ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
01.06.2017Справа № 910/8679/17
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом Приватної фірми «Софія» в особі Тисменицької філії Приватної фірми «Софія»
до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
Відповідно до пункту 3 частини статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "згідно з оригіналом", назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Судом встановлено, що надані ксерокопії документів належним чином не засвідчені, оскільки відмітки про засвідчення копій не містять назви, посади особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії, не скріплені печаткою підприємства, а тому не можуть бути сприйняті судом в якості належних доказів в розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, деякі документи містять печатку адвоката ОСОБА_1 із зазначенням «копія вірна», проте до матеріалів позовної заяви не додано жодних належних доказів, які б підтверджували повноваження адвоката ОСОБА_1 діяти від імені Приватної фірми «Софія» в особі Тисменицької філії Приватної фірми «Софія».
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Одночасно, відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі..
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн. 00 коп.) та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (240 000 грн. 00 коп.) З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн. 00 коп.)
Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 2.21. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року, стосовно того, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Якщо в позовній заяві об»єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов»язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (пункт 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України»)
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Приватною фірмою «Софія» в особі Тисменицької філії Приватної фірми «Софія» заявлено позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, тобто одна вимога немайнового характеру, за розгляд якої Позивачем повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 1 600 грн. 00 коп.
Судом встановлено, що до матеріалів вказаної позовної заяви додано в якості доказів сплати судового збору квитанцію від 23.02.2017 року на суму 1600 грн. 00 коп.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. (п.2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»)
Як вбачається з квитанції від 27.02.2017 року на суму 1 600 грн. 00 коп. платником є ОСОБА_2 за подання до господарського суду судового збору за позовом ОСОБА_2. Проте, на адресу Господарського суду міста Києва була подана позовна заява Приватної фірми «Софія» в особі Тисменицької філії Приватної фірми «Софія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а тому квитанція від 27.02.2017 року на суму 1 600 грн. 00 коп. не може слугувати належним доказом сплати судового збору за подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви Приватної фірми «Софія» в особі Тисменицької філії Приватної фірми «Софія».
При цьому, необхідно зазначити, що відповідно до п. 2.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) суд перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (частина друга статті 9).
Як вбачається з бази "Діловодство спеціалізованого суду" інформація щодо зарахування судового збору за квитанцією від 27.02.2017 року на суму 1 600 грн. 00 коп. у Господарському суді міста Києва відсутня.
Відповідно до ч. 3 п. 2.22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" за відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) повертається господарським судом без розгляду.
Таким чином, Суд приходить до висновку що до матеріалів позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору у встановлених Законом України «Про судовий збір» порядку та розмірі.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що дана позовна заява підлягає поверненню на підставі пунктів 3 та 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, Суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись пунктів 3 та 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
1. Позовні матеріали повернути заявникові без розгляду.
2. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя О.В. Чинчин