31.05.2017 Справа № 920/204/17
за позовом Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “ОСОБА_1 залізниця”, м. Дніпро,
до відповідача Державного підприємства “Сумське лісове господарство”, смт. Низи, Сумський район, Сумська область,
про стягнення 60345 грн. 00 коп.,
Головуючий суддя Резніченко О.Ю.
Суддя Костенко Л.А.
Суддя Соп'яненко О.Ю.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 25.10.2016;
Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність б/н від 02.02.2017;
У засіданні брав участь секретар судового засідання - Сидорук А.І.
Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 60345 грн. 00 коп. штрафу за неправильне зазначення у накладній відомостей про масу вантажу.
Відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 3709 від 19.04.2017), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що комерційний акт РА № 014577/1230 від 08.09.2016 за своїм змістом не відповідає вимогам Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 N 334, зокрема акт підписаний не уповноваженими особами, не вказано хто саме здійснював перевірку маси вантажу, не вказано яким способом визначено масу тари, зважування проводилося без участі представників відповідача.
Відповідач подав клопотання (вх. № 3708 від 19.04.2017) про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження своєї позиції.
Позивач подав клопотання (вх. № 4092 від 03.05.2017) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, в тому числі копії витягу з акту загальної форми від 08.09.2016 № 35287, копії акту загальної форми від 08.09.2016 № 18892, копій робочих інструкцій на ОСОБА_4 та на ОСОБА_5
Відповідач подав клопотання (вх. № 4104 від 03.05.2017) про долучення до матеріалів справи листа ТОВ «АРТ-ПРОМ» від 22.04.2017 № 01-04, в якому товариство зазначає, що 11 вересня 2016 року отримало від відповідача відповідно до залізничної накладної № 44103729 пиловик всяких порід дерева об'ємом 47,095 м3 в повному обсязі та у відповідності до даних, зазначених в залізничній накладній. Претензій щодо кількості поставленого товару ТОВ «АРТ-ПРОМ» до відповідача не має.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.05.2017 призначено розгляд справи № 920/204/17 колегіально у складі трьох суддів.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів справу № 920/204/17 призначено до розгляду у складі головуючого судді Резніченко О.Ю., судді Костенко Л.А., судді Соп'яненко О.Ю.
Позивач подав клопотання (вх. № 4883 від 31.05.2017), в якому просить суд залучити до матеріалів справи копію довідки від 23.05.2017 № 259, в якій в.о. начальника станції повідомляє, що на станції Запоріжжя - Ліве у штатному розписі відсутні посади начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи).
Позивач подав заяву (вх. № 1636к від 31.05.2017), в якій просить суд стягнути з відповідача витрати на відрядження представника позивача до господарського суду Сумської області в сумі 5200 грн. 99 коп.
Відповідач подав клопотання (вх. № 1637к від 31.05.2017), в якому просить суд витребувати у позивача інформацію щодо штатної чисельності працівників станції «Запоріжжя-Ліве» станом на 08.09.2016 та копію штатного розпису станом на 08.09.2016, копію документа яким його затверджено. Відповідач зазначає, що вказані документи необхідні для з'ясування обставин щодо повноважень підпису комерційного акту приймальниками поїздів ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову за його необґрунтованістю.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
Згідно зі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Господарський суд може витребувати докази також до подання позову як запобіжний захід у порядку, встановленому статтями 43 1 - 43 10 цього Кодексу. Господарський суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.
Розглянувши клопотання відповідача (вх. № 1637к від 31.05.2017) про витребування інформації щодо штатної чисельності працівників станції «Запоріжжя-Ліве» станом на 08.09.2016 та копії штатного розпису станом на 08.09.2016, суд відмовляє у задоволенні останнього, оскільки відповідачем не обґрунтовано обставин, які можуть підтвердити вказані докази, а суд таких обставин не вбачає, в тому числі враховуючи, що на вимогу суду позивачем на підтвердження повноважень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подано робочі інструкції.
У вересні 2016 року зі станції Суми Південної залізниці відповідач за залізничною накладною № 44103729 здійснив відправлення вантажу (дерева) на станцію Молочанськ ОСОБА_1 залізниці.
Відповідно до змісту накладної, зокрема граф 19, 24, 26, 28 вантаж завантажено у вагон № 66178070 вантажовідправником, маса вантажу визначена відправником на кранових вагах та становить 50000 кг. Вартість перевезення вагону складає 12069 грн. 00 коп.
На станції Запоріжжя-Ліве ОСОБА_1 залізниці на підставі ст. 24 Статуту залізниць України залізницею проведено перевірку маси вантажу під час якої виявлено, що вказана вантажовідправником у накладній маса вантажу не відповідає дійсній масі. Різниця між масою нетто по накладній та масою нетто при перевірці становить -6950кг. За наслідками перевірки складено комерційний акт РА № 014577/1230 від 08.09.2016.
З комерційного акту вбачається, що на підставі актів загальної форми № 35287, № 18892 від 08.09.2016 ст. Запоріжжя - ОСОБА_1 залізниці проведене контрольне переважування вантажу на справних вагонних вагах ст. Запоріжжя - Ліве № 87, держповірка 01.02.2016, приймальником поїздів ОСОБА_4 в присутності замначальника станції ОСОБА_6 Згідно з документом навантаження у 4 штабелі, висота штабеля 3,2 м, нетто 50 000 кг, тара 22 200 кг. Фактично брутто 65250 кг, тара с документа 22200 кг, нетто 43050 кг, що менше ваги вказаної у документі на 6950кг. В комерційному відношенні виявлено навантаження у 3 штабеля, 16 стійок - по 8 стійок з кожної сторони, 9 дротових обв'язок - на кожному штабелі по три обв'язки в дві нитки. Стійки та дротові обв'язки не порушені, здвигу вантажу немає. У технічному відношенні вагон справний, бездверний, люки закриті. Завідувач вантажного двору за штатним розкладом відсутній.
На підставі ст. ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 60 345 грн. 00 коп. за неправильно зазначену в накладній масу вантажу.
Статтями 32, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 6 Статуту залізниць України та п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до ст.ст. 22, 23, 24 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Статтею 37 Статуту залізниць України визначено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.
Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом.
Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо).
Маса вантажів визначається відправником.
Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно до п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення (ст. 7, 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній.
Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року N 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за N 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.
Маса лісоматеріалів і дров визначається відправником зважуванням та в окремих випадках умовно. Лісоматеріали й дрова, маса яких визначається умовно, повинні пред'являтися до перевезення із зазначенням у накладній таких відомостей: у разі перевезення в спеціальних контейнерах або в пакетах - кількості контейнерів або пакетів; у разі перевезення з використанням верхньої звуженої частини обрису навантаження ("шапки") - кількості основних штабелів, їх висоти і кількості штабелів, укладених у "шапці"; у разі перевезення лісоматеріалів і дров у критих вагонах - кількості штабелів; в інших випадках - кількості штабелів і їх висоти. (п. 9 Правил).
Згідно з п. 22 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту) затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
З накладної вбачається, що вантаж завантажено у вагон № 66178070 вантажовідправником, маса вантажу визначена відправником на кранових вагах та становить 50 000 кг. Вантаж перевозиться у штабелях (гр. 20 накладної).
Як вказує відповідач, зважування вантажу здійснювалось на кранових вагах заводський номер 1117, технічний паспорт ЗВВТ а.с. 37-40. При відправленні вагону відповідачем визначалась тільки маса вантажу, окремо від вагону.
Контрольна перевірка маси вантажу на станції Запоріжжя-Ліве згідно з даними комерційного акту проводилася на справних вагонних вагах ст. Запоріжжя - Ліве № 87, держповірка 01.02.2016, що підтверджується технічним паспортом ваг № 87 (а.с. 10-12).
Таким чином, при контрольній перевірці маси вантажу, масу визначено тим самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення відповідачем, а саме шляхом зважування (вимірювання маси вантажу на вагах).
Як вбачається з комерційного акту РА № 014577/1230 від 08.09.2016 при перевірці визначено масу брутто 65250 кг, маса тари (вагону) визначена з залізничної накладної, гр. 19, а саме 22200 кг, відповідно маса нетто - 43050 кг.
При цьому, графа 19 накладної, відповідно до додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів, заповнюється саме вантажовідправником у разі завантаження ним вантажу у вагон. Згідно з п. 2.3. Правил оформлення перевізних документів у графі 55 залізничної накладної № 44103729 правильність внесених відомостей вантажовідправника підтверджено його представником.
За встановлених судом обставин, суд вважає доводи відповідача щодо порушення позивачем п. 22 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, необґрунтованими та безпідставними.
Також суд не приймає в якості належного та допустимого доказу на підтвердження вірного визначення відповідачем при відправленні маси вантажу лист ТОВ «АРТ-ПРОМ» (одержувач вантажу) від 22.04.2017 № 01-04, в якому товариство зазначає, що 11 вересня 2016 рок отримало від відповідача відповідно до залізничної накладної № 44103729 пиловик всяких порід дерева об'ємом 47,095 м3 в повному обсязі та у відповідності до даних, зазначених в залізничній накладній, оскільки в даному листі відсутні будь-які посилання на масу отриманого вантажу, в тому числі, чи визначалась остання отримувачем та яким способом, чи перевірялася маса шляхом зважування вантажу на вагах.
Стаття 122 Статуту залізниць України встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Стаття 118 Статуту залізниць України визначає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.
За приписами вказаної норми, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається, в тому числі для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Правила складання актів (стаття 129 Статуту), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. N 334, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за N 567/6855.
Відповідно до п. 2 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), комерційні акти складаються для засвідчення в том числі невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. У тих випадках, коли різниця у масі вантажу, визначеній на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення його маси нетто, комерційний акт не складається, а оформлення видачі вантажу провадиться у порядку, передбаченому Правилами видачі вантажів, затвердженими наказом Мінтрансу від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 862/5083.
Згідно з п. 52 Статуту залізниць України, маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту) визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5 % маси всіх інших вантажів. Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.
З комерційного акту вбачається, що різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції Запоріжжя-Ліве, перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
Таким чином, за обставинами виявленої у спірних відносинах невідповідності маси вантажу зазначеної у перевізному документі фактичній масі вантажу на станції Запоріжжя - ОСОБА_1 залізниці, комерційний акт РА № 014577/1230 від 08.09.2016 складено залізницею правомірно.
Пунктом 6 Правил складання актів (стаття 129 Статуту) передбачено, що при видачі однорідного вантажу, який перевозиться навалом або насипом і прибув від одного відправника на адресу одного одержувача, недостачі, що перевищують норму природної втрати маси вантажу і граничне розходження визначення маси нетто, а також надлишки, що перевищують граничне розходження визначення маси нетто, виявлені в окремих відправках під час перевірки протягом однієї календарної доби, оформляються одним комерційним актом. В акт включаються тільки відправки, які прибули в справних вагонах з непошкодженими пломбами (ЗПП) відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або в критих та інших вагонах без пломб (якщо такі перевезення передбачені Правилами), у яких виявлено недостачу або надлишок.
В акті зазначаються номери відправки, вагона, рід вагона, кількість пломб (ЗПП) і відбитки на них, кількість місць і маса вантажу за документами та виявлені перевіркою. У разі визначення маси на вагонних вагах зазначаються маса брутто, тари (з бруса або перевірена) вагона та нетто вантажу. При необхідності ці відомості зазначаються у додатку, який є продовженням комерційного акта. Додаток підписують ті ж особи, які підписали комерційний акт.
Згідно з п. 8 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.
Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.
За приписами п. 9 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться.
Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних.
У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.
До першого примірника комерційного акта про псування вантажу при перевезенні в рефрижераторних вагонах з додержанням температурного режиму додається витяг із журналу реєстрації температури. Дані про температурний режим уносяться до комерційного акта.
Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Згідно з п. 10 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Відповідно до п. 12 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Згідно з комерційним актом, на підставі актів загальної форми № 35287, № 18892 від 08.09.2016 ст. Запоріжжя - ОСОБА_1 залізниці проведене контрольне переважування вантажу на справних вагонних вагах ст. Запоріжжя - Ліве № 87, держповірка 01.02.2016, приймальником поїздів ОСОБА_4, в присутності замначальника станції ОСОБА_6 В акті вказано, що завідувач вантажного двору за штатним розкладом відсутній.
