.62 цього Закону України, застосування цього Закону проводиться в порядку, визначеному КМ України, рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості та форм власності.
Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Відповідно до статті 67 Закону № 796-XIIконкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Тобто, стаття 67 Закону № 796-XIIможе бути застосована відповідачем лише у випадку, коли йдеться про підвищення доплат, пенсій та компенсацій з урахуванням визначення розміру державної та додаткової пенсій позивачу згідно з положеннями статей 50, 54 цього ж Закону.
Згідно п.3ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту. Згідно з бюджетними призначеннями КМУ встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» установлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у інвалідів третьої групи з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у 1987-1990рр., відповідно до Закону, не може бути нижчим 675,00 грн., а у інвалідів другої групи 725,00 грн.
В подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 з 01.07.2008 року визначено, що розмір пенсії (без врахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством) у інвалідів третьої групи з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у 1987-1990рр., відповідно до Закону, не може бути нижчим 760,00 грн., а у інвалідів другої групи 820,00 грн.
Виплата державної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю з 01.09.2011 року проводилась у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», а з 01.01.2012 року здійснюється у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011тавід 25.01.2012 № 3-рп/2012підтверджена законність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави.
Законами України "Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», «Про Державний бюджет України на 2012 рік», «Про Державний бюджет України на 2013 рік», «Про Державний бюджет України на 2014 рік», «Про Державний бюджет України на 2015 рік», встановлено що у 2011 - 2015 роках положення, зокрема, статей 50, 54 Закону №796- XII, застосовуються у порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 - 2015 роки.
Законом України № 76 VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року було внесено зміни до статей 50 та 54 Закону № 796- XII.
Так, відповідно до статті 50 Закону України № 796-ХІІв редакції від 28.12.2014, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно зі ст.54 даного Закону № 796-ХІІ, в редакції від 28.12.2014 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки зміни до ст.ст.50,54 Закону України № 796-ХІІвнесено Законом України №76-УІІІ від 28.12.2014 року і ЗУ "Про державний бюджет України на 2015 рік" №80-УІІ прийнято 28.12.2014р., то пунктом 9ЗУ "Про державний бюджет України на 2015 рік" було вказано, що норми і положення статей20,21,22,23,30,31,37,39,48,50,51,52та54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В Законі України "Про державний бюджет України на 2016 рік" відсутні обмеження застосування Закону України № 796-ХІІ, оскільки з 28.12.2014 року діє нова редакція ст.ст.50,54 Закону України № 796-ХІІ.
Крім того, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти КМ України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, виплачуючи позивачу пенсію у порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», діяв правомірно та у межах наданих йому повноважень.
Відповідно до положень частини 1статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до положень частини 2статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановлено істини у конкретній адміністративній справі. Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Спірні виплати є постійними, виплачуються щомісячно і правовідносини закінчуються на день проведення таких виплат, тобто про своє порушене право позивач дізнався після одержання неповних сум виплат, які виплачувались згідно діючих постанов Кабінету Міністрів України у менших розмірах ніж визначено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом 23 березня 2017 року.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду, відсутність клопотання позивача про поновлення процесуального строку та поважних причин для поновлення строку, суд правомірно позов в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії, відповідно до вимог статті54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 08.07.2007 року по 22.09.2016 року залишив без розгляду.
Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав на задоволення позовних вимог за період з 23.09.2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Богунського районного суду м. Житомира від "14" квітня 2017 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.Г. Охрімчук
судді: Т.С. Котік
ОСОБА_2