Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" травня 2017 р.Справа № 922/1294/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мондоро", м. Харків
про зобов'язання визнати грошові вимоги
за участю представників сторін:
Представник позивача - ОСОБА_1, дов. від 11.01.2017р.;
Представник відповідача - не з'явився.
Позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпро, звернувся до господарського суду Харківської області позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мондоро", м. Харків, в якому просить суд зобов'язати ТОВ "Мондоро", в особі голови ліквідаційної комісії, визнати грошові вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" у загальному розмірі 485518989,92 грн., що складається з заборгованості за винагородою - 446612929,80 грн. та заборгованості по пені - 38906060,12 грн., та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Мондоро". Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою господарського суду від 20.04.2017р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.05.2017р. о 10:45 год.
Ухвалою господарського суду від 10.05.2017р. розгляд справи відкладався на 29.05.2017р. об 11:30 год.
У судовому засіданні 29.05.2017р. представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Через канцелярію суду надав додаткові докази по справі (вх. № 17612), які судом долучаються до матеріалів справи.
Представник відповідача у судове засідання 29.05.2017р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про отримання відповідачем ухвал суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що норми ст. 65 ГПК України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Як свідчать матеріали справи, 07.05.2012р. між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МОНДОРО" (відповідач, позичальник) укладено кредитний договір №4М12137И, відповідно умов якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 630000000,00 грн., а позичальник взяв на себе зобов'язання повернути кредит в строк до 31.10.2016р. та сплачувати банку відсотки за користування кредитом у розмірі 11% річних, а з 15.09.2016р. 12 % річних нарахованих на суму заборгованості за кредитом, (п. п. А.6, А.7, п. 3 додаткової угоди від 28.07.2016р. до договору).
Відповідно до п. А.8 угоди, п. З додаткової угоди від 28.07.2016р., при порушенні відповідачем зобов'язань по погашенню кредиту, відповідач повинен сплачувати банку відсотки за користування кредитом у розмірі 44 % річних, а з 15.09.2016р. в розмірі 24%, нарахованих на суму непогашеної в заборгованості за кредитом.
Згідно з п. 5.1. договору, при порушенні відповідачем будь-якого зобов'язання, відповідач повинен сплатити Банку пеню у розмірі 0,2 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожний день прострочи, але не більше облікової ставки НБУ.
ОСОБА_210 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 28.07.2016р., позичальник сплачує банку винагороду за користування кредитом в розмірі, що визначається формулою, наведеною в додатковій угоді від 28.07.2016 р.
ПАТ КБ "Приватбанк" в повному обсязі виконав свої зобов'язання перед відповідачем.
Як зазначає позивач, 31.10.2016р. відповідач здійснив погашення заборгованості по кредиту в розмірі 572942762,29 грн. та погашення по процентам за користування кредитом в сумі 65681460,35 грн., що підтверджується випискою про рух коштів.
31.10.2016р. позивачем, відповідно до п. А. 10 кредитного договору нарахована винагороду за договором в розмірі 446612929,80 грн., котру відповідач зобов'язався сплатити в день фактичного погашення основної заборгованості по кредитному договору - 31.10.2016 року.
Відповідач вчасно не погасив заборгованість по винагороді в строк до 01.11.2016 року, в зв'язку з чим позивачем на дану суму заборгованості була нарахована пеня, відповідно п. 5.1 кредитного договору.
Станом на 20.02.2017p. у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мондоро" існує заборгованість перед ПАТ КБ „Приватбанк" за договором № 4М12137И від 07.05.2012р. в сумі 485518989,92 грн., яка складається з: заборгованості за винагородою - 44661292 грн., заборгованості по пені - 38906060,12 грн.
Позивачу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стало відомо, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мондоро" (ЄДРПОУ 37283442) з 14.02.2017р. перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.
У зв'язку з викладеними обставинами, 28.02.2017р. позивач направив на адресу відповідача заяву з кредиторськими вимогами, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем його грошових зобов'язань за договором від 07.05.2012р.
