03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження Головуючий у 1-й інстанції - Шевчук О.П.
№ 22-ц/796/6041/2017 Доповідач - Українець Л.Д.
Справа №754/15758/16-ц
31 травня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого Українець Л.Д.
суддів Оніщука М.І.,
Чобіток А.О.,
за участю секретаря Майданець К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Іноземного підприємства «АІС Автодом Столиця» про захист прав споживача,-
У грудні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про захист прав споживача.
У мотивування вимог посилався на те, що 09.08.2013 року між ним та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу №09/08-13/Л-ДС щодо автомобіля марки MG5 1.5L AT COM, VIN-code LSJA14E64DG022276.
09 грудня 2014 року він у черговий раз звернувся до відповідача з вимогою гарантійного ремонту автомобіля з приводу несправності двигуна і в той же день передав йому автомобіль для ремонту.
У подальшому ремонт автомобіля було завершено лише 16 січня 2015 року.
Строк виконання ремонту становить 38 дні, що перевищує встановлений 14-ти денний граничний термін на 24 дні.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11.07.2016 року та ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16.11.2016 року встановлено, що виконаний ремонт за актом виконаних робіт №J9400011932 від 16.01.2015 на суму 26 455,09 грн є гарантійним.
Саме з 16.11.2016 року в нього виникло право вимагати сплати неустойки за несвоєчасне проведення гарантійного ремонту відповідачем через нововиявлені обставини та встановлені судом факти - визнання судом цього ремонту в якості гарантійного випадку.
Враховуючи те, що його права були порушенні щодо 14-ти денного строку виконання ремонту, неустойка за прострочення строку усунення недоліків автомобіля у розмірі 1% вартості товару (автомобіля) за кожен день прострочення становить 34 608 грн = 1442 грн (1% вартості автомобіля) * 24 дні (кількість днів прострочення).
З урахуванням наведеного просив суд стягнути з відповідача на користь позивача неустойку за прострочення строку гарантійного усунення недоліків автомобіля у розмірі 1% вартості товару (автомобіля) за кожен день прострочення за 24 дні прострочення у розмірі 34 608 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року ОСОБА_2 в задоволенні позову до Іноземного підприємства «АІС Автодом Столиця» про захист прав споживача відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Зазначає, що 08.02.2017 року ним до суду було подане клопотання про поновлення строків позовної давності з поважних причин та заява про наявність обставин переривання строку позовної давності, передбачених ч. 2 ст. 264 ЦК України.
Крім того, під час судового засідання 03.04.2017 року до матеріалів справи за його заявою була залучена копія ухвали судді Шевчук О.П. від 16.01.2015 року по справі №754/412/15-ц, яка підтверджує наявність обставин переривання строку позовної давності відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України, але суд не надав їй ніякої оцінки.
Вказує, що в тексті рішення суду допущені орфографічні помилки, які мають суттєве значення для вирішення справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були виконані роботи щодо гарантійного ремонту автомобіля з порушенням чотирнадцятиденного строку проведення ремонту, у зв'язку з чим порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача неустойки в розмірі 1% вартості товару за кожний день прострочення. Разом з тим, оскільки відповідачем було заявлено про застосування строку позовної давності, така вимога не підлягає задоволенню у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.
Судом встановлено, що 09.08.2013 року між Іноземним підприємством «АІС Автодом Столиця» та ОСОБА_2 укладено Договір купівлі-продажу №09/08-13/Л-ДС, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця автомобіль MG 5.1.5L АT COM, 2013 року випуску, загальною вартістю 144 200 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11.07.2016 року та ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16.11.2016 року встановлено, що 17.09.2013 року на автомобіль ОСОБА_2 встановлено газобалонне обладнання, на яке гарантійний термін експлуатації складає 3 роки або 200 000 км пробігу. 09.12.2014 року ОСОБА_2 звернувся на СТО ТОВ «АВТОКРАЙ-УКРАЇНА» для проведення ремонтних робіт двигуна автомобіля MG 5.1.5L AT COM, кузов НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_1.Виконаний СТО ТОВ «АВТОКРАЙ-УКРАЇНА» ремонт за актом виконаних робіт №J9400011932 від 16.01.2015 року на суму 26 455,09 грн є гарантійним. (а.с. 5-18)
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 708 ЦК України уразі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення.
У ч. 1 ст. 7 Закону України «Про захист прав споживачів» виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.
Згідно із ч. 1, 3, 5 ст. 709 ЦК України продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов'язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків.Вимога покупця про безоплатне усунення недоліків товару підлягає задоволенню продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк. За кожний день прострочення продавцем або виготовлювачем усунення недоліків товару і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару.
Аналогічні вимоги містяться у ч. 1, 3, 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів».
Матеріалами справи підтверджено, що 09.12.2014 року автомобіль MG 5.1.5L AT COM, кузов НОМЕР_2, на підставі гарантії був переданий ОСОБА_2 ТОВ «АВТОКРАЙ-УКРАЇНА» для ремонту.
Сторонами не заперечується, що даний автомобіль був відремонтований і повернутий позивачу 16 січня 2015 року.
Із наведеного вбачається, що права ОСОБА_2 щодо чотирнадцятиденного строку виконання ремонту були порушені, а відтак позивач має право на неустойку за кожний день прострочення усунення недоліків товару.
Доводи ІП «АІС Автодом Столиця» про те, що вони не є належним відповідачем, не заслуговують на увагу, оскільки саме між ОСОБА_2 та ІП «АІС Автодом Столиця» виникли правовідносин як покупцем і продавцем.
13.02.2017 року до суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про поновлення строку позовної давності та наявність обставин переривання строку, передбачених ч. 2 ст. 264 ЦК України, в якому позивач зазначив, що рішенням суду від 11.07.2016 року та ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16.11.2016 року встановлений факт, що ремонт автомобіля розпочато 09.12.2014 року та закінчено 17.01.2015 року. З 17.01.2015 року він не мав змоги звернутися до суду з позовом про стягнення неустойки за прострочення у виконанні гарантійного ремонту, тому що відповідач не визнавав цей ремонт гарантійним та не оформив його належним чином. Такі обставини є поважними, а тому просить поновити строк позовної давності. Також вказував, що 06.07.2015 року він пред'являв частину позовних вимог, на яку він має право, до відповідача, а тому відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України з 06.07.2015 року сплив строку позовної давнини був перерваний та знову почав перебіг з 11.07.2016 року, коли судовим рішенням було встановлено, що ремонт є гарантійним. (а.с. 31-33)
13.03.2017 року до суду першої інстанції ІП «АІС Автодом Столиця» подало заперечення, в яких вказало, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з позовною заявою про стягнення неустойки, оскільки про порушення свого права останній дізнався у січні 2015 року, проте з даним позовом до суду звернувся лише 19.12.2016 року. (а.с. 35-37)
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України.
У ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України передбачено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Відповідно до ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Зазначаючи про поважність причин пропуску строку позовної давності, ОСОБА_2 посилався на те, що рішенням суду від 11.07.2016 року та ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16.11.2016 року встановлений факт, що ремонт автомобіля розпочато 09.12.2014 року та закінчено 17.01.2015 року. З 17.01.2015 року він не мав змоги звернутися до суду з позовом про стягнення неустойки за прострочення у виконанні гарантійного ремонту, тому що відповідач не визнавав цей ремонт гарантійним та не оформив його належним чином.
Такі доводи позивача не є підставою для визнання причин пропущення строку позовної давності поважними, оскільки про порушення свого права щодо гарантійного ремонту ОСОБА_2 дізнався 16.01.2015 року, коли йому повернули автомобіль.
Посилання позивача на те, що строк позовної давності був перерваний 06.07.2015 року шляхом пред'явлення до відповідача частини позовних вимог, на які він мав право, та знову почав перебіг з 11.07.2016 року, коли судовим рішенням було встановлено, що ремонт є гарантійним, не є підставою для переривання строку позовної давності у відповідність до ч. 2 ст. 264 ЦК України.
Позовні вимоги, які ОСОБА_2 пред'являв до відповідача не є частиною цих позовних вимог, а є іншими позовними вимогами. ОСОБА_2 пред'являв позов про визнання недійсним та розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу, повернення всіх коштів, відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що копія ухвали суду від 16.01.2015 року по справі №754/412/15-ц, яка наявна в матеріалах справи, підтверджує наявність обставин переривання строку позовної давності.
У силу ч. 1 ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16.01.2015 року відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ІП «АІС Автодом Столиця» про захист прав споживача, проте ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 02.06.2015 року даний позов на підставі п.3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України залишено без розгляду.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у ОСОБА_2 поважних причин пропуску позовної давності для пред'явлення вимоги про стягнення неустойки та про його переривання.
Сторонами підтверджено, що ремонт автомобіля був завершений 16.01.2015 року і цього ж дня останній був переданий ОСОБА_2
Наведене свідчить, що про порушення свого права позивач дізнався саме 16.01.2015 року і з наступного дня розпочався строк позовної давності для пред'явлення вимоги про стягнення неустойки.
Із позовною заявою про стягнення неустойки ОСОБА_2 звернувся 17.12.2016 року, тобто з пропуском річного строку позовної давності.
У п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» №14 від 18 грудня 2009 року роз'яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в зв'язку з пропуском строку позовної давності без поважних причин.
Отже, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну оцінку.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовуються. Всі доводи апеляційної скарги були предметом судового дослідження, суд дав їм оцінку і в колегії суддів відсутні правові підстави для переоцінки доказів.
Доводи апеляційної скарги про наявність описок в рішенні суду на суть ухваленого рішення не впливають і не є підставою для його скасування.
Отже, рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий Л.Д. Українець
Судді М.І. Оніщук
А.О. Чобіток