ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.05.2017Справа №910/4773/17
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ПАН ЛОГІСТИК";
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;
про: стягнення 166.896,00 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
позивача: Поліщук С.М. - за довіреністю від 27.12.2015 № 7;
відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю від 11.05.2017 № 575.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАН ЛОГІСТИК" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 166.896,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором від 22.06.2016 № 22062016, яке полягає у виконанні оплачених позивачем робіт. Відповідач роботи за вказаним договором не виконав, тому позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача неустойки в сумі 166.896,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/4773/17. Розгляд справи призначено на 15.05.2017.
В судовому засіданні 15.05.2017 оголошено перерву до 24.05.2017.
Відповідач, скориставшись правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позовні вимоги відхилив повністю звертаючи увагу на електронне листування між сторонами спору, відповідно до якого відповідачем виконана робота за яку останній отримав оплату на загальну суму 30.400,00 грн. В свою чергу, саме позивач порушив зобов'язання за договором від 22.06.2016 № 22062016 у вигляді прийняття виконаних відповідачем як проміжних так і остаточних робіт, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість вимог позивача, щодо стягнення з відповідача неустойки.
До господарського суду надійшли заперечення позивача на відзив в яких останній вказує на відсутність підписаного між сторонами спору акту здачі-прийому виконаних робіт, а також про те, що договором від 22.06.2016 № 22062016 чітко встановлений детальний перелік робіт (технічне завдання). Крім того, електронне листування між сторонами спору не є належним доказом, що має значення для вирішення спору з урахуванням відсутності у листах електронного цифрового підпису.
В судовому засіданні 24.05.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши доводи повноважних представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, господарський суд міста Києва,
Між товариством з обмеженою відповідальністю "ПАН ЛОГІСТИК", як замовником, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як виконавцем, укладено договір від 22.06.2016 № 22062016 (далі - Договір), у відповідності до предмету якого позивач доручає, а відповідач зобов'язується виконати роботи по обробленню даних та розміщенню інформації на веб вузлах, надати її результат позивачу, а позивач зобов'язується прийняти результат роботи і оплатити її. Детальний перелік робіт визначено у Додатку № 1, що є невід'ємною частиною Договору. Роботи починаються з моменту підписання Договору та внесення передплати. Терміни виконання робіт складають 45 робочих днів з моменту внесення передплати. Робота вважається виконаною відповідачем після того, коли належним чином виконано повний перелік робіт згідно Додатку № 1, затвердженого позивачем та передано позивачу (п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору).
Додатком № 1 до Договору визначене технічне завдання, а саме:
- одно сторінковий, іміджевий сайт для групи компаній;
- багатосторінковий корпоративний сайт "ПАН ЛОГІСТИК";
- калькулятор наданих послуг.
Розділом 3 Договору передбачені права та обов'язки сторін, зокрема:
- позивач зобов'язаний погоджувати на протязі двох робочих днів проміжні результати робіт (п. 2.2.2 Договору);
- позивач зобов'язаний на протязі семи робочих днів після виконання робіт і досягнення поставлених завдань підписати акт здачі-прийому виконаних робіт, або надати перелік недоліків для виправлення. В інших випадках робота вважається виконаною (п. 2.2.3 Договору);
- відповідач зобов'язаний своєчасно попередити позивача про будь-які обставини, здатні вплинути на виконання роботи, про несприятливі наслідки виконання вказівок позивача та/або всі інші обставини, які можуть вплинути на якість роботи (п. 2.3.3 Договору);
- відповідач зобов'язаний по завершенню робіт передати всі права на створені матеріли позивачу (п. 2.3.5 Договору).
Пунктом 3.1 Договору визначено, що у відповідності з Договором повна вартість виконаної відповідачем роботи складає 45.600, грн.
Положеннями п. 3.3 Договору передбачено, що оплата здійснюється трьома частинами:
- 15.200,00 грн. - до 24.06.2016;
- 15.200,00 грн. - до 08.07.2016;
- 15.200,00 грн. - до 01.08.2016 при умові вчасного та належного виконання відповідачем всіх робіт та підписання позивачем акту здачі-приймання виконаних робіт.
Відповідно до п. 5.5 Договору, у випадку порушення відповідачем строків виконання робіт (усунення недоліків) за Договором, відповідач сплачує позивачу неустойку у розмірі 2 % від вартості Договору за кожен день порушення.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами спору Договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Положеннями ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Так відповідачем виставлені позивачу рахунки фактури, від 16.06.2016 № 1606-1 на суму 15.200,00 грн. та від 13.07.2016 № 1307-2 на суму 15.200,00 грн., які були оплачені позивачем платіжними дорученнями від 22.06.2016 № 3100 на суму 15.200,00 грн. та від 11.08.2016 № 8001253802 на суму 15.200,00 грн. (вказані рахунки-фактури та платіжні доручення наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій).
Як стверджує позивач, відповідачем у строк передбачений Договором роботи не виконані у зв'язку з чим позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 19.10.2016 № 1867 із вимогами про повернення суми попередньої оплати у розмірі 30.400,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та виконання.
Спір між сторонами судового процесу, як вказує позивач, виник внаслідок порушення відповідачем зобов'язання з виконання робіт за укладеним між сторонами спору Договором, що призвело до звернення позивача до господарського суду з метою захисту свого порушеного права шляхом стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені в сумі 166.896,00 грн.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.
За приписом ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Порядок виконання робіт встановлений укладеним між сторонами спору Договором, а тому за правилами, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, такий обов'язок має бути виконаний у визначений термін.
Відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Приписами статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" встановлено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувала відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Враховуючи вказані вище норми закону судом відхилені посилання представника відповідача на електронну переписку між сторонами спору, як на підставу неможливості виконання зобов'язань за Договором.
Крім того, сторонами спору не узгоджувався порядок виконання зобов'язань за Договором за допомогою листування електронною поштою.
Додатком № 1 до Договору визначене технічне завдання, а саме:
- односторінковий, іміджевий сайт для групи компаній;
- багатосторінковий корпоративний сайт "ПАН ЛОГІСТИК";
- калькулятор наданих послуг.
Тобто, виконання зобов'язання відповідача за Договором чітко встановлено сторонами в Додатку № 1 до Договору у вигляді технічного завдання, яке має бути виконане.
Проте, матеріали справи не містять жодного підписаного між сторонами спору акту (актів) здачі-приймання виконаних робіт, як фіксації між сторонами виконаної відповідачем та прийнятої позивачем роботи за Договором, яка в свою чергу, передбачена сторонами у п. 2.2.3 Договору.
Посилання відповідача на п. 2.2.2 Договору про те, що відсутність погодження з боку відповідача проміжних результатів робіт є підставою для визнання такої роботи виконаною судом відхилені, оскільки вказаним пунктом Договору не передбачено автоматичного визнання робіт виконаними у разі не погодження з боку відповідача проміжних результатів робіт.
Також судом встановлено, що відповідач не надсилав позивачу акти виконаних робіт та не передав результати робіт, в тому числі, першим та другим пунктами технічного завдання.
Враховуючи те, що матеріали справи не містять акту (актів) здачі-приймання виконаних робіт, як фіксації між сторонами виконання та прийняття роботи за Договором, а також документів, які свідчать про виконання відповідачем п. 2.3.5 Договору в частині передачі всіх прав на створені матеріали позивачу, суд дійшов висновку, що роботи за укладеним між сторонами спору Договором не виконані.
Також судом встановлено, що позивачем до 01.08.2016 не здійснено третьої частини оплати в сумі 15.200,00 грн. на виконання умов п. 3.3 Договору.
Частиною 1 статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, закріплено в пункті 3 частини 1 статті 83 ГПК України.
Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Суд вважає справедливим, розумним та необхідним зменшити розмір штрафних санкцій до 36.000,00 грн., які б покривали витрати позивача з урахуванням знецінення цих витрат.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені підлягає задоволенню в розмірі 36.000,00 грн., враховуючи те, що матеріали справи не містять акту (актів) здачі-приймання виконаних робіт, як фіксації між сторонами виконання та прийняття роботи за Договором, а також документів, які свідчать виконання відповідачем п. 2.3.5 Договору в частині передачі всіх прав на створені матеріали позивачу.
Враховуючи, що даний спір виник внаслідок неправильних дій з боку відповідача, суд, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04209, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПАН ЛОГІСТИК" (03040, м. Київ, вул. Деміївська, буд. 43; ідентифікаційний код 36958491) неустойку у вигляді пені в сумі 36.000 (тридцять шість тисяч) грн. 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 2.503 (дві тисячі п'ятсот три) грн. 44 коп.
3. В іншій частині позову відмовити повністю.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 06 червня 2017 року
Суддя С.В. Балац