Справа № 33/796/28/2017 Категорія: ст. 124 КУпАП
Головуючий в суді першої інстанції: Заруба П.І.
Головуючий в апеляційній інстанції: Маліновський О.А.
26 травня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Маліновський О.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Кіровоградської області, працюючого в ПП «Енергмент» електромеханіком, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
потерпілого ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 29 червня 2016 року щодо ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП,
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 29 червня 2016 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП закрито, у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Як зазначено у постанові, 18 березня 2016 р. о 18-45 год. на вул. Тепловозній, 2 в м. Києві ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, під час перестроювання та зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 10.1 ПДР.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з грубим порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам і обставинам, а також не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, здійснив розгляд справи за неповним дослідженням всіх обставин справи.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_4 зазначає, що 18.03.2016 року близько 18 години 45 хвилин він, керуючи автомобілем НОМЕР_3 рухався по вулиці вул. Тепловозна, 2а в м. Києві. Маючи намір здійснити розворот, він переконався у відсутності забороняючих даний маневр дорожніх знаків, розмітка взагалі була відсутня, а тому переконавшись у відсутності зустрічного транспорту, зменшивши швидкість до 40 км/год., зайняв якомога лівіше положення до середини дороги, подивившись у дзеркало заднього виду та переконавшись що за ним немає автомобілів, нікому не створив перешкоду тв. почав здійснювати маневр розвороту. Однак коли він виїхав на полосу зустрічного руху та його автомобіль був в поперек дороги, він побачив як в його бік на великій швидкості наближається якийсь автомобіль та через мить відчув удар в ліву бокову сторону свого автомобіля. Від удару його автомобіль НОМЕР_3 відкинуло боком по зустрічній смузі та зупинився біля відбійника. В результаті даного ДТП він отримав травми та був забраний з місця ДТП працівниками Швидкої допомоги, а тому був відсутній під час складання протоколу та огляду місця ДТП та не брав участь в його оформленні і не давав відразу своїх пояснень.
Після ДТП, він приїхав на місце ДТП в денний час та від фотографував місце зіткнення та дорожню обстановку, з якої чітко видно, що ні на місці ДТП, ні раніше будь-яких дорожніх знаків, забороняючих розворот в даній ділянці дороги немає. Крім того на тій ділянці дороги відбулося зіткнення лише в денний час при сухій дорозі проглядається залишок фарби, з якої можна згледіти одну сполошну смугу руху. Однак в момент ДТП йшов невеликий дощ та вже було темно і розмітки взагалі не було видно, що і прямо зазначено.
При прийнятті оскаржуваної постанови суду суддя взяв лише частину показів ОСОБА_7, не взяв повністю до уваги схему ДТП, фактично відмовив у виклику та допиті іншого понятого, при тому, що ОСОБА_7 заявив в судовому засіданні, що являється близьким другом ОСОБА_5 і що він не бачив іншого понятого під час фіксації обставин ДТП. Також суд проігнорував покази світка ОСОБА_7 щодо фактичній відсутності розмітки на дорозі в місці ДТП і що її не було видно навіть коли працівники поліції шукали її з фонариком. Крім того суд взяв до уваги і в основу рішення суду фото які не відносяться до місця ДТП.
Покази свідка ОСОБА_7 є досить критичними з огляду на те, що він є близьким другом ОСОБА_5, однак при цьому свідок в залі суду під час допиту заявив що він із ОСОБА_5 поспішали в кіно, він поїхав вперед, а ОСОБА_5 його наздоганяв, що ставить додатково пояснення останнього під сумнів щодо швидкості його руху 55 км/год.
ОСОБА_4 також зазначає, що суд проігнорував той факт, що він здійснював розворот і зіткнення відбулося на зустрічній смузі руху та зіткнення відбулося передньою частиною автомобіля Skoda Superb д.н.з. НОМЕР_4 у ліві передні двері автомобіля НОМЕР_3. З огляду на це його дії могли розглядатися виключно в рамках п. 10.4, 10.6 та 10.7 ПДР, а враховуючи, що під час розвороту в моїх діях відсутні порушення даних пунктів.
Крім зазначеного суддя відмовився викликати та допитати свідка ОСОБА_8, який значиться в протоколі огляду місця ДТП як другий понятий.
Враховуючи викладене, притягнення його, ОСОБА_4, до адміністративної відповідальності та визнання його винним не обґрунтоване жодними доказами.
Заслухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_4, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, потерпілого ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
При розгляді справи судом першої інстанції у відповідності зі ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП були повно, всебічно та об'єктивно встановлені фактичні обставини та зібрані у справі докази в їх сукупності, дана їм належна оцінка, керуючись законом суд прийшов до законного та обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, поясненнями учасників ДТП та свідків у справі, а також висновком експертів за результатами проведення судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 31.03.2017 року № 17535/16-52/5806/17-52.
Саме порушення вимог ПДР України ОСОБА_4 стало безпосередньою причиною дорожньо-транспортної пригоди.
Посилання ОСОБА_4 в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді справи на те, що він не порушував п. 10.1 ПДР України, оскільки здійснював розвороту дозволеному місці, за відсутністю дорожньої розмітки та будь-яких дорожніх знаків, які б забороняли йому здійснити маневр розвороту, є безпідставними та суперечать вимогам закону, оскільки відповідно до п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Крім того, з фотознімків, які були долучені до матеріалів справи, убачається, що на проїзній частині, де сталася дорожньо-транспортна пригода, наявна дорожня розмітка - суцільна лінія, що повністю спростовує доводи ОСОБА_4
Крім того, здійснюючи маневр розвороту на вказаній ділянці дороги, ОСОБА_4 повинен був керуватися вимогами дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо» ПДР України, а також п. 1 «Горизонтальна розмітка» додатку 2 «Дорожня розмітка» ПДР України, однак вказаних вимог ОСОБА_4 не дотримався.
Встановлені фактичні обставини справи узгоджуються з висновком судово-автотехнічної експертизи в частині щодо наявності в діях ОСОБА_4 порушення вимог п. 10.1 ПДР України.
Вказаними доказами спростовуються і доводи апеляційної скарги про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, які є безпідставними та не підтверджені належними доказами.
За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним переглядом не встановлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 29 червня 2016 року щодо ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.А. Маліновський