ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01 червня 2017 р.
Справа № 909/345/17
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галспецтранс", вул. Коновальця, буд. 30, м. Галич, Івано-Франківська область, 77100
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномагнат", вул. Д.Галицького, 3/2, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300
про визнання права власності
за участю:
від позивача: представники не з"явились
від відповідача: представники не з"явились
встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Галспецтранс" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномагнат" (далі-відповідач) про визнання за позивачем права власності на причіп-самоскид для перевезення сипучих речовин WILEX модель NW 42, рік випуску 2016, VIN № SV9WWZS361SWX1054.
Позовні вимоги обгрунтовані укладанням між ним та відповідачем договору купівлі-продажу спірного причіпу-самоскиду та ухилянням відповідача від належного оформлення переходу права власності, зокрема зняття останнім з обліку у МРЕВ причіпу-самоскиду.
В судове засідання позивач повноваженого представника не забезпечив, однак направив на адресу суду клопотання за вх. № 8806/17 від 01.06.17 про відкладення розгляду справи, а також заяву за вх. № 8807/17 від 01.06.17 про уточнення позовних вимог.
Щодо заяви про відкладення розгляду справи, слід зазначити наступне.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено перелік підстав за наявності яких господарський суд може відкласти розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема ними є: - нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; - виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; - неподання витребуваних доказів; - необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; - необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.
Клопотання про відкладення розгляду справи позивач обгрунтовує направленням відповідачу заяви про зміну та доповнення до позовної заяви. З наведеного слідує, що в клопотанні про відкладення розгляд справи позивачем не вказано обґрунтованих та документально підтверджених підстав для відкладення розгляду справи, як цього вимагають приписи ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його необгрунтованістю та відсутністю у суду підстави для відкладення розгляду справи, передбачених частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу.
Щодо заяви за вх. № 8807/17 від 01.06.17 про зміни та доповнення до позовних вимог, то слід зазначити наступне.
Відповідно до положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право, зокрема, до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до п. 3.11. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:- подання іншого (ще одного) позову; чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог; чи об'єднання позовних вимог; чи зміну предмета або підстав позову.
Відповідно до заяви про зміни та доповнення до позовних вимог позивач просить визнати право власності за ним на транспортний засіб, зокрема причіп-самоскид для перевезення сипучих речовин WILEX модель NW42, рік випуску 2015, VIN SV9WWZS241SWX1049, тобто змінивши рік випуску та його номер.
З урахування наведеного та проаналізувавши зміст вказаної заяви, суд розцінює дану заяву, як заяву в якій заявлено інший (новий) позов.
Таким чином, суд відмовляє в прийняті даної заяви.
Відповідач свого повноваженого представника в судове засідання не з'явився, ухвала від 16.05.17 повернута на адресу суду із відміткою пошти " за зазначеною адресою не проживає".
Слід зазначити, що відповідно до п. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.02.2013, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. Таким чином, суд належним чином повідомив позивача про час і місце розгляду даної справи.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі та надавши їм належної правової характеристики, суд виходить з наступного.
30 грудня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Галспецтранс" (по договору - покупець/по справі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Техномагнат"(по договору - продавець/по справі - відповідач) укладено договір купівлі-продажу №30/12/2015, відповідно до якого позивач отримав у власність причіп-самоскид для перевезення сипучих речовин WILEX модель NW 42, рік випуску 2016, VIN № SV9WWZS361SWX1054 та сплатив відповідачу 170 000 грн.
Факт отримання грошей за автомобіль підтверджується актом прийому-передачі та видатковою накладною №рн-0000043 від 31.12.2015 року.
Проте, відповідач відмовляється від належного оформлення переходу права власності, зокрема зняття транспортного засобу з обліку МРЕВ, у зв'язку із чим позивач звернувся із даним позовом до суду.
Договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов'язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Разом з тим, позов про визнання права власності є спеціальним речово-правовим засобом захисту права власності.
Цивільне законодавство визначає особливості реалізації правомочності власника.
За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Позивачем у позові про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред'явлення позову).
Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.
Загальний порядок укладення договорів будь-якими учасниками цивільних відносин визначено у главі 53 ЦК України.
До важливих складових цієї процедури відносяться зміст та форма договору, спосіб, місце укладення.
Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.
Згідно з Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200, оформлення на товарних біржах договорів купівлі-продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється на підставі документів оформлених в установленому порядку, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери. Серед інших , укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.
Оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів може проводитися в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС.
Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в уповноважених органах МВС, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію
транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою повноваженого органу МВС про зняття транспортного засобу з обліку.
Отже, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
Сторонами у справі не надано суду доказів , що підтверджують правомірність набуття права власності на транспортний засіб а ні продавцем, а ні покупцем.
В спірному випадку сторонами не дотримано порядку оформлення договору купівлі-продажу транспортного засобу , отже, позивач не набув права власності на транспортний засіб у встановлений чинним законодавством спосіб.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про необгрунтованість та безпідставність позовних вимог та таких, що не підлягають задоволенню.
Отже в позові слід відмовити.
Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір по справі слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 328, 392, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
відмовити в позові товариства з обмеженою відповідальністю "Галспецтранс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Техномагнат" про визнання за позивачем права власності на причіп-самоскид для перевезення сипучих речовин WILEX модель NW 42, рік випуску 2016, VIN № SV9WWZS361SWX1054.
Судовий збір по справі залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 06.06.17
Суддя Фанда О. М.