АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
01 червня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів: Борисової О.В., Ратнікової В.М.
при секретарі - Куркіній І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Дарницького районного суду міста Києва від 02 березня 2017 року по матеріалам позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення, звільнення квартири від речей та майна, вселення, -
У грудні 2016 року позивач звернувся із зазначеним позовом. (а.с.1)
Ухвалою судді Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для виправлення недоліків терміном п'ять днів з моменту отримання цієї ухвали. (а.с.7)
Ухвалою судді Дарницького районного суду міста Києва від 02 березня 2017 року позов ОСОБА_1 повернуто позивачу. (а.с.16-17)
В апеляційній скарзі на ухвалу судді Дарницького районного суду міста Києва від 02 березня 2017 року позивач посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. (а.с.33-35)
ОСОБА_1 до суду не прибув, був сповіщений встановленим порядком про що у справі є докази. (а.с. 47-48)
Зважаючи на вимоги ст. 77, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовнузаяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Як видно із ухвали судді Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року, залишаючи подану заяву без руху, суддя виходив із її невідповідності вимогам ст. 119 ЦПК України із обґрунтуванням такого висновку, посиланням на те, що в позові фактично не визначено хто саме з відповідачів проживає у вказаній квартирі, при цьому, зокрема зазначено проживання відповідача в однині, і обґрунтування такої невизначеності відсутнє, судовий збір не сплачено у повному обсязі, розмір якого становить 551,20 грн. за позовну вимогу немайнового характеру відповідно до Закону України "Про судовий збір", зміст позовної вимоги щодо виселення невизначених осіб, звільнення квартири від речей та майна конкретно не викладено, не вказано номеру засобу зв'язку позивача. (а.с.7)
27 лютого 2017 року судом отримано заяву ОСОБА_1, в якій позивач просив відкрити провадження по справі із посиланням на те, що він не володіє інформацією про осіб, які проживають у спірній квартирі, у зв'язку з чим після відкриття провадження по справі має намір просити суд витребувати інформацію стосовно місця реєстрації відповідачів, або інформацію стосовно осіб, які зареєстровані у спірній квартирі. В додатках до вказаної заяви зазначено про подання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору за подання позовної заяви. (а.с.13)
Визнаючи неподаною та повернувши заяву, районний суд послався на невиконання позивачем в повному обсязі вимог ухвали судді Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року із обґрунтуванням такого висновку, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 120 ЦПК Українизаява позивача про усунення недоліків подана лише в одному примірнику, крім того судовий збір не сплачено за кожну з фактично трьох позовних вимог немайнового характеру у вищевказаному, зазначеному судом розмірі. (а.с.15-17)
Відповідно до статей 11, 27, 31 ЦПК України, позивач сам визначає зміст позовних вимог, викладає обставини, якими їх обґрунтовує, та зазначає докази на підтвердження обставин.
Суддя при вирішення питання про відкриття провадження у справі за поданою позовною заявою не має права давати оцінку доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.
Якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК України, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху.
У випадку безпідставності заявлених вимог, суд може ухвалити судове рішення про відмову у їх задоволенні, а не ухвалу про визнання неподаною і повернення позовної заяви.
Відповідні роз'яснення містяться і в п.п. 2, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».
За роз'ясненнями, які містяться в п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.
В ухвалі судді Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року зазначено про необхідність сплати судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, розмір якого становить 551,20 грн. При цьому, судом не зазначалось про необхідність сплати позивачем судового збору за три позовні вимоги немайнового характеру.
У позовній заяві позивачем зазначено про подання до суду додатків, зокрема оригіналу квитанції про сплату судового збору та примірників позовної заяви з доданими документами для відповідачів, акти суду щодо відсутності вказаних додатків в матеріалах справи відсутні, тому колегія суддів визнала помилковим висновок судді районного суду про подання позовної заяви з порушенням вимог ч. 1 ст. 120 ЦПК України.
За таких обставин, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною і обґрунтованою, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням заяви і доданих матеріалів до суду першої інстанції.
Ухвала не перешкоджає подальшому провадженню у справі і з огляду на вимоги ч. 1 ст. 324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, п. 3 ч. 1 ст. 312, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу судді Дарницького районного суду міста Києва від 02 березня 2017 року скасувати, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення, звільнення квартири від речей та майна, вселення, разом із доданими матеріалами повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, у порядку встановленому процесуальним законом.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
О.В.Борисова
В.М.Ратнікова
Справа № 22-ц/796/5857/2017
Унікальний номер 753/22574/16-ц
Головуючий у першій інстанції - Вовк Є.І.
Доповідач Левенець Б.Б.