Ухвала від 01.06.2017 по справі 753/21755/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2015 року по справі за поданням головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві Данилюк Ольги Борисівни про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1, стягувач ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2015 року головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві Данилюк О.Б. звернулась із зазначеним поданням на обґрунтування якого зазначила, що на виконанні перебуває виконавчий лист №753/11540/13-ц від 18 березня 2015 року виданий Дарницьким районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 433700 грн. Виконавче провадження відкрито 27 березня 2015 року.

Зазначаючи про те, що ОСОБА_1 добровільно не виконує рішення суду, ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, просила тимчасово обмежити його у праві виїзду за межі України. (а.с.1-3)

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2015 року подання головного державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві задоволено, тимчасово обмежено громадянина України ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до моменту виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2015 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 433700 грн. (а.с.22-24)

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, незаконність та необґрунтованість ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2015 року, просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання. На обґрунтування скарги зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення боржника щодо відкриття виконавчого провадження, виклики та повідомлення державного виконавця направлялись за адресою: АДРЕСА_1, де боржник не зареєстрований. Вказує, що судом не оглядався оригінал виконавчого провадження і матеріали справи не містять доказів ухилення боржника від виконання зобов'язань. (а.с.30-32)

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 підтримала скаргу і просила її задовольнити. Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 заперечувала проти скарги і просила її відхилити.

Інші особи до суду не прибули, про час та місце розгляду справи сповіщались належним чином про що у справі є докази. (а.с.48-55)

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів визнала неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 124 Конституції судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідні роз'яснення містяться і в п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Судом встановлено, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві перебуває виконавчий лист виданий 18 березня 2015 року Дарницьким районним судом міста Києва у справі №753/11540/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 433700,00 грн. (а.с.5)

Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві Данилюк О.Б. від 27 березня 2015 року відкрито виконавче провадження №47048517.(а.с.7)

Розмір заборгованості в сумі 433700,00 грн., колегія суддів визнала значною. Державним виконавцем надані копії виконавчого провадження, в яких містяться докази вжиття заходів на виконання набравшого законної сили судового рішення, у т.ч. надіслання боржнику виклику до державного виконавця щодо виконання судового рішення. (а.с.10-18)

21 вересня 2015 року виконавчі дії за місцем проживання боржника не проведені з причин відсутності боржника про що складений акт.(а.с. 17)

ОСОБА_1 не надав доказів, за яких суд мав би можливість дійти висновку про виконання зобов'язань покладених на нього судовим рішенням і погашення заборгованості, у т.ч. частково, без вжиття заходів про застосування яких просив державний виконавець.

Вищевказане свідчить про ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання набравшого законної сили судового рішення.

Посилання апелянта, що він не ухиляється від виконання зобов'язання об'єктивними доказами не підтверджені, тому колегія суддів їх відхилила.

Подання подано державним виконавцем до Дарницького районного суду міста Києва, тобто за місцем знаходження Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, який здійснює виконання виконавчого документа.

Зважаючи на вищевказані вимоги законодавства та обставини справи в їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення подання.

Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.

Ухвала суду щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України може бути оскаржена в апеляційному порядку (п. 24-1 ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Водночас ст. 324 ЦПК України містить норму, яка визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскарження ухвал апеляційного суду щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України в цій статті, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено. Відповідна правова позиція міститься і в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23 вересня 2015 р. у справі N 6-716цс15, яка з огляду на положення ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування судами України.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

О.В.Борисова

В.М.Ратнікова

Справа № 22-ц/796/6294/2017

Унікальний номер 753/21755/15-ц

Головуючий у першій інстанції - Каліушко Ф.А.

Доповідач Левенець Б.Б.

Попередній документ
66927359
Наступний документ
66927361
Інформація про рішення:
№ рішення: 66927360
№ справи: 753/21755/15-ц
Дата рішення: 01.06.2017
Дата публікації: 09.06.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження