33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
02 червня 2017 року Справа № 924/1282/13
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. , суддя Мельник О.В.
при секретарі судового засідання Новоселецький І.А.
за участю представників сторін:
заявника: представник не з'явився;
боржника: представник не з'явився;
кредиторів: представники не з'явилися.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу кредитора - Приватного акціонерного товариства "Південбудтранс" від 05.05.2017р. на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 24.04.17р. у справі № 924/1282/13 (суддя Крамар С.І.)
за заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АВТОЦЕНТР КИЇВ"
до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"
про визнання банкрутом (заява ПрАТ "Південбудтранс" про визнання кредиторських вимог на суму 5 592 634,27грн.)
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.04.2017р. у справі №924/1282/13 частково задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Південбудтранс", м. Южноукраїнськ Миколаївської області про визнання кредиторських вимог на суму 5592634,27грн.; визнано поточні грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Південбудтранс", м. Южноукраїнськ, Миколаївської області (код ЄДПРОУ 31476454) до боржника - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" в сумі 37468,30грн., як такі, що погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі, та судовий збір в сумі 2756,00грн. (витрати за подання заяви з грошовими вимогами до банкрута) - з віднесенням до першої черги задоволення вимог кредиторів; зобов'язано ліквідатора - врахувати визнані даною ухвалою вимоги кредитора під час проведення розрахунків з кредиторами згідно черговості визначеної статтею 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі (частина 1 статті 38 Закону про банкрутство); ПрАТ "Південбудтранс" звернувся ж до суду з вимогами до банкрута 04.01.2017р., тобто після винесення постанови про визнання боржника банкрутом.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Південбудтранс" звернулося до суду з апеляційною скаргою від 05.05.2017р., в якій, зокрема, просить ухвалу господарського суду Хмельницької області від 24.04.2017р. у справі №924/1282/13 скасувати та прийняти нове рішення, за яким включити кредиторські вимоги ПрАТ "Південбудтранс" до четвертої черги вимог кредиторів.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала від 24.04.2017р. у даній справі не відповідає вимогам частини 1 статті 150 Конституції України, частини 1 абзацу 9 статті 38 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом", частини 3 статті 67 та частини 4 статті 49 ЗУ "Про виконавче провадження". Апелянт зазначає, що не погоджується з доводами суду щодо часткового задоволення грошових вимог товариства в сумі 37468,30грн. та включення їх до 6 черги в ліквідаційній процедурі, у зв'язку із пропуском двохмісячного строку пред'явлення вимог. Так, згідно постанови господарського суду Хмельницької області від 23.07.2015р. у справі №924/1282/13 боржника ТОВ "Євро Лізинг" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. В силу норм частини 3 статті 67 та частини 4 статті 49 ЗУ "Про виконавче провадження" на вимогу Арбітражного керуючого, ліквідатора ТОВ "Євро Лізинг" (лист від 02.11.2015р. №08/02-11/ЕЛ за заявою апелянта): Державним виконавцем Відділу ПВР управління ДВС Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову "Про закінчення виконавчого провадження" від 23.11.2015р. ВП №43750410. Головним державним виконавцем Відділу ДВС Солом'янського районного управління юстиції в м.Києві винесено постанову "Про закінчення виконавчого провадження" ВП №42121092 від 07.12.2015р. Листом-повідомленням від 23.11.2015р. №20/9 виконавча служба повідомила скаржника про те, що до господарського суду Хмельницької області було направлено: згадану постанову від 23.11.2015р. та оригінал виконавчого документу (тобто наказ суду №5/206/10 від 12.03.2014р.), для подальшого виконання та повідомлено про це ліквідатора боржника. Листом-повідомленням від 07.12.2015р. №156/13 виконавчою службою у березні 2016 року скаржника повідомлено про те, що до господарського суду Хмельницької області було направлено: вказану постанову від 07.12.2015р., оригінал наказу суду №5/206/10, що виданий 29.11.2013р. господарським судом Миколаївської області про стягнення боргу з ТОВ "Євро Лізинг" на користь ПрАТ "Південбудтранс" в сумі 37468,30грн. Для подальшого виконання та повідомлено про це ліквідатора ТОВ "Євро Лізинг". За таких обставин, апелянт зазначає, що жодна норма ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" не передбачає додаткового направлення кредитором (стягувачем) до господарського суду заяви про розгляд кредиторських вимог до боржника визнаного банкрутом, оскільки оригінал документу, що підтверджує кредиторські вимоги до боржника знаходиться в ДВС та направляється останньою до суду для подальшого виконання згідно вказаних норм ЗУ "Про виконавче провадження". Щодо посилання суду на п. 19 інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 "Про ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" (у редакції ЗУ від 22.12.2011р. №4212-VI) скаржник зазначає, що стаття 38 Закону про банкрутство - Наслідки визнання боржника банкрутом, не передбачає порядок подання заяви кредитором (Стягувачем) до господарського суду, якщо відносно до боржника було відкрито виконавче провадження, про це йдеться лише в частині 3 статті 67 та частині 4 статті 49 ЗУ "Про виконавче провадження". Тому посилання суду на вказаний пункт є безпідставним, оскільки офіційне тлумачення Законів України покладено на Конституційний суд України, а не на ВГС України. Крім того, прямої норми в Законі про банкрутство, яка б передбачала подання заяви до господарського суду стягувачем у виконавчому проваджені під час ліквідаційної процедури не існує. Такі зобов'язання покладено ЗУ "Про виконавче провадження" на ДВС, при цьому з моменту коли їй про це стало відомо, а не на протязі двох місяців з дня опублікування оголошення. Тому лише після того, як апелянт звернувся до ліквідатора із заявою від 18.08.2015р. про направлення копії постанови суду від 24.07.2015р. у справі №924/1282/13 до Відділу ПВР та ДВС, було винесено постанови про закінчення виконавчого провадження. Апелянт зазначає, що саме така нестиковка в Законі про банкрутство та ЗУ "Про виконавче провадження" - дає привід господарському суду вільно трактувати норми Закону про банкрутство - що призвело до безпідставного зобов'язання апелянта подати заяву про визнання кредиторських вимог до боржника зі сплатою судового збору, в той час коли Закон про банкрутство такого порядку не вимагав.
Ліквідатором ТОВ "Євро Лізинг" ОСОБА_2О подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого він просить апеляційну скаргу ПрАТ "Південбудтранс" на ухвалу суду від 24.04.2017р. у даній справі - залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Хмельницької області від 24.04.2017р у справі №924/1282/13 про банкрутство ТОВ "Євро Лізинг" - залишити без змін, з підстав, викладених у відзиві.
У зв'язку із технічною несправністю системи (відсутність Інтернету), режим відеоконференції під час судового засідання 02.06.2017р. у даній справі, згідно ухвали суду від 25.05.2017р. не застосовувався, про що складено акт щодо знеструмлення електромережі суду, виходу із ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи.
Про дані технічні несправності заявник відеоконференції - арбітражний керуючий ОСОБА_2 був проінформований уповноваженими працівниками як Рівненського апеляційного господарського суду так і господарського суду Хмельницької області.
У зв'язку з цими обставинами (несправністю системи через відсутність Інтернету), арбітражним керуючим подано 02.06.17р. клопотання, у якому він просить суд апеляційної інстанції судове засідання в режимі відеоконференції не проводити, заперечує проти задоволення апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу господарського суду Хмельницької області від 24.04.17р. просить залишити без змін.
Рівненський апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_2, дослідивши наявні матеріали справи, що стосуються оскаржуваного процесуального рішення, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що ухвалу господарського суду Хмельницької області від 24.04.2017р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 28.10.2013р. порушено провадження у справі №924/1282/13 про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_3
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 25.02.2014р. повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_3 як розпорядника майна у справі №924/1282/13 припинено, розпорядником майна ТОВ "Євро Лізинг" у справі №924/1282/13 призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4
Постановою господарського суду Хмельницької області від 23.07.2015р. у даній справі визнано боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_4
23.07.2015р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було оприлюднено повідомлення №20558 про визнання боржника - ТОВ "Євро Лізинг" банкрутом.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 04.01.2017р. на адресу суду першої інстанції надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Південбудтранс" (з врахуванням уточнення №15 від 10.03.2017р.) про визнання поточних кредиторських вимог ПрАТ "Південбудтранс" до боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" на загальну суму 5 592 634,27 грн. з яких:
- 5529429,97грн. збитків, 25000,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно наказу Господарського суду Миколаївської області №5/206/10 від 12.03.2014р. виданого на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011р. та постанови Вищого господарського суду України від 11.11.2013р.;
- 32190,00грн. - судовий збір за розгляд касаційної скарги (заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду) у Верховному Суді України та 5278,30грн. - судовий збір за розгляд касаційної скарги у Вищому господарському суді України, згідно наказу Господарського суду Миколаївської області №5/206/10 від 29.11.2013р. виданого на виконання постанови Вищого господарського суду України від 11.11.2013р.;
та включити їх до четвертої черги вимог кредиторів (а.с.33-35, т.32,а.с. 10-11, т.33)
Матеріалами справи встановлено, що у листопаді 2010 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Південбудтранс" (правонаступником якого є ПрАТ "Південбудтранс") про стягнення 3 906 438,36грн. неустойки та зобов'язання повернути позивачу транспортні засоби, передані на умовах договору фінансового лізингу №133 від 14.12.2006року. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням зобов'язань щодо повернення предмету лізингу.
Закрите акціонерне товариство "Південбудтранс" (ПрАТ "Південбудтранс") звернулось до господарського суду Миколаївської області із зустрічною позовною заявою, в якій просило (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) стягнути з ТОВ "Євро Лізинг" 7671903,34грн. реальних збитків з урахуванням індексу інфляції, 426194,46грн. 3% річних за користування чужими грошовими кошами, 2189171,88 грн. упущеної вигоди, 500000,00 грн. моральної шкоди.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.02.2011р. у справі №5/206/10 (суддя Міщенко В.І.) позов задоволено частково. Зобов'язано ЗАТ "Південбудтранс" повернути ТОВ "Євро Лізинг" транспортні засоби, що були передані на умовах договору фінансового лізингу №133 від 14.12.2006р.; стягнуто з ЗАТ "Південбудтранс" на користь ТОВ "Євро Лізинг" 25500,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Євро Лізинг" на користь ЗАТ "Південбудтранс" збитки у сумі 7671903,34 грн., 3% річних у сумі 426194,46грн., 25500,00грн. держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011р. (головуючий Мирошниченко М.А., судді Бєляновський В.В., Шевченко В.В.) змінено рішення господарського суду Миколаївської області від 24.02.2011р. у справі №5/206/10, резолютивну частину викладено у наступній редакції: "Позов ТОВ "Євро Лізинг" до ЗАТ "Південбудтранс" задоволено частково; зобов'язано ЗАТ "Південбудтранс" повернути ТОВ "Євро Лізинг" транспортні засоби, що були отримані (передані) на умовах договору фінансового лізингу №133 від 14.12.2006року; стягнуто з ЗАТ "Південбудтранс" на користь ТОВ "Євро Лізинг" 25500,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у задоволенні решти позовних вимог ТОВ "Євро Лізинг" відмовлено; заяву ТОВ "Євро Лізинг" про забезпечення позову залишено без задоволення; зустрічний позов ЗАТ "Південбудтранс" до ТОВ "Євро Лізинг" задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Євро Лізинг" на користь ЗАТ "Південбудтранс" 5529429,97грн. збитків; 25500,00грн. держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено; припинено виконання зміненого рішення господарського суду Миколаївської області від 24.02.2011 року у справі №5/206/10.
Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями у справі №5/206/10, ТОВ "Євро Лізинг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, і якій просило оскаржені судові акти скасувати в частині задоволення позовних вимог за зустрічним позовом щодо стягнення 5 529 429,97грн. збитків, 426 194,46грн. 3% річних, 25 000грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог у повному обсязі, а також скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 24.02.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог за первісним позовом щодо стягнення неустойки з розрахунку подвійної оплати за користування річчю за час прострочення повернення на суму 3 906 438,36грн., прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення з Закритого акціонерного товариства "Південбудтранс" неустойки з розрахунку подвійної оплати за користування річчю за час прострочення повернення на суму 3 906 438,36грн. задовольнити, в іншій частині оскаржені судові акти залишити без змін.
У свою чергу ЗАТ "Південбудтранс" не погодившись з прийнятим апеляційною інстанцією рішенням, також звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року у справі №5/206/10 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача за зустрічним позовом збитків від інфляції на суму 2 142 473,4грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами на суму 426 194,46грн., моральної шкоди на суму 500 000,00 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким вказані позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а в іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року залишити без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2011 року у справі №5/206/10 (головуючий Дунаєвська Н.Г., судді Владимиренко С.В. - доповідач, ОСОБА_5І.) касаційну скаргу ЗАТ "Південбудтранс" залишено без задоволення; касаційну скаргу ТОВ "Євро Лізинг" задоволено. Рішення господарського суду Миколаївської області від 24.02.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року у справі №5/206/10 скасовано:
- в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог щодо стягнення 3 906 438, 36 грн. неустойки;
- в частині задоволення зустрічних позовних вимог щодо стягнення 5 529 429,97грн. збитків, 25500,00грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та в цій частині прийнято нове рішення:
1) Первісний позов задоволено. Стягнуто з ЗАТ "Південбудтранс" на користь ТОВ "Євро Лізинг" 3906438,36 грн. неустойки;
2) У задоволенні зустрічних позовних вимог ЗАТ "Південбудтранс" щодо стягнення з ТОВ "Євро Лізинг" 5529429,97грн. збитків, 25500, 00грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відмовлено;
3) В іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року у справі № 5/206/10 залишено без змін; вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Верховного Суду України від 17.09.2013 року заяву ПрАТ "Південбудтранс" задоволено частково, постанову Вищого господарського суду України від 20.07.2011 року у справі №5/206/10 скасовано - в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Євро Лізинг" про стягнення з відповідача 3906438,36грн. неустойки. В цій частині справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.11.2013р. припинено касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Євро Лізинг" на рішення господарського суду Миколаївської області від 24.02.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року у справі № 5/206/10 та касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Південбудтранс" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року у справі № 5/206/10 в частині позовних вимог за зустрічним позовом щодо стягнення 5529429,97грн. збитків, 426194,46грн. 3% річних, 25000 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки оскарження даних судових актів в частині задоволення позовних вимог за зустрічним позовом щодо стягнення 5529429,97грн. збитків, 426194,46грн. 3% річних, 25 000грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу вже було переглянуто Вищим господарським судом України у касаційному порядку і винесено постанову від 20.07.2011 року, яка в цій частині Верховним Судом України (постанова від 17.09.2013р.) залишена без змін.
Згідно постанови Вищого господарського суду України від 11.11.2013р., предметом розгляду касаційної інстанції залишилась касаційна скарга ТОВ "Євро Лізинг" на рішення господарського суду Миколаївської області від 24.02.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року у справі №5/206/10 в частині відмови у задоволенні позовних вимог за первісним позовом щодо стягнення неустойки з розрахунку подвійної оплати за користування річчю за час прострочення повернення на суму 3906438,36грн., які ТОВ "Євро Лізинг" просив скасувати у вказаній частині та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до зазначеної постанови, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011р. у справі №5/206/10 (в частині, що була предметом розгляду) було залишено без змін, а з ТОВ "Євро Лізинг" на користь ПрАТ "Піденбудтранс" стягнуто: 32190,00грн. - судового збору за розгляд касаційної скарги (заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду) у Верховному Суді України та 5278,30грн. - судового збору за розгляд касаційної скарги у Вищому господарському суді України.
За наведених обставин, враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції при розгляді даної заяви ПрАТ "Піденбудтранс" про визнання кредиторських вимог на суму 5592634,27грн., правомірно враховано, що Вищим господарським судом України (постанова від 20.07.2011 року у справі №5/206/10) у касаційному порядку в частині задоволення позовних вимог за зустрічним позовом ПрАТ "Піденбудтранс" щодо стягнення 5529429,97грн. збитків, 426194,46грн. 3% річних, 25000,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з ТОВ "Євро Лізинг" було відмовлено.
Зазначену постанову суду касаційної інстанції, 17.09.2013р. Верховним Судом України в цій частині залишено без змін.
Отже, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку, що грошові вимоги ПрАТ "Піденбудтранс" в частині: 5529429,97грн. збитків, 25000,00 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно наказу господарського суду Миколаївської області №5/206/10 від 12.03.2014р. виданого на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011р. та постанови Вищого господарського суду України від 11.11.2013р. заявлені безпідставно та визнанню не підлягають.
Щодо заявлених заявником грошових вимог в сумі 37468,30грн. (32190,00грн. - судовий збір за розгляд касаційної скарги (заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду) у Верховному Суді України, 5278,30грн. - судовий збір за розгляд касаційної скарги у Вищому господарському суді України), враховується наступне.
Відповідно до частини 1 статті 38 Закону про банкрутство, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Крім того, у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у т.ч. зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Таким чином, зазначеними нормами Закону про банкрутство, законодавець чітко визначив, що строк подання заяв кредиторів, грошові вимоги яких виникли під час проведення процедур банкрутства, обмежено двома місяцями з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Вимоги кредиторів, які у встановлений строк не звернулись до господарського суду, погашаються в шосту чергу.
ПрАТ "Південбудтранс" звернувся ж до господарського суду Хмельницької області із заявою про визнання кредиторських вимог банкрута (боржника) ТОВ "Євро Лізинг" - 30.12.2016р., що підтверджується відбитком поштового штемпелю на конверті, яка надійшла до суду 04.01.2017р. (вх.05-06/17/17), тобто після винесення постанови про визнання боржника банкрутом у даній справі №924/1282/13.
Отже, враховуючи викладене, норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Хмельницької області, що заява Приватного акціонерного товариства "Південбудтранс" від 04.01.2017р. про визнання поточних грошових вимог до боржника ТОВ "Євро Лізинг" на суму 5592023,27грн. та включення їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів підлягає задоволенню частково.
Судом першої інстанції правомірно визнано поточні грошові вимоги ПрАТ "Південбудтранс" в сумі 37468,30грн., як такі, що погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, оскаржувану ухвалу судом першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права та повним дослідженням усіх обставин справи.
З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування ухвали та задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення (ухвалу) місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.
Апеляційний господарський суд залишає ухвалу місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення, якщо ухвала є законною та обґрунтованою. Підстав для скасування ухвали не вбачається.
Апеляційна скарга кредитора - Приватного акціонерного товариства "Південбудтранс" від 05.05.2017р. до задоволення не підлягає.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Південбудтранс" від 05.05.17р. залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 24 квітня 2017 року у справі №924/1282/13 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу №924/1282/13 повернути господарському суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Мельник О.В.