№22-ц/796/7201/17 Головуючий у 1 інстанції - Підпалий В.В.
Унікальний №757/20504/17-ц Доповідач - Панченко М.М.
31 травня 2017 року м.Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - Панченка М.М.
суддів - Волошиної В.М., Слюсар Т.А.
при секретарі - Гарматюк О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про скасування наказу та поновлення на роботі,-
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про скасування наказу та поновлення на роботі на посаді тимчасово виконуючої обов'язки Голови правління ПАТ «Черкасиобленерго».
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони ПАТ «Черкасиболенерго» та державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, спрямовані на зміну керівника ПАТ «Черкасиобленерго». Послалася на те, що незабезпечення позову може ускладнити виконання майбутнього судового рішення у справі.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року заяву задоволено. Заборонено ПАТ «Черкасиобленерго» здійснювати будь-які дії, спрямовані на зміну керівника, а також заборонено державним реєстраторам, уповноваженим особам суб'єкта державної реєстрації, уповноваженим особам центрів надання адміністративних послуг та нотаріусам вносити будь-які зміни у відомості Єдинго державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також в документи ПАТ «Черкасиобленерго» в частині особи керівника підприємства.
В поданій апеляційній скарзі Фонд державного майна України, як акціонер відповідача у справі та особа, яка не брала участі в справі, проте відносно якої судом вирішено питання про права та обов'язки, просив оскаржувану ухвалу скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні вимог, викладених в заяві про забезпечення позову. Послався на те, що заходи забезпечення позову, вжиті судом першої інстанції, перешкоджають внутрішній господарській діяльності ПАТ «Черкасиобленерго» як юридичної особи. Крім того, скаржник зазначав, що незабезпечення позову в обраний позивачем спосіб не призведе до утруднення чи унеможливлення виконання майбутнього рішення суду в даній справі.
Заслухавши доповідь судді Панченка М.М., пояснення осіб, що з'явились до суду, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що не застосування заходів забезпечення позову перешкоджатиме виконанню рішення суду у майбутньому.
Проте, колегія суддів з таким висновком погодитися не може.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Як вбачається з ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Таким чином, із системного аналізу зазначених вище правових норм слідує, що єдиною необхідною умовою для вжиття заходів забезпечення позову є обгрунтована підстава вважати, що незабезпечення позову в обраний позивачем спосіб може утруднити або унеможливити виконання майбтнього рішення суду по відповідній справі.
Разом з тим, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову, зазначених в заяві позивача, не є перешкодою для виконання рішення суду в майбутньому, оскільки згідно норм трудового законодавства працівник підлягає поновленню на тій посаді, з якої його було звільнено, а тому факт внесення змін у відомості щодо керівника підприємства не має правового значення при вирішенні спору про поновлення працівника на роботі, в тому числі, на керівній посаді.
Згідно п.2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії.
За змістом ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до абз. 2 п. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і
зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Між тим, заборона підприємству змінювати керівництво є прямим втручанням в його внутрішню та господарську діяльність, з огляду на що, забезпечення позову в обраний позивачем спосіб є недоцільним та таким, що не відповідає вимогам процесуального закону.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу Фонду держмайна України, скасувавши ухвалу суду першої інстанції як постановлену з порушенням норм процесуального права, та постановивши нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст.307, 312 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити.
Скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді