Справа № 200/26157/15-ц
Провадження №2/200/4789/15
(заочне)
"20" травня 2016 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.
за участю секретаря: Кравченко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_2, Інк» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, -
08 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ПрАТ «ОСОБА_2, Інк» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
В обґрунтування позову посилається на те, що з 14.02.2013 року на підставі наказу №104-к від 13.02.2013 року працювала на Приватному акціонерному товаристві «ОСОБА_2, Інк». Згідно з наказом № 707-к від 01.07.2015 р. позивачка була звільнена за п.1 ст. 40 КЗпП України (скорочення штату працівників) з 06.07.2015 р. При звільненні їй не було виплачено заборгованість із заробітної плати за квітень 2015 року - 1092,16 грн., травень 2015 року у сумі 860,33 грн., за липень 2015 року з урахуванням вихідної допомоги 2463,90 грн., а всього у сумі - 4416,39 грн. Окрім того, посилається на те, що відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів; відповідно до ст. 116 КЗпП відповідач зобов'язаний в день звільнення виплатити всі гроші, що належать позивачці, проте рахунок не проведений.
Враховуючи викладене, просила суд стягнути з ПрАТ «ОСОБА_2, Інк» (код підприємства 1913330) на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 4416,39 грн.
В судове засідання позивачка не з'явилася, надала суду заяву, у якій просила розглянути справу у її відсутність, та задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, суду причини неявки не повідомив, повідомлявся належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності представника підприємства та письмових заперечень на позов не надходило.
Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2016 року постановлено розглядати справу заочно на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і запереченні сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлене наступне.
Установлено, що позивач по справі з 14 лютого 2013 року перебуває у трудових відносинах із відповідачем, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. ).
Позивачку було звільнено з підприємства 02 липня 2015 року за п. 1 ст. 40 КЗпП України (скорочення штату) відповідно до наказу № 707-к від 01 липня 2015 року, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці.
На момент звільнення існувала заборгованість із виплати заробітної плати у розмірі 4417грн. 44 грн., що підтверджується довідкою ПрАТ «ОСОБА_2, Інк» № 512 від 24.12.2015 р.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітною платою є винагорода у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
До структури заробітної плати, визначеної у статті 2 Закону України «Про оплату праці», входять: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно вимог ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Ст. 117 цього Кодексу встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
У зв'язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що ним належним чином виконувалися обов'язки по сплаті заробітної плати, суд дійшов до висновку, що відповідно до довідки про доходи з місця роботи ОСОБА_1, наданої відповідачем, позивачу не було виплачено нараховану їй заробітну плату з вини відповідача, а сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності, а тому вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по заробітній платі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 367 ЦПК України стягнення заробітної плати позивачу з відповідача за один місяць підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
При зверненні до суду позовом позивача було звільнено від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 10, 57, 60, 88, 174, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_2, Інк» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_2, Інк» (код підприємства 191133330) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 4417 (чотири тисячі чотириста сімнадцять) грн. 44 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_2, Інк» (код підприємства 191133330) на користь держави судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.
Згідно ст. 367 ЦПК України стягнення заробітної плати позивачу з відповідача за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Е.В. Женеску