ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.05.2017Справа №910/3578/17
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ"
до товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНА ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ХОРС"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "ЖИТОМИРГАЗ"
про визнання договору укладеним
Суддя Балац С.В.
Представники:
позивача: Волощук П.Ю. - за довіреністю від 30.12.2016 № 007-33-1216;
відповідача: не з'явилися;
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Волощук П.Ю. - за довіреністю від 28.12.2016 № Zh007-сл-12828/1216.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНА ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ХОРС" про визнання Договору на постачання природного газу за врегульованим тарифом від 01.07.2015 № 2015/ТП-КП-701810 укладеним.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем з метою врегулювання договірних відносин між сторонами спору направлено відповідачу на розгляд та підписання проект договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.07.2015 № 2015/ТП-КП-701810 із додатками № 1, 2, 3, який в подальшому не був повернутий позивачу. Таким чином, з метою врегулювання розбіжностей, що залишились неврегульованими, позивач звернувся до господарського суду з вимогами про визнання укладеним договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.07.2015 № 2015/ТП-КП-701810 із додатками № 1, 2, 3 в редакції позивача.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.03.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/3578/17. Розгляд справи призначено судом на 10.04.2017.
До господарського суду надійшло клопотання представника відповідача в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України.
Вказане клопотання представника відповідача судом відхилене, враховуючи відсутність необхідності виклику в судове засідання працівників кур'єрської служби "PORTO EXPRESS".
Відповідач, скориставшись правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив повністю з тих підстав, що позивач з письмовими пропозиціями (офертою) про укладення спірного договору до відповідача не звертався.
Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 10.04.2017 відклав розгляд даної справи на 10.05.2017. Вказаною ухвалою суд залучив до участі у справі публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "ЖИТОМИРГАЗ", в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Судове засідання, призначене на 10.05.2017 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Балац С.В. у відпустці.
До господарського суду надійшли пояснення позивача в яких вказує на здійснення направлення на адресу відповідача договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.07.2015 № 2015/ТП-КП-701810 із додатками № 1, 2, 3. Крім того, прийняття (акцепту) зі сторони відповідача свідчить лист останнього від 24.12.2015 № 241215/1-юр, а також здійснення оплат за вказаним договором.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.05.2017 розгляд справи № 910/3578/17 призначено на 24.05.2017.
В судовому засіданні 24.05.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши доводи уповноважених представників позивача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,
На виконання приписів статті 16 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "ЖИТОМИРГАЗ" припинило свою діяльність в частині постачання природного газу. В результаті проведених змін було створено нову юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" (далі - позивач).
Відповідно до частини 2 статті 181 Господарського кодексу України, проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Положеннями частини 3, 4 статті 181 Господарського кодексу України, встановлено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Виходячи із змісту правовідносин між сторонами спору, останні є відносинами з поставки.
Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Як вказує позивач, три примірника договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.07.2015 № 2015/ТП-КП-701810 із додатками № 1, 2, 3 були підписані та скріплені печатками зі сторони позивача, третьої особи і подальшому направлені на поштову адресу відповідача: 10025, м. Житомир, вул. Баранова, 127.
Спір між сторонами судового процесу, на думку позивача, виник в результаті того, що позивачем з метою врегулювання договірних відносин між сторонами спору направлено відповідачу на розгляд та підписання проект договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.07.2015 № 2015/ТП-КП-701810 із додатками № 1, 2, 3, який в подальшому не був повернутий позивачу. Таким чином, з метою врегулювання розбіжностей, що залишились неврегульованими, позивач звернувся до господарського суду з вимогами про визнання укладеним договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.07.2015 № 2015/ТП-КП-701810 із додатками № 1, 2, 3 в редакції позивача.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням такого.
Приписами частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Належність оформлення на направлення позивачем на адресу відповідача оферти укладення договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.07.2015 № 2015/ТП-КП-701810 із додатками № 1, 2, 3 не є предметом доказування у даній справі, враховуючи те, що в матеріалах справи наявні листи відповідача, направлені позивачу від 03.07.2015 № 030915/01-СГІ та від 24.12.2015 № 241215/1-юр, метою яких є врегулювання між сторонами істотних умов, а в подальшому розірвання договору, що свідчить про часткове прийняття пропозиції відповідачем на укладення договору від 01.07.2015 № 2015/ТП-КП-701810.
Також, відповідачем були здійснені розрахунки за оспорюваним договором, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення від 07.07.2015 № 1974, від 31.07.2015 № 787, від 31.08.2015 № 999, від 05.10.2015 № 1299, від 03.11.2015 № 1557, в яких відповідач посилається на договір від 01.07.2015 № 2015/ТП-КП-701810, що свідчить про виконання відповідачем умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.07.2015 № 2015/ТП-КП-701810 в частині оплати за поставлений газ.
Позивач зазначає, що в 2015 на користь відповідача здійснювалось постачання природного газу, в свою чергу строк дії оспорюваного договору встановлений з 01.07.2015 до 31.12.2015.
Враховуючи виконання сторонами зобов'язань за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.07.2015 № 2015/ТП-КП-701810 суд дійшов до висновку, що оспорюваний договір є укладеним між сторонами спору.
Частина 1 статті 15 Цивільного кодексу України закріплює за кожною особою право на захист свого цивільного права. Підставою для їх захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права.
Порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, у недодержанні сторонами при вчиненні правочину вимог закону; поширенні про особу недостовірної інформації; протиправному позбавленні права власності чи його обмеженні; безпідставному заволодінні особою майном іншої особи-власника; вчиненні власнику перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїх майном; неправомірному використанні товару без згоди автора; невиконанні чи неналежному виконанні умов зобов'язання; безпідставній односторонній відмові від договору.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відтак, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
З матеріалів справи не вбачається жодного порушення права позивача.
Положеннями статті частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Враховуючи виконання сторонами спору умов оспорюваного договору та неможливість встановлення судом частини його істотних умов, спір між сторонами має бути розглянутий у позові про стягнення заборгованості за оспорюваним договором, оскільки останній є укладеним між сторонами.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 06 червня 2017 року
Суддя С.В. Балац