Комерційний акт підписаний замначальника станції ОСОБА_6, приймальником поїздів ОСОБА_4, приймальником поїздів ОСОБА_5
До обов'язків ОСОБА_4, відповідно до робочої інструкції № 641 “Приймальник поїздів”, належить проводити контрольні зважування на вантажних вагонних вагах станції.
До обов'язків ОСОБА_5, відповідно до робочої інструкції № 694 “Приймальник поїздів”, належить складання та підписання комерційних актів згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів залізничним транспортом.
Згідно з довідкою від 23.05.2017 № 259 в.о. начальника станції повідомляє, що на станції Запоріжжя - Ліве у штатному розписі відсутні посади начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи).
З комерційного акту вбачається, що останній містить повну інформацію про відправника та одержувача вантажу, на ньому проставлено штемпель станції Запоріжжя-Ліве, а також детально описано відомості про вагон, його вантажопідйомність, технічний стан, спосіб завантаження вантажу, особу відповідальну за його навантаження, спосіб визначення маси вантажу, обставини, за яких виявлено порушення (розділи А, Б, В, Д).
У розділі Д акту вказано, що згідно з документом навантаження у 4 штабелі, висота штабеля 3,2 м, нетто 50 000 кг, тара 22 200 кг. В комерційному відношенні виявлено навантаження у 3 штабеля, 16 стійок - по 8 стійок з кожної сторони, 9 дротових обв'язок - на кожному штабелі по три обв'язки в дві нитки. Стійки та дротові обв'язки не порушені, здвигу вантажу немає. У технічному відношенні вагон справний, бездверний, люки закриті.
У комерційному акті РА № 014577/1230 від 08.09.2016 відповідно до п. 12 Правил складання актів (стаття 129 Статуту) заповнений розділі "Є" : « 11.09.2016 під час перевірки вантажу різниці проти цього акта не виявлено». Розділ «Є» комерційного акту містить підписи начальника, прийомоздавальника станції призначення Молочанськ ОСОБА_1 залізниці, штемпель станції призначення.
Згідно з п. 8 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), у залізничній накладній № 44103729 про складений комерційний акт проставлена відмітка.
Таким чином судом встановлено, що комерційний акт № 014577/1230 від 08.09.2016 за формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства України, складений та підписаний повноважними особами. Належних та допустимих доказів на підтвердження недостовірності акта, як доказу вчинення спірного порушення у сфері господарювання, відповідачем не подано.
Відповідно до накладної провізна плата за вагон від станції Суми Південної залізниці до станції Молочанськ ОСОБА_1 залізниці становить 12069 грн. 00 коп. Таким чином сума штрафу складає 60345 грн. 00 коп. виходячи з приписів ст.ст. 122, 118 Статуту залізниць України.
На підставі викладених встановлених судом обставин, оскільки комерційний акт РА № 014577/1230 від 08.09.2016 за формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства України, складений та підписаний повноважними особами та підтверджує факт невідповідності маси вантажу, зазначеної у перевізному документі, фактичній масі вантажу, при цьому відповідачем не подано належних та допустимих доказів на спростування вказаного факту, сумніви останнього щодо достовірності комерційного акту не підтверджені, вимоги позивача про стягнення з відповідача 60 345 грн. 00 коп. штрафу є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням положень ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.
Згідно з правовою позицією, викладеною у п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.
Оскільки явка представника позивача у судові засіданні під час розгляду справи № 920/204/17 судом обов'язковою не визнавалась, підстави для покладення на відповідача витрат позивача на відрядження представника до господарського суду Сумської області відсутні.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства “Сумське лісове господарство” (Низівське лісництво, смт. Низи, Сумський район, Сумська область, 42355, код 00992964) на користь Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “ОСОБА_1 залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49602, код 40081237) 60 345 грн. 00 коп. штрафу, 1600 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 06.06.2017
Головуючий суддя О.Ю. Резніченко
Суддя Л.А. Костенко
Суддя О.Ю. Соп'яненко