01 червня 2017 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Саліхова В.В.
суддів: Прокопчук Н.О., Семенюк Т.А.
при секретарі: П'ятничук В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відновлення порушених прав, визнання протиправним рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса та його скасування,
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса КМНО Кобелєвої А.М. та просила скасувати рішення Державного реєстратора - відповідача про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», яке було прийнято на підставі іпотечного договору №2008/0708/55-045-Z-1.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.02.2017 позовну заяву повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, матеріали справи направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Посилається на порушення судом норм процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що в даному випадку оскаржується законність державної реєстрації права власності, проведеної нотаріусом, який знаходиться в Шевченківському районі м. Києва. Зазначив, що правила виключної підсудності не підлягають застосуванню.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча були повідомленні судом про час та місце слухання справи. На підставі викладеного та керуючись вимогами ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу за їх відсутності.
Справа № 761/5737/17
№ апеляційного провадження:22-ц/796/6499/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Юзькова О.Л.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спірних правовідносин є майнові права та обов'язки щодо нерухомого майна, яке знаходиться в м. Харкові, тобто за межами територіальної підсудності Шевченківського району м. Києва.
З таким висновком суду погоджується і колегія суддів, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцем знаходження майна або основної її частини.
Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 №3 перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 №5 передбачено, що відповідно до частини першої статті 114 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) позови, що виникають з приводу захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини (виключна підсудність). До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно. Недотримання правил підсудності тягне за собою повернення заяви позивачеві, про що постановляється ухвала. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до належного суду (пункт 4 частини третьої, частина п'ята статті 121 ЦПК).
Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти до висновку про те, що позовні заяви, що виникають із приводу нерухомого майна (позови про визнання права на таке майно) подаються за місцем знаходження останнього.
Матеріали справи свідчать, що предметом позову є рішення приватного нотаріуса КМНО Кобелєвої А.М. щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс».
Таким чином, позивач фактично оспорює визнання права власності на нерухоме майно за іншою особою.
Враховуючи, що предметом спірних правовідносин є майнові права щодо нерухомого майна, колегія суддів вважає, висновки суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачу правильними.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що предметом спору є незаконне рішення державного реєстратора, а тому справа повинна розглядатися за місцезнаходженням останнього суперечать нормам процесуального права, враховуючи вищевикладене.
Оскільки доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи, тому відсутні підстави для скасування ухвали.
Враховуючи наведені обставини та вимоги п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: Н.О. Прокопчук
Т.А.Семенюк