про повернення позовної заяви
01.06.2017
Справа № 920/484/17
Господарський суд Сумської області у складі судді Резніченко О.Ю., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДК Трейдінг» (м. Київ)
до - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукадревекспо Групп» (м. Кролевець, Кролевецький район, Сумська область)
про стягнення 25394 грн. 36 коп.,
При зверненні до суду позивачем порушені норми ГПК України, а саме:
Частиною 3 ст. 57 ГПК України передбачено обов'язок позивача надавати суду, як документи, що додаються до позовної заяви, докази сплати судового збору.
Відповідно до ст. 36 ГПК письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Перерахування судового збору здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Платіжне доручення повинно містити всі інші реквізити, встановлені для такого виду документу.
Вищезазначена позиція міститься в п. 2.20, п. 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України».
Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом.
При визначенні виду електронного документу (оригінал чи копія) істотне значення має час підпису уповноваженою особою, тобто момент надання документу юридичної сили.
Вищезазначений порядок встановлений Постановою Кабінету Міністрів України 26.05.2004 № 680 «Про затвердження Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу».
Для виготовлення паперового документу, так і для засвідчення вірності його копії використовуються вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів встановлені в ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів».
Як доказ сплати судового збору, позивач надає не оригінал, а електронну копію платіжного доручення від 24.05.2017 № 482 про сплату 1600 грн., яка жодним чином не завірена.
Суд дійшов висновку про те, що електронна копія платіжного доручення не може вважатись належним та допустимим доказом сплати судового збору, в розумінні ст.ст. 32, 34 ГПК України, оскільки платіжне доручення подано не в оригіналі, а також не оформлене у відповідності до вищезазначених правових норм.
Оскільки позивачем не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку, то суд повертає позовні матеріали без розгляду позивачу, на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України.
Крім того, відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед порушенням провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Проте, оскільки вищезазначена електронна копія платіжного доручення не приймається судом до уваги, то суд не може перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд повідомляє позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає подальшому зверненню з нею після усунення допущених порушень.
Керуючись п. 4 ст. 63, 86 ГПК України, суд
1. Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.
Додаток: позовна заява від 24.05.2017 б/н на 4 аркушах, з додатками на 16 аркушах, в тому числі: фіскальний чек № 4292 від 24.05.2017, опис вкладення від 24.05.2017, копія платіжного доручення № 482 від 24.05.2017; поштовий конверт.
Суддя О.Ю. Резніченко