"01" червня 2017 р.Справа № 915/485/16
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.
суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.
при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.
за участю представників учасників судового процесу:
від прокуратури - ОСОБА_1 за посвідченням від 22.09.2012 №005250;
від відповідача 2 - ОСОБА_2 за довіреністюб/н від 13.05.2016;
/інші учасники процесу не використали законного права на участь у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлені належним чином (див. - реєстр на відправку рекомендованої пошти від 19.05.2017 та відомості про її вручення з сайту ДП “Укрпошта”)/
розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2017 року
у справі № 915/485/16
за позовом керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області
до відповідачів:
1) Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю Фирма “ЮКЕЙ-СД”, м.Миколаїв;
3) Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІККСОН”, м.Одеса
про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними договорів та державного акту
/повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України/,
У квітні 2016р. керівник Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до відповідачів: Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Фірма “ЮКЕЙ-СД” та ТОВ “ДІККСОН”, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 25.02.2008р. за №232; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 17.07.2009 року №1068, укладений між Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області та ТОВ Фірма “ЮКЕЙ-СД”; визнати недійсним державний акт від 29.07.2009 серії ЯЕ №443476 на право власності ТОВ “ЮКЕЙ-СД” на земельну ділянку площею 1,1022 га. за кадастровим номером 4820982200:09:000:0125, розташовану по проспекту Курортний, 11 в с.Коблеве Березанського району Миколаївської області; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 30.07.2009 № 1147, укладений між ТОВ Фірма “ЮКЕЙ-СД” та ТОВ “ДІККСОН”. Крім того, прокурор просив стягнути з відповідачів сплачений судовий збір за подачу позову.
Звертаючись з позовною заявою прокурор наголошував на тому, що на його думку Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області при продажі земельної ділянки ТОВ Фірмі “ЮКЕЙ-СД” у приватну власність порушено вимоги законодавства, оскільки розпорядження райдержадміністрації про відчуження у приватну власність земельної ділянки, яка розташована у межах прибережної захисної смуги Чорного моря суперечить законодавству та було прийнято всупереч ст.ст. 85, 88 Водного кодексу України та ст.ст. 58, 60, 62, 122, 124 Земельного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.09.2016р. по даній справі у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2017р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2016 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
За підсумками нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2017 (суддя В.О. Корицька) у задоволенні позову відмовлено повністю у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.
Місцевий суд дійшов висновку про те, що прокурор, в силу наданих йому Законом № 1789-XII компетенції та повноважень, мав бути обізнаний щодо існування спірного розпорядження та укладених на його виконання договорів, і мав можливість оскаржити їх до суду у межах визначених законодавством строків позовної давності.
Суд першої інстанції зазначив про необхідність застосування до спірних правовідносин практики Європейського суду з прав людини у справі "Стреч проти Сполученого Королівства" внаслідок не встановлення судом справедливої рівноваги між інтересами усієї держави та інтересами однієї юридичної особи, яка набула відповідне право за незаконним рішенням та укладеним на його підставі договором.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій стверджує, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема на його думку місцевий суд допустив порушення ст. ст. 256, 261 ЦК України, ст. ст. 34, 43 ГПК України, п.п. 1, 4, 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. “Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів”, у зв'язку з чим вказане рішення суду відповідно до ст. 104 ГПК підлягає скасуванню.
Прокурор зауважує, що на його думку як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи, відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила. Тому на момент виникнення у прокурора права на звернення до суду пов'язаний з моментом, коли саме повноважному органу, право якого порушене, стало відомо про таке порушення. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 01.07.2015р. за №6-178цс15, в подальшому підтримана іншими судовими рішеннями та не змінювалась.
Скаржник стверджує, що висновок суду першої інстанції про те, що з моменту сплати земельного податку Коблевській сільській раді, вона мала можливість встановити порушення інтересів держави ґрунтується на припущеннях. Прокуратура вважає, що суд дійшов невірного висновку про наявність у неї обов'язку та об'єктивної можливості довідатися про порушення інтересів держави ще у 2008р. та стверджує, що місцевим судом порушено ст. 82 ГПК України та не враховано правові позиції ВСУ щодо початку перебігу строку позовної давності.
Розглянувши матеріали справи, пояснення представників сторін, доводи апеляційної скарги та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування оскарженого рішення, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, та вірно встановлено судами розпорядженням Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 25.02.2008 року №232 вирішено продати ТОВ Фірмі “ЮКЕЙ-СД” земельну ділянку для рекреаційного призначення та обслуговування бази відпочинку “Восход” площею 1,1022 га, яка знаходиться в його користуванні, розташовану за адресою: зона відпочинку “Коблеве” за межами населеного пункту в межах території Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області, встановивши вартість земельної ділянки відповідно до висновку експертної оціночної вартості, визначеної Приватним підприємцем ОСОБА_3 в розмірі 435333грн /т. 1 а.с. 17/.
Між Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області та ТОВ Фірма “ЮКЕЙ-СД” на виконання вищевказаного розпорядження, 17.07.2009 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,1022 га, розміщеної за межами населеного пункту в межах території Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області за адресою: Миколаївська область, Березанський район с. Коблеве, проспект Курортний, 11 /т. 1 а.с. 20/.
ОСОБА_4 приймання-передачі земельної ділянки від 17.07.2009р. Березанська районна державна адміністрація Миколаївської області передала, а ТОВ Фірма “ЮКЕЙ-СД” прийняло вищезазначену земельну ділянку /т. 1 а.с. 22/.
17.07.2009 ТОВ Фірма “ЮКЕЙ-СД” отримало Державний акт від 29.07.2009 серії ЯЕ №443476 на право власності земельною ділянкою /т. 1 а.с. 23/.
30.07.2009 ТОВ Фірма “ЮКЕЙ-СД” (продавець), уклало договір купівлі-продажу з ТОВ “ДІККСОН” (покупець, згідно до якого продавець продав, а покупець купив земельну ділянку площею 1,1022 га за кадастровим номером 4820982200:09:000:0125 рекреаційного призначення для обслуговування бази відпочинку “Восход”, посвідчений приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 1147 /т. 1 а.с. 24-25/.
В матеріалах справи знаходиться акт приймання-передачі земельної ділянки, згідно якого ТОВ Фірма “ЮКЕЙ-СД” передало, а ТОВ “ДІККСОН” прийняло земельну ділянку загальною площею 1,1022га, розміщену в межах населеного пункту в межах території Коблевської сільської ради /т. 1 а.с. 26/.
Крім того, 03.08.2009 між ТОВ Фірмою “ЮКЕЙ-СД” (продавець) та ТОВ “ДІККСОН” (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого продавець передав у власність, а покупець прийняв комплекс, базу відпочинку “Восход”, що знаходиться с. Коблеве, проспект Курортний, будівля №11, Миколаївської області, посвідчений приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 1169 /т. 1 а.с. 27-28/.
ОСОБА_4 довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.03.2016 року, право власності ТОВ “ДІККСОН” на комплекс, базу відпочинку «Восход» зареєстроване 4.11.09р. за №1086375 з зазначенням відомостей про земельну ділянку площею 10956кв.м., на якій його розташовано за адресою: Миколаївська область, с. Коблеве, просп. Курортний, 11. Окремо відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 4820982200:09:000:0125 площею 1,1022 га в реєстрі відсутні /т. 1 а.с. 33-37/.
Звертаючись з позовом прокурор посилається на те, що розпорядження Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 25.02.2008р. за № 232 прийнято з порушенням вимог законодавства, зокрема ст.ст.85,88 Водного кодексу України, ст.ст.59,84 Земельного кодексу України, відповідно до яких землі прибережних захисних смуг перебувають виключно в державній та комунальній власності і можуть передаватися лише в користування для спеціально визначених цілей, внаслідок чого підлягає визнанню незаконним та скасуванню разом із договорами купівлі-продажу та Державним актом про право власності на земельну ділянку.
Суд першої інстанції визнав що, спірне розпорядження від 25.02.2008р. за №232 прийняте в порушення чинного законодавства, та є незаконним, але в той же час у задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування цього розпорядження разом з договорами та актом відмовив, оскільки минув строк протягом якого порушене ним право могло бути захищеним в судовому порядку. Зокрема суд послався на ч.1 ст. 261 ЦК України та зазначив, що Коблівській сільській раді стало відомо про те, що земельна ділянка, розташована в прибережній захисній смузі, перейшла у власність ТОВ “ДІККСОН” 16.06.2009р. з моменту оплати платіжним дорученням №413 земельного податку за серпень 2009р., який сплачується лише власниками земельних ділянок, і колегія погоджується з тим, що саме цю. дату потрібно вважати початком строку позовної давності.
Слід зазначити, що прийняття Миколаївською обласною радою рішення № 2 від 23.09.2011 року “Про встановлення та зміну меж населеного пункту Коблеве Березанського району Миколаївської області” /т. 2 а.с. 98/, яким були змінені межі населеного пункту Коблеве в межах території Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області, в результаті чого спірна земельна ділянка увійшла до меж населеного пункту Коблеве, жодним чином не змінює вищезазначеного факту, оскільки земельна ділянка, щодо якої точиться спір, і до прийняття зазначеного рішення перебувала в зоні юрисдикції Коблевської сільської ради, але лише за межами населеного пункту с.Коблеве. В цьому рішенні Миколаївської обласної ради прямо вказано, що зміна меж с.Коблеве здійснюється в межах земель Коблевської сільської ради.
Прокурор звернувся до місцевого господарського суду з даним позовом 22.04.2016 року. 17.05.2016 ТОВ “ДІККСОН” позано заяву суду про застосування позовної давності.
ОСОБА_4 приписів ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.
Ч. 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У відповідності до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу” (п.570 рішення від 20.09.2011р. за заявою №14902/04 у справі ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”; п.51 рішення від 22.10.1996р. за заявами №22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”).
Ч. 1, 2, 4 ст. 29 ГПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
Колегії суддів зазначає, що норми закону про початок перебігу позовної давності, встановлені для особи, права або інтереси якої порушено, поширюються й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.
Судова колегія погоджується з обґрунтованим висновком Господарського суду Миколаївської області, що саме Коблевська сільська рада з моменту отримання першого платежу з земельного податку від ТОВ “ДІККСОН” мала визначені законом повноваження щодо спірної земельної ділянки, тобто саме з цього часу мала право на захист порушеного права.
На думку судової колегії саме 16.06.2009р., потрібно вважати датою початку строку позовної давності у відповідності до приписів п. 1 ст. 216 ЦК України, недодержання яких є правомірною підставою для відмови у позові згідно п. 4 с. 267 ЦК України. В свою чергу апеляційний суд зазначає, що прокурор мав усі належні можливості та повноваження для своєчасного реагування на оскаржуване розпорядження та здійснювані відповідачами правочини протягом встановленої законом позовної давності від дати їх прийняття та укладання. Нездійснення належного та своєчасного прокурорського нагляду за прийнятими рішеннями місцевими державними адміністраціями, що є обов'язком органів прокуратури відповідно до статті 1 ЗУ "Про прокуратуру" не може вважатися поважною причиною для поновлення пропущеного строку позовної давності.
За таких обставин, апеляційний господарський суд зазначає про правомірність висновку суду першої інстанції, який, встановивши факт спливу строку позовної давності, за відсутності поважних причин для його відновлення, дійшов правильного висновку щодо необхідності відмови у позові саме з цих підстав.
ОСОБА_4 із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.03.17р. у справі №915/485/16 залишити без змін, апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області - без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови складено 02.06.2017 р.
Головуючий суддя Разюк Г.П.
Суддя Колоколов С.І.
Суддя Савицький Я.Ф.