Справа № 11-cc/796/2777/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
29 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 травня 2017 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_10 та продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, тобто до 03 липня 2017 року включно щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кошари Конотопського району Сумської області, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 122, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 353 КК України.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_11 інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_11 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, відомості про особу підозрюваного та прийшов до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності збереження застосованого запобіжного заходу, оскільки сторонам відкрито матеріали кримінального провадження та надано доступ для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність і необґрунтованість, та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає про факти грубих порушень прав ОСОБА_8 та додає про відсутність підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також захисник в апеляційній скарзі зазначає про відсутність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Крім того, автор апеляційної скарги звертає увагу суду на те, що оголошення повного тексту рішення, призначене на 10 травня 2017 року, не відбулося.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Головного управління Національної поліції в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12016020330000792, відомості про яке 23 жовтня 2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 122, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 353 КК України.
08.11.2016 року о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_8 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України.
09.11.2016 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України.
10.11.2016 року слідчим суддею Солом'янського районного суду міста Києва щодо підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 14 години 00 хвилин 06.01.2017 року.
04.01.2017 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 до 09.02.2017 року включно.
07.02.2017 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 до 07.04.2017 року включно.
15.03.2017 року винесено постанову про об'єднання матеріалів кримінального провадження № 12016100090013140 від 08 листопада 2016 року з матеріалами кримінального провадження № 12016020330000792 від 23 жовтня 2016 року в порядку ст. 217 КПК України.
04.04.2017 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_8 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09 травня 2017 включно.
26.04.2017 року ОСОБА_8 повідомлено про зміну повідомленої раніше підозри, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 122, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 353 КК України.
Старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 травня 2017 року дане клопотання задоволено та продовжено щодо ОСОБА_8 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 03 липня 2017 року включно.
Під час розгляду клопотання про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою, слідчий суддяправильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозруОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).
Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Такі дані містяться у протоколі прийняття заяви про вчинення про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 08 листопада 2016 року, протоколі огляду місця події від 08 листопада 2016 року з фототаблицею; протоколі допиту потерпілого ОСОБА_12 ; протоколах допиту свідків; протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_12 ; протоколі огляду предметів; протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю підозрюваного ОСОБА_13 від 13 лютого 2017 року та інших матеріалах провадження.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.
Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, а саме вік підозрюваного, його сімейний стан, стан здоров'я, наявність місця проживання, колегія суддів приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення ризиків передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки слідчий в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_8 на свободу.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, проте захисником в апеляційній скарзі та у судовому засіданні не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин, які свідчать про відсутність ризиків, а тому вимоги апеляційної скарги в цій частині, є необгрунтованими.
Крім того, посилання захисника на те, що оголошення повного тексту оскаржуваного рішення у призначений судом день не відбулось, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами провадження, а саме журналом судового засідання від 10.04.2017 року, відповідно до якого слідчим суддею оголошено повний текст судового рішення, роз'ясненого його зміст та строки оскарження (а.с. 153).
Враховуючи, доводи апеляційної скарги захисника є непереконливими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 травня 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_9 та продовжено щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, тобто до 03 липня 2017 року включно, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3