Рішення від 01.06.2017 по справі 712/2-5168/2011

Справа № 712/2-5168/2011

РІШЕННЯ

Іменем України

01 червня 2017 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого - судді Фазикош Г. В.

суддів Бисаги Т. Ю., Готри Т. Ю.

з участю секретаря Чучки Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2011 року ОСОБА_2 пред'явив позов до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Свої вимоги мотивував тим, що 29 жовтня 2007 року Ужгородським міськрайонним судом визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

За умовами цієї мирової угоди ОСОБА_1 сплачує на користь ОСОБА_3 5000 доларів США, що на момент укладення угоди складає 25 250 грн. Перша половина грошей в розмірі 2500 доларів США (12 625 грн.) повинна бути сплачена до 30 грудня 2007 року, а залишок до 25 квітня 2008 року. В свою чергу ОСОБА_3 відмовляється від своїх позовних вимог щодо частки в будинку в с. Циганівці, 8, Ужгородського району та права користування земельною ділянкою, що закріплена за цим будинком.

На виконання мирової угоди було видано виконавчий лист для пред'явлення його до примусового виконання.

16 лютого 2008 року ОСОБА_3 помер. Позивач ОСОБА_2 є сином померлого та єдиним спадкоємцем за законом першої черги, що прийняв спадщину за померлим.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 15 березня 2011 року замінено сторону виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2п-4894/07 від 29 жовтня 2007 року, виданого Ужгородським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 25 250 грн. Зокрема, замість померлого ОСОБА_3 залучено правонаступника ОСОБА_2 та поновлено йому строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Позивач стверджував, що відповідачка ОСОБА_1 ані за життя батька позивача, ані після його смерті, умови мирової угоди не виконала. У зв'язку з цим позивач просив стягнути з неї на свою користь 5000 доларів США, що складає 39 850 грн. за курсом НБУ станом на момент пред'явлення позову, 15 541, 50 грн. інфляційних втрат, а також 3 % річних від простроченої суми в розмірі 3885, 37 грн., а всього 59 276, 87 грн.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 22 грудня 2011 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 59 276,87 грн.

На це рішення відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Зазначила, що ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 15 березня 2011 року, якою було замінено сторону виконавчого провадження, скасовано за нововиявленими обставинами. Крім того, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 29 квітня 2014 року в задоволенні заяви позивача про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником відмовлено. Отже, відповідачка вважає, що підстав для стягнення боргу з неї на користь позивача не було. Рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідачка просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

В судовому засіданні в апеляційній інстанції відповідачка та її представник скаргу підтримали та просили задовольнити. Позивач у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час та місце його проведення належним чином.

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що за умовами мирової угоди, яка була визнана судом, ОСОБА_1 повинна сплатити на користь ОСОБА_3 5000 доларів США. 16 лютого 2008 року ОСОБА_3 помер, а його правонаступником є син ОСОБА_2 Оскільки відповідачка умови мирової угоди не виконала, суд стягнув суму боргу з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних в судовому порядку.

Такі висновки місцевого суду є помилковими, оскільки суд не з'ясував всіх фактичних обставин справи. Вказане є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог (п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України).

Згідно статті. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи слідує, що 29 жовтня 2007 року Ужгородським міськрайонним судом було визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

За умовами цієї мировою угоди ОСОБА_1 сплачує на користь ОСОБА_3 5000 доларів США, що на момент укладення угоди складає 25 250 грн. Перша половина грошей в розмірі 2500 доларів США (12 625 грн.) повинна бути сплачена до 30 грудня 2007 року, а залишок до 25 квітня 2008 року. В свою чергу ОСОБА_3 відмовляється від своїх позовних вимог щодо частки в будинку в с. Циганівці, 8, Ужгородського району та права користування земельною ділянкою, що закріплена за цим будинком.

На виконання мирової угоди було видано виконавчий лист для пред'явлення його до примусового виконання.

16 лютого 2008 року ОСОБА_3 помер. Позивач ОСОБА_2 є сином померлого та єдиним спадкоємцем першої черги, що прийняв спадщину за померлим.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 15 березня 2011 року замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2п-4894/07 від 29 жовтня 2007 року, виданого Ужгородським міськрайонним судом, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 25 250 грн. Зокрема, замість померлого ОСОБА_3 залучено правонаступника ОСОБА_2 та поновлено йому строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

В подальшому відповідачка ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою про перегляд вказаної вище ухвали за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 7 лютого 2014 року заяву ОСОБА_1 задоволено, а ухвалу цього ж суду від 15 березня 2011 року скасовано за нововиявленими обставинами (а.с.44).

У подальшому ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 29 квітня 2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання відмовлено (а.с.45-46).

Таким чином, з вказаного слідує, що підстав для стягнення суми визначеної умовами мирової угоди на користь позивача ОСОБА_2 немає. Ухвала про залучення останнього в якості правонаступника померлого ОСОБА_3 скасована, а в задоволенні такої заяви відмовлено. Більше того, згідно постанови головного державного виконавця РВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_4 в прийнятті виконавчого листа № 2п-4894 від 25 березня 2008 року до виконання було відмовлено, оскільки у цьому виконавчому листі не передбачено заходів примусового виконання.

За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити, оскільки такий є безпідставним, а право вимоги позивачем не доведено.

Враховуючи викладене, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 309, ст.ст.313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22 грудня 2011 року - скасувати, ухваливши у справі нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
66947069
Наступний документ
66947071
Інформація про рішення:
№ рішення: 66947070
№ справи: 712/2-5168/2011
Дата рішення: 01.06.2017
Дата публікації: 12.06.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу