79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
30.05.2017р. Справа № 914/703/17
За позовом: Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів
до відповідача: Львівського комунального підприємства “Граніт”, м. Львів
про стягнення 71999,18 грн. вартості недоврахованої електричної енергії
Суддя Н.Мороз
При секретарі М.Бурак
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1
Від відповідача: ОСОБА_2
Суть спору:
Позовну заяву подано Публічним акціонерним товариством “Львівобленерго”, м. Львів до Львівського комунального підприємства “Граніт”, м. Львів про стягнення 71999,18 грн. вартості недоврахованої електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду від 10.04.2017р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.05.2017р.
В судовому засіданні 16.05.2017р. оголошувалась перерва, про що представники сторін були ознайомлені під розписку.
В судове засідання 30.05.2017р. представник позивача з'явився, 29.05.2017р. через службу діловодства Господарського суду подав заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду. Згідно заперечень посилається на неправильне застосування відповідачем норми ст. 121 ГПК України та відсутність у справі доказів важкого фінансового становища відповідача. Представник позивача посилається на постанову Верховного суду України від 15.05.2012р. №11/446 та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005р. та стверджує, що подані відповідачем до суду акти звірки взаємних розрахунків з контрагентами відповідача та посилання відповідача на відсутність коштів для здійснення оплати заборгованості не можуть прийматись до уваги, оскільки відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Зазначив, що представниками ПАТ «Львівобленерго» було зафіксовано самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника на сходовій клітці житлових будинків №31, №24, №8а за адресою: м. Львів, вул. Бр. Міхновських, внаслідок чого представниками позивача, на підставі Правил користування електричною енергією, було складено акти про порушення ПКЕЕ №028152, №028252 та №028253. За результатами розгляду зазначених актів комісією по розгляду актів про порушення ПКЕЕ ПАТ «Львівобленерго» прийнято протокольні рішення про нарахування відповідачу обсягу та вартості не облікованої електричної енергії на загальну суму 71999,18 грн., у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (в редакції постанови НКРЕ від 04.05.2006р. №562). Представник позивача позов просить задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав клопотання про долучення доказів, а саме, баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 31.03.2017р. та звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за перший квартал 2017 року. Позовні вимоги визнав усно, заяву про розстрочку виконання рішення суду від 16.05.2017р. підтримав та просить задоволити. Посилається на важке фінансове становище відповідача, наявність дебіторської та кредиторської заборгованості, відсутність коштів для погашення заборгованості, що ускладнює негайне виконання рішення суду. Просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/703/17 на 12 місяців.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності та заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд встановив:
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.
30.12.2010р. між Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго», перейменованим у Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» (позивач, за договором - постачальник) та Львівським комунальним підприємством «Граніт» (відповідач, за договором - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №90524.
Відповідно до умов п.1. договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку №6 «Однолінійна схема».
Згідно п.2. договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Як передбачено п.4.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 зі змінами та доповненнями внесеними постановою НКРЕ від 04.10.2010р. №105, постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.
У відповідності до п. 4.2.3. договору, споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану - виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу та вартості електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
Відповідно до п. 4.4. договору, у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.
Як вбачається з додатків №6 та №11 до договору №90524, житлові будинки №31, №24, №8а за адресою: м. Львів, вул. Бр. Міхновських, перебувають на балансі Львівського комунального підприємства «Граніт».
За результатами перевірок об'єктів за адресами: м. Львів, вул. Бр. Міхновських 31; м. Львів, вул. Бр. Міхновських 24; м. Львів, вул. Бр. Міхновських 8а, проведеної представниками ПАТ «Львівобленерго», виявлено самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника, про що були складені акти про порушення №028152, №028252 та №028253 від 04.11.2016р. з додатками №1 - схемами підключення електроустановки споживача (в матеріалах справи). Зазначені акти підписані представниками позивача - інженерами ВТА ЛМЕМ: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та електромонтером - ОСОБА_5 Представники відповідача - споживач ЛКП «Граніт» ОСОБА_6 та директор ЛКП «Граніт» ОСОБА_7, за участю яких були складені вищезазначені акти, зауважень до актів не надали та від їх підписання відмовились, про що здійснено записи в актах про порушення №028152, №028252 та №028253.
Згідно п. 4.4. договору, сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта.
10.02.2017р. відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією №028152, №028252 та №028253 від 04.11.2016р., за результатами розгляду якої прийнято протокольні рішення №28, №27 та №26 про нарахування вартості недоврахованої електричної енергії ЛКП «Граніт»:
- по акту №028152 за 12 місяців до 04.11.2016р. (з 05.11.2015р. по 03.11.2016р.), що відповідно до розрахунку становить 30773,66 грн.;
- по акту №028252 за 12 місяців до 04.11.2016р. (з 05.11.2015р. по 03.11.2016р.), що відповідно до розрахунку становить 30773,66 грн.;
- по акту №028253 з дати контрольного огляду, але не більше шести місяців до 04.11.2016р. (з 18.05.2016р. по 03.11.2016р.), що відповідно до розрахунку становить 10451,86 грн.
На підставі проведених розрахунків відповідачу було виписано рахунки до сплати №028152, №028252 та №028253 від 14.02.2017р., про що зазначено у відповідних протоколах засідання комісії (протоколи засідання комісії №28, №27 та № 26 від 04.11.2016р., розрахунки обсягу та вартості електричної енергії та рахунки до сплати в матеріалах справи). Нарахування проведено у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
Зі змісту пункту 1.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем, затвердженою Постановою НКРЕ від 04.05.2006р. №562 зі змінами та доповненнями, вбачається, що даний нормативно-правовий акт встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил. Методика поширюється на споживачів електричної енергії та застосовується постачальниками електричної енергії при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (пункт 1.2 Методики).
Згідно ч. 2 п. 2.1 Методики встановлено, що даний нормативний документ застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ у разі виявлення, зокрема, пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.
У відповідності до п. 6.42. Правил користування електричною енергією, затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Листом від 07.11.2017р. №30-04117 позивач направив відповідачу акти про порушення ПКЕЕ №028152, №028252, №028253 від 04.11.2016р. з додатками №1 та повідомив дату, час та місце засідання комісії з розгляду вищезазначених актів, яке було призначене на 18.11.2016р. з 10:00 год., за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 1, кім. 1 (лист та докази його надсилання в матеріалах справи).
30.01.2017р. позивач направив відповідачу листа №30-00334, згідно якого повідомив останнього про проведення засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ №028152, №028252 та №028253 від 04.11.2016р., яке було призначене на 10.02.2017р. з 10:00 год., за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 1, кім. 1. Однак, як вбачається з протоколів засідання комісії ЛМЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ №28, №27, №26 від 10.02.2017р., представник відповідача на засідання комісії не з'явився. Крім того, доказів оскарження відповідачем рішення комісії в суді, до матеріалів справи не долучено.
Супровідним листом-претензією від 14.02.2017р. вих. №30-00527, позивачем було скеровано на адресу відповідача копії протоколів засідання комісії №28, №27, №26 від 10.02.2017р., додатки №1 до протоколів - розрахунки обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ та рахунки до сплати №028152, №028252 та №028253 від 14.02.2017р. (доказ направлення в матеріалах справи), запропоновано протягом 30-ти днів оплатити рахунок. Однак, такий лист залишений відповідачем без відповіді та задоволення.
У зв'язку з порушенням умов договору та вимог законодавства, внаслідок несплати відповідачем виставлених рахунків, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 71999,18 грн. вартості недоврахованої електричної енергії.
Правовідносини, що виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією.
Відповідно до ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії та несе відповідальність за порушення правил користування електричною енергією. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Згідно ст.27 Закону України «Про електроенергетику», правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушенням в електроенергетиці є, зокрема, пошкодження приладів обліку.
У відповідності до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до приписів ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Заявою про розстрочку виконання рішення суду від 16.05.2017р., відповідач просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду на 12 місяців рівними частинами по 5999,93 грн.
Відповідно до ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення суду, зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов”язання.
Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, слід враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, а також можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Господарсько-процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК.
Законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з винятковими (об'єктивними, непереборними) та виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.
Отже, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обидвох сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання заявнику розстрочки виконання судового рішення.
При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки як для відповідача (боржника) при виконання рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом так і для позивача (стягувача) при затримці виконання рішення.
Відтак, розглянувши матеріали поданої заяви про розстрочку виконання рішення суду та додані до неї документи, заслухавши пояснення повноважного представника заявника (відповідача) та враховуючи заперечення позивача, суд дійшов висновку, що заявником не подано належних та обґрунтованих доказів важкого фінансового становища підприємства та належних доказів, що ускладнюють своєчасне виконання рішення суду. З поданих відповідачем документів, зокрема, балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), актів звірки взаємних розрахунків з контрагентами відповідача не вбачається збитковості підприємства та неможливості погашення відповідачем заборгованості. Посилання заявника на наявність дебіторської заборгованості та відсутність грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості, судом до уваги не приймаються, оскільки не можуть вважатись належними та беззаперечними доказами важкого фінансового становища.
З огляду на те, що заявником (ЛКП «Граніт») не подано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження важкого фінансового становища, враховуючи матеріальні інтереси як стягувача так і боржника, суд дійшов висновку в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду відмовити.
Враховуючи усне визнання позову відповідачем та його посилання на відсутність грошових коштів на підприємстві, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на приписи ст.625 ЦК України, згідно якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Суд зазначає, що відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (ст. 617 ЦК України).
У відповідності до ч.5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову, господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Таким чином, сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача внаслідок порушення договірних зобов'язань та вимог чинного законодавства, підтверджена матеріалами справи та становить 71999,18 грн. Доказів зворотнього суду не надано.
Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статей 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем своїх зобов'язань, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а також враховуючи визнання позову відповідачем, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на останнього.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 617, 625, 629 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 78, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Львівського комунального підприємства «Граніт», м. Львів, вул. Бортнянського, буд. 17 (код ЄДРПОУ 20826386) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів, вул. Козельницька, буд. 3 (код ЄДРПОУ 00131587) - 71999,18 грн. вартості недоврахованої електричної енергії та 1600,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Рішення складено 02.06.2017р.
Суддя Мороз Н.В.