04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"01" червня 2017 р. Справа№ 910/3586/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
За участю представників:
Від прокуратури: Винник О.О. - прокурор;
Від позивача: не з'явилися;
Від відповідача: Денисенко О.М. - представник;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 року про зупинення провадження у справі
у справі № 910/3586/17 (суддя Головіна К.І.)
за позовом Київської місцевої прокуратури №2 в особі Київської міської ради
до Громадської організації "Спортивний клуб веслування м. Києва"
про витребування земельної ділянки
До Господарського суду міста Києва звернулась Київська місцева прокуратура № 2 в особі Київської міської ради з позовною заявою до Громадської організації "Спортивний клуб веслування м. Києва" (далі - ГО "Спортивний клуб веслування м. Києва") про витребування земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка за АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вибула із власності територіальної громади міста Києва за відсутності її волевиявлення та з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством щодо передачі земельної ділянки комунальної власності, у власність третіх осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ГО "Спортивний клуб веслування м. Києва за договорами купівлі-продажу земельної ділянки від 23.01.2015 та від 15.09.2016. За таких обставин вказана земельна ділянка підлягає витребуванню від ГО "Спортивний клуб веслування м. Києва" на користь її власника - Київської міської ради на підставі ст. 388 ЦК України.
24.04.2017 в суді першої інстанції представником відповідача було заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі у зв'язку з розглядом Дарницьким районним судом міста Києва справи № 753/5203/17 за позовом ОСОБА_5 до ГО "Спортивний клуб веслування м. Києва" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 15.09.2016 р., зокрема і спірної земельної ділянки АДРЕСА_1, та застосування наслідків недійсності правочину.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 зупинено провадження у даній справі № 910/3586/17 до набрання законної сили рішенням Дарницького районного суду міста Києва по справі № 753/5203/17 про визнання договору купівлі-продажу земельних ділянок недійсними та застосування наслідків недійсності правочину.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 та продовжити провадження по цій справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва у справі № 910/3586/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 01.06.2017.
01.06.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
В судовому засіданні, призначеному на 01.06.2017, прокурор надав пояснення по справі, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 у справі № 910/3586/17, матеріали справи №910/3586/17 повернути до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.
В судовому засіданні 01.06.2017 представник відповідача надав свої пояснення по суті спору, заперечував проти доводів апеляційної скарги з мотивів викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач у вказане судове засідання не з'явились, причини неявки суду невідомі, про слухання справи повідомлялись належним чином.
Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.
Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача.
Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.2 ст.102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Згідно зі ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі обґрунтоване тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2014 порушено провадження у справі №910/5981/14 за позовом Публічного акціонерного товариства СКТБ "Комплекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-енергетична компанія "Гермес" про визнання недійсним Договору №02/11 від 21.11.2011 на поставки газового конденсату та нафти. Отже, на думку відповідача, вимога про стягнення заборгованості за Договором поставки (справа №910/2929/14) не може бути розглянута до винесення рішення судом за вимогою про визнання недійсним цього ж Договору поставки (справа №910/5981/14), оскільки, недійсний договір не створює юридичних наслідків та не може бути підставою для стягнення заборгованості.
Судом першої інстанції встановлено, що у провадженні Дарницького районного суду міста Києва знаходиться справа № 753/5203/17 за позовом ОСОБА_5 до ГО "Спортивний клуб веслування м. Києва" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 15.09.2016 р., у тому числі земельної ділянки АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_1, укладених між ОСОБА_5 та ГО "Спортивний клуб веслування м. Києва, та застосування наслідків недійсності правочину.
Відповідно до ч. 1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Як вбачається з Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
Судом першої інстанції не наведено обставин, які об'єктивно перешкоджають йому розглянути справу №910/3586/17 по суті заявлених позовних вимог прокурора до розгляду цивільної справи № 753/5203/17.
Крім того судом не надано оцінки, що позов у даній справі пред'явлено 06.03.2017, а позов у цивільній справі № 753/5203/17 пред'явлено 22.03.2017, що свідчить про намагання затягнути розгляд справи.
З огляду на наведене, колегія приходить до висновку, що предмети зазначених справ і підстави виникнення спорів різні, а тому зазначена ухвала по цій справі є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Крім того, заявляючи клопотання про зупинення провадження у справі № 910/3586/17, предметом розгляду якої є витребування земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків (Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Враховуючи те, що саме обов'язком суду є встановлення обставин справи, проведення оцінки наданих сторонами доказів, колегія приходить до висновку про допущення судом помилки задовольняючи клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 753/5203/17.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України обов'язком господарського суду є оцінка доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга в свою чергу задоволенню.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва задовольнити.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 про зупинення провадження у справі № 910/3586/17 скасувати.
Матеріали справи № 910/3586/17 повернути до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко