1 червня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 - ОСОБА_3
при секретарі судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2017 року про повернення обвинувального акта щодо ОСОБА_5 ,
за участю сторін:
прокурора - ОСОБА_6
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2017 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 повернуто прокурору для усунення виявлених недоліків.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідно до обвинувального акту обвинувачений зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, обвинувачений за адресою, яка зазначена в обвинувальному акті, не отримує повістки про виклик до суду, до суду не з'являється, а тому прийшов до висновку, що в зазначеному обвинувальному акті відсутні достовірні дані про місце проживання та знаходження обвинуваченого.
Прокурор, вважаючи ухвалу незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у відповідності до вимог ст. 140 КПК України до обвинуваченого застосовувався привід, про результати його виконання органом досудового розслідування суд повідомлено та долучено відповідні рапорти, з яких вбачається, що ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 дійсно проживав та на даний час за вказаною адресою не з'являється. За таких обставин, на думку прокурора, суд повинен був оголосити обвинуваченого в розшук, а не повертати обвинувальний акт.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору, на думку колегії суддів, суд першої інстанції не в повній мірі дотримався зазначених вимог закону.
Так, п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України регламентовано, що обвинувальний акт, крім іншого, повинен містити анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження, місце проживання, громадянство).
При цьому, відповідно до ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (із змінами та доповненнями) місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці.
Згідно зі ст. 29 ЦК України місце проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
В обвинувальному акті зазначені місце реєстрації та місце проживання обвинуваченого: місце реєстрації: АДРЕСА_2 , та місце проживання: АДРЕСА_1 (ас. 4).
Як було встановлено під час підготовчого засідання в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду, за вказаною в обвинувальному акті адресою місця проживання обвинувачений не проживає, що не заперечувалося й прокурором в апеляційній скарзі.
Разом з тим, судом першої інстанції не прийняті заходи для перевірки місця проживання обвинуваченого за адресою його реєстрації та помилково зазначено в ухвалі про те, що обвинувачений зареєстрований та проживає за однією адресою.
За таких обставин, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо невідповідності зазначеної в обвинувальному акті адреси місця проживання обвинуваченого з фактичним місцем його знаходження, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції повинен був звернути увагу на вимоги ст. 335 КПК України, зупинити провадження та оголосити розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, то, на думку колегії суддів, вони є безпідставними, оскільки прокурором не надані докази на підтвердження того, що обвинувачений належним чином повідомлений про розгляд справи в суді та ухиляється від суду, та клопотання в порядку ч. 3 ст. 315 КПК України прокурором не заявлялось, а тому відсутні підстави для оголошення обвинуваченого на даній стадії у розшук.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги прокурора є необґрунтованими, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення - в частині скасування ухвали суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції з підстав, зазначених в ухвалі вище.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2017 року, якою повернуто обвинувальний акт прокурору щодо ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 309 КК України - скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________________ ____________________________ ____________________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3