03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
31 травня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.
при секретарі: Юрченко А.С.
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 15 березня 2017 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Справа №756/15503/14-ц
№ апеляційногопровадження:22-ц-796/5827/2017
Головуючий у судіпершої інстанції: Луценко О.М.
Доповідач у суді апеляційноїінстанції: Стрижеус А.М.
ПАТ КБ «Надра» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа № 2/756/892/15 виданого Оболонським районним судом м. Києва по цивільній справі за ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором до виконання, посилаючись на те, що оригінал виконавчого листа було отримано заявником лише 08 вересня 2016 року.
Свої вимоги заявник, зокрема обґрунтовував тим, що в період роботи тимчасової адміністрації був проведений значний обсяг заходів щодо реструктуризації дебіторської та кредиторської заборгованості банку кризові явища в економіці зумовили зростання неплатежів за кредитними договорами, в результаті чого збільшилась кількість судових справ щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами. Водночас кризові явища в банківській сфері та фінансові труднощі з якими зіткнувся ПАТ «КБ «НАДРА» в цей період зумовили значне звільнення працівників банку, у тому числі й серед юристів юридичного департаменту (наказ №175 від 12.02.2015 року про скорочення штату працівників), в результаті чого контроль за юридичним супроводом судових справ був значно ослаблений.
Вказані обставини зумовили пропуск ПАТ «КБ Надра» звернення до суду із заявою про видачу виконавчих листів.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15 березня 2017 року заяву ПАТ КБ «Надра» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання задоволено.
Поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого документа на виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16.03.2015 року по цивільні справі № 2/756/892/15 про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2 на користь ПАТ КБ «Надра» код ЄДРПОУ20025456,- МФ0380764, р/р 29094292108077), суму заборгованості за кредитним договором 199/П/74/2008-840від 07.05.2008року у розмірі 27 489,68 доларів США, та 161 085( сто шістдесят одна тисяча вісімдесят п'ять) гривень 16 копійок та солідарного стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ « КБ «Надра"судовий збір на користь ПАТ «КБ «Надра» по 1827грн. з кожного.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову про відмову у задоволенні заяви ПАТ КБ «Надра» «про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, посилаючись на грубе порушення судом норм процесуального права.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с.228,229), причини своєї неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим колегія вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦІІК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 ЦПК України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 129 Конституції України рішення суду є обов'язковим до виконання.
Умовами ст. 371 ЦПК України передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Сферою регулювання статті 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції «Право на справедливий суд», гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків; таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надають сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б продовжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства Права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», саме виконавче провадження являється завершальною стадією судового провадження.
Як убачається з матеріалів справи і встановлено судом, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року було змінено рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 березня 2015 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ « КБ «Надра» судового збору у сумі 3654 грн. стягнувши з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір на користь ПАТ «КБ «Надра» по 1827 грн. з кожного. В решті рішення суду залишено без змін.
Відповідно до матеріалів справи, виконавчий лист по цивільній справі №2/756/892/15 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягувач ПАТ «КБ «Надра» отримав 08 вересня 2016 року (а.с.147).
Постановляючи ухвалу про задоволення заяви ПАТ «КБ «Надра» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу суд виходив з того, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, було пропущено з поважних причин.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції вірним, оскільки вказані заявником обставини поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, свідчать про причинно-наслідковий зв'язок між викладеними обставинами та пропущенням строку на пред'явлення виконавчого листав до виконання.
Виходячи з вищевикладеного, суд дав належну оцінку обставинам справи, дійшов привального висновку про задоволенні заяви щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Колегія суддів, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 312 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 305, 307, 312, 317, 324,325 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 - відхилити.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 15 березня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: