04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"30" травня 2017 р. Справа№ 910/12290/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
при секретарі Петрик М.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Коваленко С.В. - представник за довіреінстю від 28.02.2017 року;
від відповідача: Волощук Р.А. - представник за довіреністю від 27.05.2016 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного апеляційного товариства «Юнекс Банк»
на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 року
у справі № 910/12290/16 (суддя Трофименко Т.Ю.)
за позовом Публічного апеляційного товариства «Юнекс Банк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чугуївський МЕЗ»
про визнання рішення загальних зборів учасника товариства від 10.05.2016 року, оформлене протоколом № 4
Публічне акціонерне товариство «Юнекс Банк» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чугуївський МЕЗ» про визнання рішення загальних зборів учасника товариства від 10.05.2016 року, оформлене протоколом № 4, про припинення ТОВ "Чугуївський МЕЗ" шляхом його ліквідації, створення ліквідаційної комісії у складі одного ліквідатора - Булаха Олександра Івановича, надання ліквідатору Булаху Олександру Івановичу всіх повноважень та прав, що передбачені законодавством, та є необхідними для здійснення процедури ліквідації, звільнення директора товариства - ОСОБА_5, встановлення строку для ліквідації товариства та строку для прийняття претензій та вимог кредиторів.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що вищевказане рішення загальних зборів учасників Товариства порушує його права, оскільки процедура ліквідації здійснюється з порушенням укладеного між сторонами умов Кредитного договору, зокрема, без отримання згоди позивача на прийняття рішення про ліквідацію, без належного повідомлення позивача про прийняте рішення, без погашення відповідачем кредитної заборгованості. Враховуючи зазначене, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 року, рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 року залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2017 року, рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова Вищого господарського суду України від 24.01.2017 року мотивована тим, що суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не врахували, що спір у даній справі не має характеру корпоративного, оскільки позивач не є корпоративним учасником відповідача. Крім того, судами попередніх інстанцій не встановлено, який саме випадок мав місце і став підставою для прийняття загальними зборами рішення про ліквідацію відповідача та не досліджено належним чином установчі документи відповідача у відповідній частині.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було проігноровано зауваження Вищого господарського суду України викладені в постанові від 24.01.2017 року.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Публічного апеляційного товариства «Юнекс Банк» по справі № 910/12290/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2017 року апеляційну скаргу Публічного апеляційного товариства «Юнекс Банк» прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. та призначено до розгляду на 30.05.2017 року.
Представник позивача у судовому засіданні 30.05.2017 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 30.05.2017 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, 03.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Юнекс Банк» (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чугуївський МЕЗ» (надалі - позичальник) було укладено кредитний договір № 0.213.1114.ЮО_К (далі - кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого банк на умовах договору зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 2 000 000,00 доларів США 00 центів, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит на умовах та в строки/терміни, визначені договором, але не пізніше 02.12.2015 р., а також сплатити плату за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені договором.
Додатковою угодою № 3 від 23.11.2015 р. сторони внесли зміни та доповнення до кредитного договору, зокрема, виклали п. 1.1. в наступній редакції: "Банк на умовах договору зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 2 000 000, 00 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит на умовах та в строки/терміни, визначені договором, але не пізніше 02.12.2016 р., а також сплатити плату за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені договором.
Відповідно до п. 2.5. кредитного договору, в редакції додаткової угоди № 3 від 23.11.2015 р., позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за кредитом в повному обсязі не пізніше 02.12.2016 р. включно. Позичальник зобов'язаний дотримуватись максимального ліміту за договором відповідно до такого графіку: не пізніше 30.06.2016 р. - 1 800 000, 00 доларів США, не пізніше 31.09.2016 р. - 600 000, 00 доларів США, не пізніше 02.12.2016 р. - 600 000,00 доларів США.
Розділом 6 договору сторони визначили несприятливі обставини та їх наслідки.
Так, відповідно до п.п. 6.1.6 п. 6.1. договору несприятливою обставиною вважається порушення провадження у справі про банкрутство позичальника або поручителя/майнового поручителя та/або прийняття рішення (в тому числі позичальником/поручителем/майновим поручителем) відносно його ліквідації або реорганізації шляхом злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення або припинення підприємницької діяльності без отримання згоди банку.
Пунктом 5.3.5.3. договору на позичальника покладено обов'язок письмово повідомляти банк про виникнення будь-якої несприятливої обставини протягом одного банківського дня з моменту їх виявлення позичальником.
За умовами п. 6.5. договору у разі виникнення будь-якої несприятливої обставини банк набуває право вимагати від позичальника достроково погасити чергові зобов'язання в повному обсязі, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на умови п. 1.1. договору, виконати таку вимогу банку і погасити боргові зобов'язання в повному обсязі в строк не пізніше трьох банківських днів з дня відправлення банком відповідної вимоги при настанні обставин, зазначених в п. 6.1.4. - 6.1.6. договору, у разі якщо ця несприятлива обставина не буде виправлена (припинена) протягом такого строку.
Так, колегією суддів встановлено, що 10.05.2016 року Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Чугуївський МЕЗ», було прийнято рішення, оформлене протоколом № 4, про припинення ТОВ «Чугуївський МЕЗ» шляхом ліквідації товариства; створення ліквідаційної комісії Товариства у складі одного члена - ліквідатора; призначення ліквідатором товариства Булаха Олександра Івановича; надання ліквідатору товариства всіх повноважень та прав, що передбачені та є необхідними відповідно до законодавства України для належного проведення процедури ліквідації товариства, включаючи, але не виключно, повноваження реалізовувати майно товариства, стягувати дебіторську заборгованість товариства, оплачувати борги товариства, розподілити майно, що залишиться після задоволення всіх вимог кредиторів та погашення всіх заборгованостей товариства під час ліквідаційної процедури між учасниками товариства; уповноваження ліквідатора товариства продовжувати поточні справи товариства виключно в цілях ліквідації товариства; підтвердження, що усі витрати, понесені ліквідатором у зв'язку з ліквідаційною процедурою, будуть відшкодовані за рахунок товариства; уповноваження ліквідатора здійснити всі дії та процедурні етапи, що є необхідними для ліквідації товариства, здійснити всі дії щодо оприлюднення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців необхідну інформацію про початок процедури ліквідації товариства відповідно до порядку, передбаченому статутом товариства та діючим законодавством України; уповноваження ліквідатора делегувати свої повноваження, за винятком свого повноваження підписувати всі повідомлення, заяви, звіти, баланси та всі інші офіційні та адміністративні документи, що мають бути підписані та виконані в ході процедури ліквідації товариства; звільнення директора товариства ОСОБА_5 з 10.05.2016 р. та покладення з 11.05.2016 р. виконання обов'язків керівника на ліквідатора; проведення ліквідації товариства відповідно до чинного законодавства та порядку, встановленому статутом товариства; встановлення строку для ліквідації товариства до 10.08.2016 р., який може коригуватись залежно від часу проходження певних етапів ліквідаційної процедури; встановлення строку для прийняття претензій та вимог кредиторів у два місяці з дня оприлюднення повідомлення про припинення товариства в результаті ліквідації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Звертаючись до суду першої інстанції позивач зазначає, що вищевказане рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський МЕЗ" порушує його права, оскільки прийнято з порушенням умов п.п. 5.3.5.3., 6.1.6., 6.5. кредитного договору, а саме, без отримання згоди позивача на прийняття рішення про ліквідацію товариства; без належного повідомлення позивача про прийняте рішення; без погашення кредитної заборгованості.
Зокрема, позивач вказує, що всупереч п. 6.5. кредитного договору відповідачем протягом 3-х банківських днів не погашена заборгованість за кредитом, яка складає 2 023 453, 88 доларів США та 844 155, 00 грн. Крім того, повідомлення про прийняте рішення про ліквідацію відповідача, позивач отримав лише 16.05.2016 року, тобто з порушенням строків, встановлених п.5.3.5.3. кредитного договору.
За приписами ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю, яке діє на підставі статуту.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Частиною 1 ст. 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
За змістом ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", ст.145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Пунктом 1 ст. 110 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Як вбачачється із матеріалів справи, 10.05.2016 року було проведено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Чугуївський МЕЗ», результати яких оформлено протоколом №4.
На даних зборах було прийнято рішення про припинення ТОВ «Чугуївський МЕЗ» шляхом ліквідації товариства.
Позивач зазначає, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Чугуївський МЕЗ», які оформлено протоколом №4 від 10.05.2016 року, прийнято з порушенням приписів чинного законодавства щодо належного виконання зобов'язань, зокрема, з порушенням відповідачем обов'язку, який передбачено п.6.1.6 кредитного договору №0.213.1114.ЮО_К від 03.12.2014р., в якому встановлено, що неспритними обставинами є порушення провадження у справі про банкротство позичальника або поручителя/ майнового поручителя та /або прийняття рішення (в тому числі позичальником/поручителем/майновим поручителем) відносно його ліквідації або реорганізації шляхом злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення або припинення підприємницької діяльності без отримання згоди банку.
Вказані обставини, на думку заявка, є достатніми для визнання рішення загальних зборів відповідача недійсними та стали підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.
Згідно із ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Рішення загальних зборів учасників товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин (п.2.12 Постанови №4 від 26.02.2016р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Тобто, діючим законодавством України надано право оскаржити рішення органу товариства, якщо воно порушує права та охоронювані законом інтереси особи та не відповідає вимогам чинного законодавства.
Таким чином, при зверненні до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, позивачем повинно бути доведено факт порушення вимог закону або установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Чугуївський МЕЗ» під час скликання та проведення зборів вищого органу товариства, а також факт порушення його прав та законних інтересів внаслідок прийняття такого рішення.
Як вказувалось вище, обґрунтовуючи поданий позов, заявник посилався на те, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Чугуївський МЕЗ», яке оформлено протоколом № 4 від 10.05.2016 року, прийнято з порушенням приписів чинного законодавства щодо належного виконання зобов'язань, зокрема, з порушенням відповідачем обов'язку, який передбачено п.6.1.6 кредитного договору №0.213.1114.ЮО_К від 03.12.2014р., в якому передбачено, що неспритними обставинами є порушення провадження у справі про банкротство позичальника або поручителя/ майнового поручителя та /або прийняття рішення (в тому числі позичальником/поручителем/майновим поручителем) відносно його ліквідації або реорганізації шляхом злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення або припинення підприємницької діяльності без отримання згоди банку.
За змістом ст.97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", ст.145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Пунктом 1 ст.110 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Виходячи зі змісту приписів ст.ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства" до виключної компетенції загальних зборів товариства належить прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Статтею 60 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.
Згідно п.5.11 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Чугуївський МЕЗ» до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Так, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що фактично нормами чинного на момент прийняття оспорюваного рішення законодавства та положеннями статуту відповідача було передбачено виключну компетенцію вищого органу управління товариства з обмеженою відповідальністю, щодо прийняття рішень про припинення товариства шляхом ліквідації, а отже, прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський МЕЗ" рішень, які оформлені протоколом №4 від 10.05.2016р. є таким, що вчинено в межах визначених повноважень.
При цьому, колегія суддів зазначає, що умови кредитного договору, який укладено між сторонами, не можуть обмежувати компетенцію загальних зборів учасників товариства, яка визначена Законом України "Про господарські товариства" та статутом відповідача.
Приймаючи до уваги вказівки Вищого господарського суду України, які наведено у постанові від 24.01.2017р., колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що фактичні причини прийняття загальними зборами відповідача оспорюваного рішення ніяким чином не впливають на права позивача, оскільки вичерпного переліку підстав для прийняття рішення про ліквідацію товариства ані чинним законодавством України, ані статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чугуївський МЕЗ» не передбачено.
Водночас, з приводу порушення прав та законних інтересів Публічного акціонерного товариства «Юнекс Банк» внаслідок прийняття загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю «Чугуївський МЕЗ» рішення про ліквідацію всупереч умов договору № 0.213.1114..ЮО_К від 03.12.2012р., колегія суддів зазначає наступне.
За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено колегією суддів, відповідно до п.6.1.6 договору № 0.213.1114..ЮО_К від 03.12.2012 року несприятливими обставинами є порушення провадження у справі про банкротство позичальника або поручителя/ майнового поручителя та /або прийняття рішення (в тому числі позичальником/поручителем/майновим поручителем) відносно його ліквідації або реорганізації шляхом злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення або припинення підприємницької діяльності без отримання згоди банку.
З наведеного вбачається, що прийняття загальними зборами відповідача оспорюваного рішення фактично є порушенням боржником своїх зобов'язань за кредитним договором.
Колегія суддів зазначає, що невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Таким чином, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Тобто, з наведеного вбачається, що невиконання відповідачем умов п.6.1.6 договору № №0.213.1114..ЮО_К від 03.12.2012 року свідчить про порушення прав заявника, як контрагента за кредитним договором, а отже, може бути підставою для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чугуївський МЕЗ» заходів відповідальності, які передбачені умовами договору або закону, проте, ніяким чином не може слугувати підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з питання, що належить до їх виключної компетенції.
Крім того, колегія суддів зазначає, що твердження позивача, що рішення загальних зборів ТОВ «Чугуївський МЕЗ» про ліквідацію товариства порушує права банка як кредитора, оскільки прийнято з порушення умов п. 6.1.6 кредитного договору без попередньої згоди банку є необгрунтованими, оскільки невиконання стороною кредитного договору, згідно законодавством України не може бути підставою для визнання рішень зборів учасників товариства недійсними.
Аналогічної позиції притримується Вищий Господарський суд України в постанові № 910/13237/16 від 12.12.2016 року.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський МЕЗ" від 10.05.2016, оформлених протоколом № 4.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 року у справі № 910/12290/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного апеляційного товариства «Юнекс Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 року у справі № 910/12290/16 - без змін.
3. Матеріали справи № 910/12290/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко