ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.05.2017Справа № 910/9677/15
За скаргою Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик»
на дії Головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві
у справі №910/9677/15
за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик»
про стягнення 2 500 014,00 грн
Суддя Демидов В.О.
Представники сторін:
від заявника (відповідач) - Кушнір С.Л. (дов. №1-33 від 06.06.2016);
Іванюк В.В. (дов. від 17.01.2017);
від позивача - не з'явився;
від ТОВ «Мерідіан Інвест» - Ковальов Є.Ф. (дов. від 16.05.2017);
від ВДВС - не з'явився.
встановив :
Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» про стягнення 2 500 014,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.06.2015 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задоволено у повному обсязі, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 2 373 244,36 грн. інфляційних нарахувань на суму заборгованості, 3% річних у розмірі 126 769,64 грн. та 50 000,28 грн. судового збору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 у справі №910/9677/15 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2015 повернуто без розгляду.
17.07.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва з Київського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/9677/15.
27.07.2015 на виконання рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2015 видано відповідний наказ.
25.08.2015 Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві відповідно до якої просило:
- визнати дії посадових осіб Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві в частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №48315424 від 03.08.2015 та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні №48315424 неправомірними та протиправними;
- визнати постанову про відкриття виконавчого провадження №48315424 від 03.08.2015 не чинною та скасувати її.
Проте, згідно з відомостями бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» матеріали справи №910/9677/15 у зв'язку з надходженням апеляційної скарги були направлені до Київського апеляційного господарського суду.
Як на тому наголошено у п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо на час надіслання місцевим господарським судом до суду вищої інстанції матеріалів справи не завершений розгляд заяви про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення, зміну способу та порядку його виконання, скарги на дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби тощо, то провадження за ними зупиняється на підставі статті 79 ГПК до повернення зазначених матеріалів до суду першої інстанції. У разі ж якщо відповідна заява чи скарга або зустрічна позовна заява надійшла до місцевого господарського суду під час перебування матеріалів справи у суді вищої інстанції, то місцевий господарський суд виносить ухвалу про відкладення вирішення питання про прийняття відповідної заяви (скарги) так само до повернення відповідних матеріалів із суду вищої інстанції.
У зв'язку з цим, ухвалою господарського суду міста Києва від 26.08.2015 відкладено вирішення питання про прийняття скарги Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві у справі №910/9677/15 до повернення матеріалів справи із суду вищої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 у справі №910/9677/15 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2015 повернуто без розгляду.
30.09.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва з Київського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/9677/15.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.08.2016 відмовлено в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на дії посадових осіб Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві.
09.03.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «Меридіан Інвест» через загальний відділ суду було подано заяву про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні по виконанню рішення господарського суду м. Києва від 09.06.2015 у справі №910/9677/15, а саме замінити Публічне акціонерне товариство «Київенерго» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Меридіан Інвест».
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.04.2016 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Інвест» про заміну стягувача у виконавчому провадженні, замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Київенерго» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Меридіан Інвест».
18.04.2017 Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відповідно до якої просить:
- визнати дії Головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві пов'язані з винесенням постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї 10.04.2017 у виконавчому провадженні за реєстраційним номером 48773248 незаконними;
- скасувати постанову про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї від 10.04.2017 у виконавчому провадженні за реєстраційним номером 48773248, як таку, що винесена з грубим порушенням законодавства України та міжнародного законодавства.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.04.2017 розгляд скарги призначено на 23.05.2017.
23.05.2017 представником ТОВ 2Мередіан Інвест» (стягувач у виконавчому провадженні по виконанню рішення господарського суду м. Києва від 09.06.2015 у справі №910/9677/15) через загальний відділ суду подано письмові пояснення по суті поданої скарги.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.05.2017 у зв'язку з необхідності витребування додаткових доказів, розгляд скарги відкладено на 30.05.2017.
30.05.2017 заявник (відповідач) через загальний відділ діловодства суду подав письмові пояснення по скарзі, у яких зазначав, що постанова про накладення арешту на кошти, що перебувають у касі боржника або надходять до неї є незаконною.
У судове засідання 30.05.2017 з'явилися представники відповідача (скаржника) та ТОВ «Мерідіан Інвест», надали пояснення по суті скарги.
Представники позивача та ВДВС не з'явилися у судове засідання 30.05.2017, причини неявки суду не повідомили, про розгляд скарги були належним чином повідомлені.
Суд вважає можливим розглянути скаргу відповідно до вимог ч. 2 ст. 121-2 ГПК України у відсутності представників позивача та ВДВС за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Розглянувши документи і матеріали, які знаходяться в матеріалах справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення скарги, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.
Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 09.06.2015 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задоволено у повному обсязі, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 2 373 244,36 грн. інфляційних нарахувань на суму заборгованості, 3% річних у розмірі 126 769,64 грн. та 50 000,28 грн. судового збору.
27.07.2015 на виконання рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2015 видано відповідний наказ.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.04.2016 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Інвест» про заміну стягувача у виконавчому провадженні, замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Київенерго» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Меридіан Інвест».
Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 22.09.2015 відкрито виконавче провадження №48773248 за наказом №910/9677/15 , виданим господарським судом м. Києва від 27.07.2015 про стягнення боргу у розмірі 2 550 014,28 грн.
Постановою головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 10.04.2017 у виконавчому провадженні №48773248 накладено арешт на всі кошти, що перебувають у касі боржника або надходять до неї за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 49/2 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 12 506 502,12 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно із ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Приписами ч. 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Пунктом 7 Оглядового листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарськими судами Закону України «Про виконавче провадження» (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку) від 28.01.2016 № 01-06/131/16 визначено, що накладення арешту на рахунок боржника, призначений для виплати заробітної плати працівникам підприємства, призводить до порушення їх конституційних прав.
Отже, держава гарантує та захищає законом право фізичної особи на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.
В обґрунтування поданої скарги на дії ДВС боржником подано копії наступних документів: бухгалтерська довідка, відповідно до якої на підставі стандартів та інструкцій ведення бухгалтерського обліку підприємство виплачує заробітну плату через касу підприємства, д-т 301 к-д 311 - отримана заробітна плата з розрахункового рахунку, д-т 661 к-д 301 - виплачена заробітна плата з каси підприємства.
Відповідно до статті 57 Закону України «Про державну виконавчу службу» у разі прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усі поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна.
Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача (ч. 3 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження»).
Враховуючи викладене вище, накладення арешту на кошти, які передбачені для виплати заробітної плати є неправомірним.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Однак, суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Частиною 1 ст. 6 Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Враховуючи встановлення судом порушень вимог чинного законодавства в діях органу ДВС при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 10.04.2017 в частині виконання наказу господарського суду м. Києва у справі № 910/9677/15 по виконавчому провадженню № 48773248 щодо коштів, необхідних для виплати заробітної плати, суд визнає доводи боржника правомірними, а скаргу такою, яку належить задовольнити.
При цьому суд зазначає, що рішенням господарського суду міста Києва від 09.06.2015 стягнуто 2 373 244,36 грн. інфляційних нарахувань на суму заборгованості, 3% річних у розмірі 126 769,64 грн. та 50 000,28 грн. судового збору.
Разом з тим, постановою головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 10.04.2017 у виконавчому провадженні №48773248 накладено арешт на кошти боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 12 506 502,12 грн.
Рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», що визначено ст.115 ГПК України.
В силу ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 05.10.2016, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
У п. 2 ч. 5 ст. 32 Закону визначено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Як визначено ч. 1 ст. 26 вказаного Закону, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно ч. 5 вказаної статті, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частиною 7 визначено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
Але умовою стягнення виконавчого збору є фактично стягнуті суми. І лише за мови стягнення сум в примусовому порядку, від стягнутих сум стягується 10 процентів виконавчого збору. Тому, у разі виконання судового рішення протягом усього періоду виконавчого провадження, іншим способом ніж примусове стягнення, виконавчий збір не повинен стягуватись. Іншим способом може бути погашення боргу самим боржником, або його засновником, або відповідно до закону.
У статті 48 Закону зазначено, що крім звернення стягнення на майно боржника в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом стягується виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, штрафи, накладені на боржника під час виконавчого провадження, основна винагорода приватного виконавця. Усі ці додаткові витрати можуть настати в процесі виконавчого провадження, і лише у випадках передбачених законом. Але коли ці випадки не настали то і додаткові суми не можуть бути стягнені.
У статті 26 Закону вказано, що у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону, «Стягнути виконавчий збір у розмірі 10-ти процентів від фактично стягнутої суми».
Оскаржувана постанова про арешт коштів боржника в частині встановлення в них конкретного розміру виконавчого збору відповідають положенням Закону «Про виконавче провадження» № 606 від 21.04.1999, який втратив чинність 09 жовтня 2016 року, стаття 28 якого гласить:
У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, (а саме, до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
У вказаному Законі умовою стягнення виконавчого збору є невиконання боржником добровільно рішення у семиденний термін. Після спливу цього терміну виконавчий збір у розмірі 10 відсотків стягується в любому випадку. Тому, у разі добровільного виконання рішення у визначений термін, виконавчий збір не стягується.
По іншому питання стягнення виконавчого збору врегульовані чинним Законом України «Про виконавче провадження», відповідно до статті 27 якого виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
У зв'язку з цим у чинному Законі умовою стягнення виконавчого збору є фактично стягнуті суми. І лише за умови стягнення сум в примусовому порядку, від стягнутих сум стягується 10 відсотків виконавчого збору. Тому, у разі виконання судового рішення протягом усього періоду виконавчого провадження, іншим способом ніж примусове стягнення, виконавчий збір не повинен стягуватись. Іншим способом може бути погашення боргу самим боржником, або його засновником, або відповідно до закону.
Таким чином суд дійшов висновку, що державний виконавець безпідставно наклав арешт на кошти боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 12 506 502,12 грн.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності, дослідивши подані матеріали та докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» щодо визнання дії Головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві пов'язаних з винесенням постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї 10.04.2017 у виконавчому провадженні за реєстраційним номером 48773248 незаконними та скасування постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї від 10.04.2017 у виконавчому провадженні за реєстраційним номером 48773248, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на дії Головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві задовольнити.
2. Визнати дії Головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, пов'язані з винесенням постанови про арешт коштів від 10.04.2017, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, у виконавчому провадженні № 48773248, незаконними.
3. Скасувати постанову про арешт коштів від 10.04.2017, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, у виконавчому провадженні № 48773248.
Суддя В.О. Демидов