Справа № 315/272/17
Номер провадження № 2/315/142/17
06 червня 2017 року м. Гуляйполе
Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Романько О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Притули Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
10.03.2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 14 156,48 грн., в якому зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 11.03.2010 року відповідач отримала кредит в розмірі 6500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку).
Далі в позові зазначив, що при зміні кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.
Як зазначив позивач далі у позові, банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Умов та Правил надання банківських послуг».
ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.
Відповідач, в свою чергу, не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення в розрахунку заборгованості за договором. У порушення умов договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, відповідач станом на 05.12.2016 року має заборгованість у розмірі 14 156,48 грн., яка складається з наступного: тіло кредиту - 4451,78 грн., нараховано процентів за користуванням кредитом - 3810,98 грн., нараховані пені - 4743,41 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 650,31 грн..
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язань і заборгованість за договором не погашає.
Пунктом 1.1.7.11 «Умов та правил надання банківських послуг передбачено», що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.
Свої вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, 599, 610, ч. 2 ст. 615, ст. 629, 1050, 1054 ЦК України.
Прохає суд стягнути з відповідача на користь позивача 14 156,48 грн., за кредитним договором № б/н від 11.03.2010 року в рахунок погашення кредитної заборгованості та судові витрати у розмірі 1600,00 грн. - судовий збір.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в тексті позовної заяви та в доданому до позову клопотанні вх. № 1241 від 10.03.2017 року прохали розглядати справу за відсутності позивача. На позовних вимогах наполягають у повному обсязі. Проти заочного рішення по справі не заперечують (а. с. 2).
24.05.2017 року відповідач надала письмові заперечення, в яких вказала, що вимоги позивача не підлягають до задоволення в повному обсязі. Загальна заборгованість перед «ПриватБанк» за її розрахунком станом на 05.12.2016 року складає: 10 202,68 грн., що складається з 4451,18 грн. тіло кредиту, по відсотках за користування кредитом у подвійному розмірі - 1822,33 грн., відсотки за користування кредитним лімітом в сумі 237,46 грн., 3691,71 грн. (пеня за про строчку кредиту), а також надала виписку по картковому рахунку. Просила справу розглядати за її відсутності (а. с. 71-89)
У відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, надавши їм оцінку, вважає, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір № б/н від 11.03.2010 року, відповідно до анкети-заяви про приєднання до «Умов і Правил надання банківських послуг у «ПриватБанку» від 11.03.2010 року. Відповідно до цього відповідач 11.03.2010 року отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, що підтверджується Довідкою про умови кредитування та обслуговування кредитної карти «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 14).
Відповідно до п. 1.1.2.1.6 «Умов та правил надання банківських послуг» за незгодою зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», клієнт зобов'язаний звернутись в банк для розірвання даного договору та погасити заборгованість, яка виникла перед банком, в тому числі заборгованість, яка виникла на протязі 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам. При незгоді зі списанням коштів по картрахунку інформувати (при необхідності письмово у випадку якщо вирішення питання передбачає таку необхідність) банк про це на протязі тридцяти п'яти днів з початку списання (а.с. 19 на звороті).
Згідно п. 1.1.3.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг», у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та /або умов даного договору та/або у разі виникнення овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим договором (а.с. 22 на звороті).
Згідно п. 2.1.1.3.5 «Умов та правил надання банківських послуг» клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку (а.с. 35 на звороті).
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором (а. с. 37).
Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни (а. с. 37 на звороті).
Відповідно до п. 2.1.1.12.10 «Правил користування платіжною карткою», банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором (а.с. 40 на звороті).
Договором також передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, пені за користування кредитом та інших витрат.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 509 ЦК України зазначений договір є підставою виникнення зобов'язань.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За правилами ст. 549 ЦПК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України укладений між сторонами договір є обов'язковим для виконання.
Згідно ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеними родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати всієї суми кредиту.
Стаття 1050 ЦК України передбачає, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, позов в частині стягнення заборгованості за кредитом та відсотками підлягає задоволенню.
Щодо стягнення фіксованої частини штрафу в розмірі 500 грн. та процентної складової штрафу в сумі 650,31 грн., то суд вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню виходячи з такого.
Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до п. 2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг», - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі встановленому тарифами договору (а.с. 37 на звороті).
Враховуючи вищевикладене та відповідно до положень ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Саме до аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 21 жовтня 2015 року по справі №6-2003цс15.
Враховуючи зміст вказаних пунктів кредитного договору, суд вважає, що в даному випадку штраф у вигляді штрафів (фіксована частина та процентна складова) і пеня, нараховані в один і той же період, є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому є неправомірним їх одночасне застосування, у зв'язку з чим не підлягає стягненню штрафи, оскільки за цей же період суд вважає необхідним і обґрунтованим стягнути пеню.
Комісія за вказаними правовідносинами не передбачена (а.с.14).
Щодо вимог про стягнення пені відповідачем наведені свої розрахунки, які спростовуються розрахунком позивача та випискою з її карткового рахунку. Вимог про застосування строку позовної давності до них відповідачем не заявлено.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, відповідач ж своє зобов'язання за кредитним договором не виконала належним чином. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 11.03.2010 року заборгованість ОСОБА_1 по кредитному зобов'язанню станом на 05.12.2016 року встановлена судом становить 13 006,17 грн., яка складається з наступного: тіло кредиту - 4451,78 грн., нараховано процентів за користуванням кредитом - 3810,98 грн., пеня - 4743,41 грн..
Доказів того, що кредит повністю виплачений в матеріалах справи немає, не спростовано це і відповідачем. У відповідності до ст. 60 ЦПК України відповідач не надав доказів неправильності здійсненого позивачем розрахунку заборгованості.
А тому, позов підлягає частковому задоволенню, як такий, що ґрунтується на законі, підтверджений встановленими обставинами та перевірений наданими доказами.
Стаття 79 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові втрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки судом задоволено вимоги частково, а саме з заявленої суми станом на 05.12.2016 року - 14 156,48 грн. задоволено вимоги на суму 13 006,17 грн., тобто на 91,87%, тому з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню витрати на сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог, що складає 1469,92 грн..
Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 110, 157-158, 212-215, 218, 222-223 ЦПК України, суд, -
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на р/р 29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат) в Дніпропетровському РУ «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, заборгованість на загальну суму 13 006,17 грн., яка складається з наступного: тіло кредиту - 4451,78 грн., нараховано процентів за користуванням кредитом - 3810,98 грн., пеня - 4743,41 грн., а також в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 1469,92 грн., а всього 14 476 (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят шість) гривень, 09 копійок.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: ОСОБА_2