"31" травня 2017 р. Справа № 922/141/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Терещенко О.І.
при секретарі Деппа-Крівіч А.О.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 18.01.2017);
1-го відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 23.05.2017 року); ОСОБА_3 (договір від 20.01.2016);
2-го відповідача - ОСОБА_4 (договір від 08.09.2016); ОСОБА_5 (договір від 20.01.2016); ОСОБА_6 (договір від 20.01.2016);
3-ї особи - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу представника 1-го відповідача (ПрАК з обмеженою відповідальністю “Агросвіт Лімітед”) - ОСОБА_7 (вх. № 270Х/1-43) та апеляційну скаргу представника 2-го відповідача (ТОВ АПА “АГРОСВІТ”) - ОСОБА_6 (вх. № 268Х/1-43) на рішення Господарського суду Харківської області від 28 грудня 2016 року в справі № 922/141/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АПК “ОСОБА_8 ЛТД” м. Харків,
до:
1. ОСОБА_9 акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю “Агросвіт Лімітед” (PRIVATE JOINT-STOCK LIMITED LIABILITY COMPANY AGROSVIT LIMITED), Республіка Кіпр;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація “Агросвіт”, м. Харків;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент реєстрації Харківської міської ради, м. Харків;
про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі та скасування рішення загальних зборів учасників товариства,
У січні 2016 року ТОВ “АПК “ОСОБА_8 ЛТД” звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_9 акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю Агросвіт та ТОВ АПА “АГРОСВІТ”, в якому просить: 1) розірвати договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ АПА “АГРОСВІТ” (ЄДРПОУ 32949661), укладений 21.12.2011 між позивачем та 1-м відповідачем; 2) скасувати рішення загальних зборів учасників ТОВ АПА “АГРОСВІТ”, оформленого протоколом від 21.12.2011, в частині вибуття ТОВ “АПК “НАДІЯ ЛТД” зі складу засновників ТОВ АПА “АГРОСВІТ”, у зв'язку з продажем належної йому частки. В обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання 1-м відповідачем - ПрАК з обмеженою відповідальністю “Агросвіт Лімітед” своїх зобов'язань за вказаним договором купівлі-продажу щодо внесення 5575000,00 грн вартості частки ТОВ “АПК “ОСОБА_8 ЛТД” в статутному капіталі ТОВ АПА “АГРОСВІТ”, що складає 69,6875%.
В процесі розгляду справи в суді першої інстанції ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.01.2016 у справі № 922/141/16 (т. 1 а.с. 2-6) до у часті у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, залучено Відділ державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Харківського міського управління юстиції та ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.04.2016 (т. 2 а.с. 152-155) замінено третю особу, що не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача, на належну - Департамент реєстрації Харківської міської ради.
Рішенням Господарського суду Харківської області 17.06.2016 по справі №922/141/16 (т. 4 а.с. 70-81), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 (т. 4 а.с. 219-229), позов задоволено повністю. Розірвано договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі в статутному капіталі ТОВ АПА “Агросвіт” від 21.12.2011, укладений між позивачем та 1-м відповідачем. Скасовано рішення загальних зборів учасників ТОВ АПА “Агросвіт”, оформленого протоколом від 21.12.2011, в частині вибуття ТОВ "АПК "ОСОБА_8 ЛТД" зі складу засновників ТОВ АПА “Агросвіт”, у зв'язку з продажем належної йому частки, що становить 69,6875% та в частині затвердження статуту ТОВ АПА “Агросвіт” в новій редакції.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016 (т. 5 а.с. 194-199) рішення Господарського суду Харківської області від 17.06.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 у справі № 922/141/16 скасовано, справу № 922/141/16 направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
За результатами нового розгляду Господарський суд Харківської області ухвалив рішення від 28.12.2016 у справі № 922/141/16 (суддя Погорєлова О.В.), яким позов задоволено повністю. Розірвано договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ АПА “АГРОСВІТ”, укладений 21.12.2011 між ТОВ “АПК “НАДІЯ ЛТД” та ПАК “АГРОСВІТ ЛІМІТЕД”. Скасовано рішення загальних зборів учасників ТОВ АПА “АГРОСВІТ”, оформленого протоколом від 21.12.2011, в частині вибуття ТОВ “АПК “НАДІЯ ЛТД” зі складу засновників ТОВ АПА “АГРОСВІТ” (т. 7 а.с. 101-109).
Представник 1-го відповідача (ПрАК з обмеженою відповідальністю “Агросвіт Лімітед”) - ОСОБА_7 звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування фактичних обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції від 28.12.2016 у справі №922/141/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник 2-го відповідача (ТОВ АПА “АГРОСВІТ”) - ОСОБА_6 також подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування фактичних обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції від 28.12.2016 у справі № 922/141/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення від 28.12.2016 1-й відповідач - ПрАК з обмеженою відповідальністю “Агросвіт Лімітед” не є власником спірної частки в статутному капіталі ТОВ АПА “АГРОСВІТ”, оскільки 26.02.2016 між 1-м відповідачем - ПрАК з обмеженою відповідальністю “Агросвіт Лімітед” та Компанією “БОРЕТІСАНО ХОЛДІНГС ЛТД” укладено договір про задоволення вимог заставодержателя шляхом відступлення частки в статутному капіталі ТОВ АПА “АГРОСВІТ” з відкладальною умовою. В подальшому власником 100% статутного капіталу ТОВ АПА “АГРОСВІТ” стало ОСОБА_10 партнерство “САКСЕС ЮНІВ” (SUCCESS UNIV.LP) на підставі договору купівлі-продажу від 05.09.2016, укладеного з Компанією “БОРЕТІСАНО ХОЛДІНГС ЛТД”.
Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2017 у справі №922/141/16 зазначені апеляційні скарги прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.02.2017.
У судовому засіданні 16.02.2017 року представник першого відповідача заявив клопотання про визнання обов'язковою явки у судове засідання представника третьої особи - Департаменту реєстрації Харківської міської ради.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2017, у зв'язку з тим, що апеляційні скарги представника 1-го відповідача - ОСОБА_7 та представника 2-го відповідача - ОСОБА_6 на рішення Господарського суду Харківської області від 28.12.2016 у справі № 922/141/16 стосуються однієї і тієї ж справи, між тими ж сторонами, зазначені апеляційні скарги об'єднано в одне апеляційне провадження. Розгляд апеляційних скарг відкладено на 03.03.2017 о 10:00 год. та зобов'язано сторони та третю особу надати відзиви на апеляційні скарги та забезпечити явку своїх представників у судове засідання.
У зв'язку з навчанням судді Камишевої Л.М., 01.03.2017 автоматизованою системою розподілу апеляційних скарг між суддями у справі № 922/141/17 здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Гетьман Р.А., суддя Терещенко О.І.
В судовому засіданні 03.03.2017, у зв'язку з відсутністю відзивів на апеляційні скарги 3-ї особи та неявкою представника 3-ї особи в судове засідання, розгляд апеляційних скарг відкладено на 24.03.2017, та в судовому засіданні 24.03.2017 оголошено перерву до 03.04.2017 о 14:00 год.
Третя особа (Департамент реєстрації Харківської міської ради) у відзиві на апеляційні скарги від 22.03.2017 вх. № 3120 та представник 3-ї особи в судовому засіданні 24.03.2017 повідомив, що: Департамент реєстрації Харківської міської ради є правонаступником відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Харківського міського управління юстиції;правовідносини, що є предметом розгляду у даній справі, виникли до моменту створення Департаменту.
В судове засідання 03.04.2017 представник третьої особи не з'явився, 29.03.2017 за вх. № 3411 надав клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі.
Крім того, в судовому засіданні 24.03.2017, у зв'язку з неможливістю сторонами самостійно надати інформацію в підтвердження виконання зобов'язань по договору про відступлення права вимоги від 12.03.2012, укладеного між ТОВ “АПК “ОСОБА_8 ЛТД” (первісний кредитор, код 35972274), ТОВ АПА “АГРОСВІТ” (новий кредитор, код 32949661) та Компанія “Агросвіт Лімітед” (боржник), з метою повного та всебічного розгляду апеляційних скарг, судова колегія винесла ухвалу, якою на підставі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України витребувано у відділення ПАТ “ПУМБ” “РЦ Північно-Східний” у м. Харкові докази зарахування грошових коштів, а саме: виписки по рахунку або інші первинні документи, отримувач ТОВ “АПК “ОСОБА_8 ЛТД” (рахунок № 26000996105739 у відділенні ПАТ “ПУМБ” “РЦ Північно-Східний” у м. Харкові, код банку 350385), платник ТОВ Агропромислова Асоціація “АГРОСВІТ” (рахунок № 26001996105404 у відділенні ПАТ “ПУМБ” “РЦ Північно-Східний” у м. Харкові, код банку 350385), сплачених по платіжним дорученням: № 25 від 27.03.2012 на суму 1000000,00 грн (один мільйон грн 00 коп.); № 26 від 27.03.2012 на суму 1900000,00 грн (один мільйон дев'ятсот тисяч грн 00 коп.); № 27 від 27.03.2012 на суму 1900000,00 грн (один мільйон дев'ятсот тисяч грн 00 коп.); № 28 від 27.03.2012 на суму 775000,00 грн (сімсот сімдесят п'ять тисяч грн 00 коп.), з призначенням платежу “оплата за договором відступлення права вимоги від 12.03.2012”.
Відділення ПАТ “ПУМБ” “РЦ Північно-Східний” у м. Харкові 30.03.2017 за вх. № 3435 та вх. № 3436 надало відповідь на виконання ухали Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2017.
Представник позивача (ТОВ “АПК “ОСОБА_8 ЛТД”) - ОСОБА_1 03.04.2017 за вх. № 3536 надав до матеріалів справи довідку Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 24.03.2017 № 3028/10/20-38-07-02-30, в якій зазначено, що по ТОВ “АПК “ОСОБА_8 ЛТД” (код 35972274) платіжні доручення від 27.03.2012 № 25, № 26, № 27 в інтегрованих картках платника не обліковуються.
Представники 1-го відповідача (ПрАК з обмеженою відповідальністю “Агросвіт Лімітед”) ОСОБА_11 03.04.2017 за вх. № 3542 надав пояснення по справі, в яких зазначено, що договір про відступлення права вимоги від 12.03.2012 був повністю виконаний в частині оплати ТОВ АПА “АГРОСВІТ” на користь ТОВ “АПК “ОСОБА_8 ЛТД” 5575000,00 грн.; оригінал вказаного договору надати не може, у зв'язку з його відсутністю у ПрАК з обмеженою відповідальністю “Агросвіт Лімітед”.
Представник 1-го відповідача (ПрАК з обмеженою відповідальністю “Агросвіт Лімітед”) - ОСОБА_3 24.03.2017 за вх. № 3251 надав додаткові пояснення по справі, в яких зазначає, що договір про відступлення права вимоги від 12.03.2012 був повністю виконаний в частині оплати ТОВ АПА “АГРОСВІТ” на користь ТОВ “АПК “ОСОБА_8 ЛТД” 5575000,00 грн.; оригінал вказаного договору надати не може, у зв'язку з його відсутністю у ПрАК з обмеженою відповідальністю “Агросвіт Лімітед”.
Представники 2-го відповідача (ТОВ АПА “АГРОСВІТ”) ОСОБА_6 та ОСОБА_5 23.03.2017 за вх.№3175, 24.03.2017 за вх.№3250, 24.03.2017 за вх.№3266 та 03.04.2017 за вх.№3541 надали додаткові документи в обґрунтування апеляційної скарги.
В судовому засіданні 03.04.2017 представник позивача (ТОВ “АПК “ОСОБА_8 ЛТД”) ОСОБА_1 за вх.№3550, представник 2-го відповідача (ТОВ АПА “АГРОСВІТ”) ОСОБА_4 за вх. № 3552 та представник 1-го відповідача (ПрАК з обмеженою відповідальністю “Агросвіт Лімітед”) ОСОБА_12 за вх.№3553 надали клопотання про надання можливості ознайомитись з наданими документами.
Зазначені клопотання були задоволені судовою колегією, в судовому засіданні оголошено перерву для надання можливості представникам сторін ознайомитись з матеріалами справи.
Після перерви представник позивача (ТОВ “АПК “ОСОБА_8 ЛТД”) ОСОБА_1 за вх.№3567 надав клопотання про надання можливості більш детально ознайомитись з наданими відповідачами документами.
Крім того, представник 2-го відповідача (ТОВ АПА “АГРОСВІТ”) ОСОБА_4 за вх.№3569 надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю підготувати та надати до матеріалів справи обґрунтовані пояснення щодо наданих іншими представниками 2-го відповідача документів.
Також після перерви представник 2-го відповідача (ТОВ АПА “АГРОСВІТ”) ОСОБА_13 подав заяву про відвід судді Гетьмана Р.А.
Судова колегія в нарадчій кімнаті розглянула заяву представника 2-го відповідача про відвід судді Гетьмана Р.А. та винесла ухвалу про відмову в задоволенні заяви представника 2-го відповідача - ТОВ АПА “АГРОСВІТ” ОСОБА_13 про відвід судді Гетьмана Р.А.
Після перерви представник 2-го відповідача (ТОВ АПА “АГРОСВІТ”) ОСОБА_13 подав заяву про відвід колегії суддів.
Судова колегія в нарадчій кімнаті розглянула заяву представника 2-го відповідача про відвід колегії суддів та винесла ухвалу про відмову в задоволенні заяви представника 2-го відповідача - ТОВ АПА “АГРОСВІТ” ОСОБА_13 про відвід колегії суддів.
Ухвалою суду від 03.04.2017 року розгляд апеляційних скарг було відкладено на 10.04.2017 року для надання можливості сторонам ознайомитись з матеріалами справи.
Крім того, представник 2-го відповідача (ТОВ АПА “АГРОСВІТ”) ОСОБА_13 подав заяву про відвід секретарю судового засідання (вх.№3606).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2017 року, у зв'язку з відпусткою судді-доповідача ОСОБА_8, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Гетьман Р.А., суддя Терещенко О.І.
Відповідно до пункту 9-2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.05.2011 № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України” (згідно з Постановою Вищого Господарського Суду № 6 від 10.07.2014), у разі зміни складу суду апеляційної інстанції, розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений ст. 102 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги.
10.04.2017 року представником 1-го відповідача адвокатом ОСОБА_12 було подано клопотання про відкладення розгляду у зв'язку з необхідністю подання доказів спростування наданих другим відповідачем документів (вх.№3928).
Крім того, представником 1-го відповідача адвокатом ОСОБА_3 було надано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх.№3938 від 10.04.2017 року).
У зв'язку зі зміною складу судової колегії, а також для надання можливості сторонам ознайомитись з матеріалами справи, в судовому засіданні 10.04.2017 року було оголошено перерву до 13.04.2017 року до 12:00 год.
13.04.2017 року представником 2-го відповідача адвокатом ОСОБА_6 надано до матеріалів справи засвідчену копію договору про відступлення права вимоги від 12.03.2012 року, засвідчену копію угоди про розстрочення виконання зобов'язання від 29.12.2013 року, засвідчену копію додаткової угоди №2 до договору про відступлення права вимоги від 25.04.2012 року (вх.№4087).
Представником 2-го відповідача ОСОБА_13 було подано заяву про повернення відводу секретарю (вх.№4088), в якому він просить повернути заявлений відвід секретарю ще у попередній колегії та не розглядати його.
В судовому засіданні 13.04.2017 року представник позивача адвокат ОСОБА_1 клопотання (вх.№4094) про оголошення перерви в судовому засіданні для надання доказів та пояснень.
В судовому засіданні 13.04.2017 року було оголошено перерву до 26.04.2017 року до 12:00 год. Також було задоволено заяву ОСОБА_13 про залишення про залишення без розгляду заяви про відвід секретарю судового засідання.
26.04.2017 року директором ТОВ “АПК “ОСОБА_8 ЛТД” було подано додаткові заперечення проти апеляційних скарг (вх.№4547) та копію листа №б/н від 30.04.2015 року на адресу другого відповідача з відміткою про отримання. Також, директором було подано нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_14 (вх.№4548).
В судовому засіданні 26.04.2017 року представником позивача адвокатом ОСОБА_1 було надано для долучення до матеріалів справи копію протоколу Загальних Зборів учасників ТОВ АПА «Агросвіт» від 26.09.2016 року (вх.№4559), представником другого відповідача ОСОБА_15 було надано для долучення до матеріалів справи копію Наказу про скасування довіреностей та розірвання договорів про надання правової допомоги №1/14-04 від 14.04.2017 року (вх.№4560). Представником першого відповідача, адвокатом ОСОБА_12 було надано для долучення до матеріалів справи витяг з ЄДРЮОФОГО від 05.09.2016 року та витяг з ЄДРЮОФОГО від 07.02.2017 року (вх.№4561) та ксерокопію газети Голос України (вх.№4562).
В судовому засіданні 26.04.2017 року було оголошено перерву до 11.05.2017 року.
11.05.2017 року представником другого відповідача адвокатом ОСОБА_7 було подано завірену копію листа ТОВ АПА «Агросвіт» до від 05.05.2017 року з відміткою про прийняття ХАГС (вх.№4874), додаткові письмові пояснення щодо листа №б/н від 30.04.2015 року про внесення змін в призначенні платежів (вх.№4875) та додаткові пояснення (вх.№4876).
11.05.2017 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 18.05.2017 року до 14:30 год. для надання можливості представникам сторін ознайомитись з додатковими письмовими поясненнями.
18.05.2017 року від представника ПрАК з обмеженою відповідальністю “Агросвіт Лімітед” ОСОБА_11 надійшло клопотання (вх.№5175), в якому він просить провести судове засідання за відсутності Компанії “Агросвіт Лімітед”, єдиний повноважним представником якого, ОСОБА_11 вважає себе, та просить прийняти судове рішення відповідно до правових норм.
Розглянувши в судовому засіданні 18.05.2017 року клопотання представника другого відповідача ОСОБА_15 про недопуск у судове засідання адвоката ОСОБА_6, як неналежного представника ТОВ АПА «Агросвіт», а також клопотання представника першого відповідача ОСОБА_16 про недопуск у судове засідання адвоката ОСОБА_12, як неналежного представника ПрАК з обмеженою відповідальністю “Агросвіт Лімітед” (які були заявлені усно в судовому засіданні 26.04.2017 року), колегія суддів зазначає наступне.
В обґрунтування свого клопотання представник другого відповідача ОСОБА_15 (яка діє на підставі довіреності б/н від 16.01.2017 року, видану директором ОСОБА_17В.) зазначили, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на даний момент., з 08.09.2016р. керівником ТОВ АПА "Агросвіт" є ОСОБА_17
Представник першого відповідача ОСОБА_12 та представник позивача ОСОБА_1 підтримали заявлене клопотання представника другого відповідача ОСОБА_15
Натомість, ОСОБА_6, заперечуючи проти заявленого клопотання, в підтвердження повноважень представляти інтереси другого відповідача надав до суду договір про надання правової допомоги від 20 січня 2016 року (укладений з ТОВ АПА "Агросвіт" в особі директора ОСОБА_18А.), договір про внесення змін від 05 вересня 2016 року до договору про надання правової допомоги від 20 січня 2016 року (укладений з ТОВ АПА "Агросвіт" в особі директора ОСОБА_19О.) та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1390 від 14 серпня 2006 року.
Колегія суддів зазначає, що порядок розірвання правочинів (договорів), в тому числі і договорів про надання правової допомоги, передбачений цивільними нормами права. В матеріалах справи відсутні докази додержання сторонами порядку розірвання вказаних договорів про надання правової допомоги.
До того ж, питання щодо наявності повноважень у різних представників позивача є предметом розгляду в окремих судових провадженнях, тобто є спірним.
На підставі наведеного у колегії суддів відсутні підстави не допускати в судове засідання представника ТОВ АПА “Агросвіт” ОСОБА_6, який представляє інтереси останнього на підставі договору про надання правової допомоги, укладеного з ТОВ АПА "Агросвіт" в особі директора ОСОБА_18 та договору про внесення змін до договору про надання правової допомоги, укладеного з ТОВ АПА "Агросвіт" в особі директора ОСОБА_19
Враховуючи необхідність забезпечення принципів рівності всіх учасників процесу перед законом і судом та створення сторонам необхідних умов для реалізації їх прав у суді апеляційної інстанції, з метою запобігання порушенню прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова асоціація "Агросвіт", колегія суддів дійшла висновку про можливість участі у розгляді справи у суді апеляційної інстанції представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова асоціація "Агросвіт" ОСОБА_6 та ОСОБА_5, у зв'язку з чим відхиляє заявлене представником ОСОБА_15 клопотання.
Колегія суддів також дійшла висновку щодо допущення адвоката ОСОБА_12, який діє на підставі на підставі договору-доручення від 18.05.2015 року, в якості представника ПрАК з обмеженою відповідальністю “Агросвіт Лімітед”.
В судових засіданнях представники ПрАК з обмеженою відповідальністю “Агросвіт Лімітед” ОСОБА_16 та ОСОБА_11 наголошували на тому, що саме вони є єдиними повноважними представниками даної Компанії, оскільки діють на підставі довіреностей, виданих їм Офіційним ліквідатором “Агросвіт Лімітед” Саввасом Талассіносом, а всі попередні довіреності та договори, укладені, від імені Компанії, були скасовані та припинені, відповідно до діючого законодавства. Зокрема, ОСОБА_20, який укладав з адвокатом ОСОБА_12 спірний договір, було скасовано довіреність 06.08.2015 року.
Колегією суддів встановлено, що адвокат ОСОБА_12 діє на підставі адвокатської угоди від 18.05.2015 р. Скасування повноважень особи, що підписала угоду з боку юридичної особи Компанії "Агросвіт Лімітед" не тягне припинення правочину, втрати ним юридичної сили або автоматичного розірвання цієї угоди, оскільки адвокатська угода була укладена до моменту припинення повноважень представника.
З огляду на викладене, до матеріалів справи не надано доказів відсутності у зазначеного представника повноважень на представництво Компанії "Агросвіт Лімітед".
В судовому засіданні 18.05.2017 року було оголошено перерву до 31.05.2017 року.
31.05.2017 року від представника другого відповідача ТОВ АПА "Агросвіт" ОСОБА_5М надійшло клопотання про витребування документів (вх.№5725), а саме: Витребувати у Головного слідчого управління Національної поліції України (01061, м. Київ, вул. Богомольця, 10, ідентифікаційний код 10108578) з матер1ал1в кримінального провадження №12015220540001782 наступні документи:
- належним чином засвідчений протокол обшуку від 18 вересня 2015 року банківської скриньки у відділенні №28 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в м. Харков1 (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 13);
- належним чином засвідчену копію договору про відступлення права вимоги від 12.03.2012р.;
- належним чином засвідчену копію Додаткової угоди №1 до Договору про відступлення права вимоги від 12.03.2012р. від 30.03.2012р.;
- належним чином засвідчену копію Додаткової угоди №2 до Договору про відступлення права вимоги від 12.03.2012р. від 25.04.2012р.;
- належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ АА «Агросвіт» від 21.12.2011р.;
- належним чином засвідчену копію Додаткової угоди до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ АА «Агросвіт» від 21.12.2011р., складений 30.12.2011р.;
- належним чином засвідчену копію Додаткової угоди №2 до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ АА «Агросвіт» від 21.12.2011р., складений 30.12.2011р. на 2х арк.
Представником позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні 31.05.2017 року було надано письмові заперечення на клопотання про витребування документів (вх.№5744).
Розглянувши заявлене клопотання про витребування документів, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.
З наданого клопотання адвоката ОСОБА_5 та доданої до нього копії протоколу обшуку від 18.09.2015 року вбачається, що в матеріалах кримінального провадження №12015220540001782 міститься лише копія спірного договору про відступлення права вимоги б/н від 12.03.2012 року, а не його оригінал. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи вже наявні копії спірного договору про відступлення права вимоги, а позивачем заперечується існування його оригіналу
Вищий господарський суд України в абз. 8 пункту 2.2 Постанови Пленуму від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначив, що якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що витребування що однієї копії спірного договору про відступлення права вимоги б/н від 12.03.2012 року за відсутності його оригіналу є недоцільним.
Разом з тим, заявником не обґрунтовано необхідності витребування інших документів, заявлених в клопотанні, як і не обґрунтовано неможливості самостійно їх подати у порядку статті 221 Кримінального процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 21 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “АПК “ОСОБА_8 ЛТД”, продавцем, та ОСОБА_9 акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю “Агросвіт Лімітед”, покупцем, було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація “Агросвіт” (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору, продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець - прийняти та сплатити усю належну частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація “Агросвіт” , яка становила 69,6875 відсотка статутного капіталу останнього.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна частки в статутному капіталі другого відповідача склала 5 575 000,00 грн.
На виконання умов договору, Загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація “Агросвіт” від 21 грудня 2011 року було прийнято рішення про вихід зі складу його учасників позивача - ТОВ “АПК “ОСОБА_8 ЛТД” та включення до складу учасників першого відповідача - ПрАКОВ “Агросвіт Лімітед”.
Відповідно до пункту 3.2. договору строк оплати був встановлений до 31 грудня 2011 року.
30 грудня 2011 року між сторонами договору була укладена додаткова угода до нього, відповідно до умов якої сторони домовились між собою встановити строк оплати за договором до 21.12.2013.
Позивач, вважаючи свої права порушеними, оскільки першим відповідачем не було виконано обов'язку щодо оплати за фактично передану йому частку в статутному капіталі ТОВ “Агросвіт” на виконання умов Договору, звернувся з позовом до господарського суду Харківської області про розірвання Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація “Агросвіт” від 21.12.2011 року та скасування рішення Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація “Агросвіт” від 21 грудня 2011 року, оформленого протоколом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що першим відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів виконання ним договірних зобов'язань покупця щодо оплати переданої йому у власність частки у статутному капіталі другого відповідача, що, є підставою для розірвання договору.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
Згідно з частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 4 вказаної статті встановлено, що якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
Зі змісту норм статей 638, 655-657, 689, 691, 692 ЦК України вбачається, що ціна є істотною умовою договору купівлі-продажу, тоді як обов'язок з оплати товару є основним обов'язком покупця.
Таким чином, порушення покупцем обов'язку щодо оплати фактично переданої частки є істотним порушенням договору.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.
З матеріалів справи вбачається, що першим відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів виконання ним договірних зобов'язань покупця щодо оплати переданої йому у власність частки у статутному капіталі другого відповідача, що, з урахуванням до вищевказаних норм, є підставою для розірвання договору.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанції, відповідачі посилались на існування договору про відступлення права вимоги від 12 березня 2012 року, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «АПК «ОСОБА_8 ЛТД» (Первісний кредитор за договором), Товариством з обмеженою відповідальністю АПА «Агросвіт» (Новий кредитор за договором) та Компанією Агросвіт Лімітед (боржник). (копії договору наявні в матеріалах справи).
Відповідно до умов даного Договору про відступлення права вимоги від 12.03.2012 р. Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника виконання на свою користь обов'язку щодо сплати грошових коштів за всю частку в статутному капіталі ТОВ АПА «Агросвіт», що належала Первісному кредитору та становить 69,6875% статутного капіталу товариства, оцінену Сторонами (п.2.1.) у розмірі 5 575 000, 00 грн. (п'ять мільйонів п'ятсот сімдесят п'ять тисяч грн. 00 коп.).
Таким чином, представники відповідачів вважають, що внаслідок укладення договору від 12.03.2012р. право вимоги у розмірі 5 575 000, 00 грн. до Компанії Агросвіт Лімітед та усі права кредитора за договором купівлі-продажу перейшли від ТОВ «АПК «НАДІЯ ЛТД» до ТОВ АПА «АГРОСВІТ».
Зазначають, що права кредитора за договором купівлі-продажу від 21 грудня 2011 року у ТОВ «АПК «ОСОБА_8 ЛТД» припинилися.
Втім, позивачем заперечується існування даного договору про відступлення права вимоги.
Вищий господарський суд України в абз. 8 пункту 2.2 Постанови Пленуму від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначив, що якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала.
Проте, відповідачами не було надано суду оригінал спірного договору для огляду в судовому засіданні.
Представником другого відповідача було заявлено до суду клопотання про витребування, зокрема оригіналу договору про відступлення права вимоги від 12 березня 2012 року. Однак судом першої інстанції було відмолено в задоволенні даного клопотання, з підстав необґрунтованості неможливості самостійно подати дані докази в порядку ст.ст.20 та 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
До суду апеляційної інстанції представником другого відповідача ОСОБА_5 було подано клопотання про витребування копії договору про відступлення права вимоги від 12 березня 2012 року з матеріалів кримінального провадження, в якому було відмовлено з підстав, наведених вище.
В пункті 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. ОСОБА_6 докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.
З огляду на викладене, колегія суддів не приймає до уваги в якості належного та допустимого доказу наявні в матеріалах справи копії договору про відступлення права вимоги б/н від 12 березня 2012 року.
За таких обставин, з огляду на невиконання першим відповідачем, як покупцем за договором, зобов'язання з оплати переданої йому у власність частки у статутному капіталі другого відповідача, суд приходить до висновку, що таке невиконання є суттєвим порушенням договору, внаслідок якого позивач був позбавлений того, на що розраховував при його укладенні, а відтак - про наявність підстав для задоволення позову в частині розірвання договору.
За приписами статті 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що місцевим судом було невірно визначену правову природу договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація “Агросвіт” від 21.12.2011 року, застосувавши до нього положення статті 694 ЦК України, яка регулює питання щодо продажу товару в кредит.
Суд першої інстанції посилається на статтю 695 ЦК України, в якій унормовано розстрочення платежів за цим договором.
Однак, судова колегія зазначає, що умовами спірного договору не було передбачено відстрочення або розстрочення платежів.
Внесені Додатковою угодою від 30.12.2011 року до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація “Агросвіт” від 21.12.2011 року зміни до пункту 3.2 змінюють лише строк виконання зобов'язання, та не можуть розцінюватись як відстрочення або розстрочення платежу.
Разом з тим, відповідно до частини 6 статті 694 ЦК України, з моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.
З умов Договору купівлі-продажу не вбачається, що предмет договору перебуває в заставі у продавця до моменту його повної оплати.
Напроти, колегією суддів було встановлено, що на виконання умов договору, Загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація “Агросвіт” від 21 грудня 2011 року було прийнято рішення про вихід зі складу його учасників позивача - ТОВ “АПК “ОСОБА_8 ЛТД” та включення до складу учасників першого відповідача - ПрАКОВ “Агросвіт Лімітед”.
Тобто корпоративні права, які є предметом даного договору, були передані покупцю в день укладання договору.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого суду, що договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація “Агросвіт” від 21.12.2011 року має всі ознаки, що визначають його за правовою природою як договір купівлі-продажу товару в кредит з відстроченням платежу, та що до цих правовідносин необхідно застосовувати положення статті 694 ЦК України.
Проте, дана обставина не вплинула на правильність висновків суду першої інстанції щодо суті спору.
Корпоративними правами, згідно зі статтею 167 ГК України, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Корпоративні права за своєю правовою природою є сукупністю майнових та особистих немайнових прав, які згідно частиною 2 статті 656 ЦК України можуть виступати предметом договору купівлі-продажу, до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про господарські товариства" та статті 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.
Стаття 53 Закону України "Про господарські товариства" визначає перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Таким чином, при передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково.
Відповідно до частини 2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 334 ЦК України, переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна; до передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товаророзпорядчого документа на майно. Але зважаючи на особливості об'єкту продажу, який є нематеріальним об'єктом і фізично не може бути переданий, норми даної статті не можуть бути застосовані для визначення дієвого способу захисту прав позивача.
У свою чергу, згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, та які не випливають із положень законодавства.
Визначені ст. 16 ЦК України способи захисту цивільних прав та інтересів можуть застосовуватися як окремо, так і в сукупності, тому цілком правомірним є застосування при вирішенні даної справи способів захисту, передбачених п. 7 (припинення правовідношення) ч. 2 ст. 16 ЦК України.
У вирішенні корпоративних спорів господарським судам слід виходити з того, що особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства або вступу до інших господарських товариств.
Таким чином, місцевий суд дійшов вірного висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є припинення корпоративних правовідносин першого відповідача як учасника другого відповідача та застосування механізму поновлення у цих корпоративних правовідносинах позивача, виходячи з приписів чинного законодавства, яким врегульовані правовідносини набуття, припинення корпоративних прав та їх реєстрації.
Правовий статус учасника товариства з обмеженою відповідальністю встановлюється статутом останнього як установчим документом. Згідно з приписами статті 88 та статті 143 ЦК України, статті 4 та статті 51 Закону України "Про господарські товариства" установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут, який має містити, зокрема, відомості про розмір статутного капіталу з визначенням частки кожного учасника.
Згідно зі статтею 89 ЦК України, ст.ст. 6, 7 Закону України "Про господарські товариства" юридична особа підлягає державній реєстрації, до Єдиного державного реєстру включаються дані державної реєстрації, встановлені законом відомості про юридичну особу; зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до Єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня державної реєстрації. Згідно зі ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" до відомостей, які включаються до Єдиного державного реєстру відноситься перелік засновників (учасників) юридичної особи.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.
Оскільки позивач не має правового статусу учасника другого відповідача, то він позбавлений можливості провести загальні збори його учасників, а також не вправі спонукати першого відповідача провести такі збори та прийняти рішення про внесення змін до статуту щодо зміни учасників.
Неможливо в даному випадку провести реєстрацію змін до статуту на підставі інших правочинів, передбачених ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", оскільки для їх вчинення вимагається волевиявлення обох сторін.
Крім того зазначений у статті 16 ЦК України перелік способів захисту цивільних прав не є вичерпним; на вимогу позивача суд може застосувати й інші, ніж передбачені цією статтею, способи захисту прав, якщо вони не суперечать законодавству і не порушують права інших осіб. Згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Так, згідно зі статтею 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його юридичній особі - Відповідач 1 для вжиття заходів до приведення установчих документів у відповідність із прийнятим судовим рішенням, а також державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
Як вбачається з наведеної вище норми Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", чинним законодавством передбачений правовий механізм скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи та визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 07 грудня 2015 року Вищого господарського суду України в справі № 916/4695/14.
Також, Вищий господарський суд України щодо можливості скасування рішення загальних зборів як засобу захисту прав в наслідок припинення правовідносин купівлі-продажу часток товариства, зокрема зазначив у вказаній постанові, що такий спосіб захисту як скасування акта (що має правовим наслідком припинення його дії/чинності з моменту набрання чинності рішенням як суду, так і іншого компетентного органу (в т. ч., наприклад, зборів учасників господарського товариства чи органу управління товариством)) аж ніяк не протирічить чинному законодавству, не обмежений у використанні різними юрисдикціями (див., наприклад, також ст. ст. 105, 163 Кодексу адміністративного судочинства) та може бути реалізований як у судовому, так і в позасудовому порядку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що вимога про скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ АПА “Агросвіт", оформленого протоколом від 21.12.2011, в частині вибуття Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "ОСОБА_8 ЛТД" зі складу засновників ТОВ АПА “Агросвіт” у зв'язку з продажем належної йому частки, що становить 69,6875 % та в частині затвердження статуту ТОВ АПА “Агросвіт” (ЄДРПОУ 32949661) в новій редакції підлягає задоволенню.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційних скарг, що місцевим судом неправомірно було відхилено та не було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_10 партнерство “ОСОБА_21.”, м. Единбург, Шотландія.
Відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.
Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Як роз'яснено у п. 1.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, ГПК передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.
Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Таким чином, слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини. Допущення або притягнення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення в даній справі не впливає права або обов'язки Обмеженого партнерства “ОСОБА_21.”, м. Единбург, Шотландія, та станом на момент прийняття рішення ЄДРЮОФОПГФ відсутні відомості про ОСОБА_10 партнерство “ОСОБА_21.”, м. Единбург, Шотландія, як засновника ТОВ АПА “Агросвіт”. (т.6 а.с.23)
Також, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо повернення зустрічної позовної заяви ТОВ АПА “Агросвіт” без розгляду та безпідставними доводи апеляційних скарг в цій частині.
Згідно з положеннями статей 22, 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним позовом.
При цьому зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача, та має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Тобто, обов'язковою умовою для прийняття зустрічного позову у справу є взаємна пов'язаність зустрічного позову із первісним.
Взаємна пов'язаність позовів може виражатись у наступному: обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність цих позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним і первісним позовам можуть бути зараховані; задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову.
Як вбачається із зустрічної позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація "Агросвіт" просить суд визнати недостовірними відомості щодо Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація "Агросвіт", які внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У первісному позові Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК "ОСОБА_8 ЛТД" просить суд розірвати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація "Агросвіт", а також скасувати рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація "Агросвіт".
Місцевим судом вірно встановлено, що у первісному та зустрічному позовах різні обставини та різні предмети доказування, позовні вимоги ТОВ "АПА "Агросвіт" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "ОСОБА_8 ЛТД", 2) ОСОБА_9 акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Лімітед" (AGROSVIT LIMITED), 3) Обмеженого партнерства ОСОБА_21; 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Харківського міського управління юстиції можуть бути розглянуті в окремому позовному провадженні, їх розгляд не залежить від розгляду первісного позову.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зустрічний позов не є взаємно пов'язаним із первісним позовом, тобто, не відповідає вимогам статті 60 ГПК України, тому не може бути прийнятий судом до розгляду у справу № 922/141/16 як зустрічний позов.
Крім того, апелянти вважають, що судом першої інстанції неправомірно було винесено ухвалу від 26.12.2016 року, якою задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи у закритому судовому засіданні. А в задоволенні заяви представника ТОВ АПА "Агросвіт" про надання дозволу на проведення відео фіксації судового процесу при розгляді справи №922/141/16 портативними засобами - відмолено.
Статтею 4-4 ГПК України передбачено, що розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.
Згідно ст. 505 ЦК України комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.
Згідно ст. 1076 ЦК України, банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність. У разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт має право вимагати від банку відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що інформація, яка міститься в матеріалах справи, має комерційну цінність, оскільки не є легкодоступною для осіб які звичайно мають справу з видом інформації до якого вона належить, вона підлягає збереженню її секретності та дана інформація не може бути оприлюднена.
Окрім того, суд звертає увагу, що в п. 1 статті 6 Конвенції по правам людини і основоположних свобод зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що з огляду на те, що інформація, яка міститься в матеріалах справи, має комерційну цінність, оскільки не є легкодоступною для осіб які звичайно мають справу з видом інформації до якого вона належить, вона підлягає збереженню її секретності та дана інформація не може бути оприлюднена, клопотання представника позивача про розгляд справи у закритому судовому засіданні підлягає задоволенню.
Апелянти вважають свої права порушеними, оскільки судом було відмолено в наданні дозволу на проведення відео фіксації судового процесу при розгляді даної справи портативними засобами.
Проте, колегією суддів встановлено, що місцевим судом була задоволена заява представника першого відповідача ОСОБА_9 акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Лімітед" - ОСОБА_7 про здійснення фіксування судового процесу при розгляді справи №922/141/16 за допомогою звукозаписувального технічного засобу та запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: "КП "Діловодство спеціалізованого суду". Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер СІХ-09967.
За таких обставин, судова колегія вважає, що права апелянтів не було порушено.
У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, враховуючи, що доводи, викладені в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Харківської області від 28 грудня 2016 року в справі № 922/141/16 підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги відповідачів - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 33-34, 99-101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,
Апеляційні скарги відповідачів залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 28 грудня 2016 року у справі №922/141/16 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку через Харківський апеляційний господарський суд.
Повний текст постанови складено 06.06.2017 року.
Головуючий суддя Тихий П.В.
Суддя Гетьман Р.А.
Суддя Терещенко О.І.