Зазначена заява отримана відповідачем 07.03.2017р., що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту УДППЗ "Укрпошта" та повідомленням про отримання.
Як зазначає позивач, відповідач ніяким чином на вказану заяву позивача не відреагував, грошові вимоги позивача до проміжного ліквідаційного балансу не включив.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до п. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
ОСОБА_2 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення домовленості сторін , зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за кредитним договором від 07.05.2012р.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з п. 5.1. договору, при порушенні відповідачем будь-якого зобов'язання, відповідач повинен сплатити Банку пеню у розмірі 0,2 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожний день прострочи, але не більше облікової ставки НБУ.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеною матеріалами справи заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором від 07.05.2012р. в розмірі 485518989,92 грн., яка складається з: заборгованості за винагородою - 44661292 грн., заборгованості по пені - 38906060,12 грн.
Щодо вимоги про зобов'язання ліквідаційну комісію Товариства з обмеженою відповідальністю "Мондоро" визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу відомості зазначені вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" в розмірі 485518989,92 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 110 ЦК України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.
Згідно статті 105 ЦК України, після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мондоро" (код ЄДРПОУ 37283442) з 14.02.2017р. перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.
Як зазначає позивач, у зв'язку з викладеними обставинами, 28.02.2017р. він, в порядку ст. 105 ЦК України, направив на адресу відповідача заяву з кредиторськими вимогами, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем його грошових зобов'язань за договором від 07.05.2012р.
Зазначена заява отримана відповідачем 07.03.2017р., що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту УДППЗ "Укрпошта" та повідомленням про отримання.
Ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс , який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. ( ч.1 ст.111 ЦК України)
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи ( ч.1 ст.111 ЦК України)
При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 112 ЦК України, вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Оскільки позивачем не було отримано від відповідача повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог, то строк передбачений ч. 5 ст. 112 ЦК України не підлягає застосуванню в даному випадку, оскільки вимоги позивача - Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" не можуть вважатися погашеними, а право на визнання вимог Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" є таким, що підлягає судовому захисту.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як вже було встановлено судом, позивачем було направлено голові ліквідаційної комісії відповідача заяву з кредиторськими вимогами 28.02.2017р., яка отримана відповідачем 07.03.2017р.
Відповідач в особі ліквідаційної комісії не розглянув (ухилився від розгляду) надісланих на його юридичну адресу кредиторських вимог банку, чим порушив визначений законом порядок ліквідації юридичної особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
За вимогами ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
У зв'язку з тим, що позивач звернувся до суду з даним позовом 18.04.2017р. року, що підтверджується штампом канцелярії господарського суду, а заява позивача з кредиторськими вимогами була отримана відповідачем 07.03.2017р. та не була розглянута відповідачем в строк до 07.04.2017р., суд дійшов висновку, що вимоги позивача, заявлені в межах строку для звернення до суду із позовом до ліквідаційної комісії.
Згідно з частиною другою статті 43 ГПК України та статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як визначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, беручи до уваги існування заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором від 07.05.2017р., суд приходить висновку, що вимоги про зобов'язання ТОВ "Мондоро", в особі голови ліквідаційної комісії, визнати грошові вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" у загальному розмірі 485518989,92 грн., що складається з заборгованості за винагородою - 446612929,80 грн. та заборгованості по пені - 38906060,12 грн., та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Мондоро" , є законними, обґрунтованими, не спростованими відповідачем, тому такими, що підлягають задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 17.05.2016р. у справі № 910/2957/15.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати у даній справі відшкодовуються за рахунок відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 65, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Мондоро" (61001, м. Харків, п. Московський, 67, код ЄДРПОУ 37283442) в особі голови ліквідаційної комісії, визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) у загальному розмірі 485518989,92 грн., що складається з заборгованості за винагородою - 446612929,80 грн. та заборгованості по пені - 38906060,12 грн., та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мондоро".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мондоро" (61001, м. Харків, п. Московський, 67, код ЄДРПОУ 37283442) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 1600,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.
Повне рішення складено 01.06.2017 р.
Суддя ОСОБА_3
справа № 922/1294/17