06 червня 2017 р. Справа № 903/325/17
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинська електротехнічна компанія”, м.Луцьк
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Волиньобленерго”, м.Луцьк
про стягнення 478215,57 грн.
Суддя Дем'як В.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - директор
від відповідача: не прибув
Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Волинська електротехнічна компанія” звернувся з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства “Волиньобленерго” та просить стягнути 478215,57 грн. заборгованості, з них: 468511,60 грн. - основного боргу та 9703,97грн. - пені за договором підряду №19/16-465 ПР від 23.08.2016р.
В обґрунтування посилається на невиконання відповідачем умов договору підряду підряду №19/16-465 ПР від 23.08.2016р., щодо повного та своєчасного розрахунку.
В підтвердження позовних вимог позивач подав договір підряду підряду №19/16-465 ПР від 23.08.2016р., договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1, №2-2-1, 2-3-1, 2-4-1, підсумкову відомість ресурсів, загальновиробничі витрати на будову, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2017р., акти приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017р., підсумкову відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТзОВ “Волинська електротехнічна компанія”, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - ТзОВ “Волинська електротехнічна компанія”, статут ТзОВ “Волинська електротехнічна компанія”.
20.04.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Волинська електротехнічна компанія” подало заяву та просило вжити заходи по забезпеченню позову та накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку : р/р 260053031459 у Волинському ОУ ПАТ «ДОБУ», МФО 303398.
Представник позивача на вимогу ухвали суду від 18.04.2017р. подав письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи з спору між цими сторонами, про цей предмет і з цих підстав та відсутнє рішення вище перелічених органів з даного спору; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - Публічного акціонерного товариства “Волиньобленерго”, зареєстровані за заявою за вх. №01-54/5133/17 від 30.05.2017р.
В судовому засіданні позивач подав заяву за вх. № 01-80/67/17 від 06.06.2017р. відповідно до якої відмовляється від позовної вимоги щодо стягнення пені в сумі 9703,97 грн.
Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Оскільки відмова від позову є правом позивача та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне задовольнити заяву, прийняти відмову від позову в частині стягнення 9703,97грн. пені, а провадження у справі на вказану суму припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні розглянувши доводи заяви, з участю представника позивача суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Між тим, позивач в обґрунтування вжиття запобіжних заходів не подав відповідних доказів, не довів їх наявність і в судовому засіданні.
Згідно п.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» №16 від 26.12.2011р. за позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву (доводів та заперечень) суду не надав, вимог ухвали суду не виконав. На адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 01-54/5283/17 від 06.06.2017р.) у зв'язку з намірами мирного врегулювання спору. Крім того, повідомив, що у відповідності до положень Закону України «Про акціонерні товариства» та рішення загальних зборів акціонерів ПАТ «Волиньобленерго» (протокол № 22 від 14.04.2017 р.) змінено тип та найменування Товариства з Публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго» на Приватне акціонерне товариство «Волиньобленерго».
Вищий господарський суд України у п. 1.4 постанови пленуму № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” роз'яснив про те, що за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.
Враховуючи зазначені вказівки пленуму ВГСУ - відповідачем у даній справі є Приватне акціонерне товариство «Волиньобленерго».
Позивач заперечив проти відкладення розгляду справи з огляду на свідоме затягування відповідачем вирішення спору та оплати заборгованості.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою представника до задоволення не підлягає.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Вищий господарський суд у п. 3.9.2 постанови Пленуму від 26.12.2011р. №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” зауважив, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-
Згідно рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Волиньобленерго", оформленого протоколом №22 від 14.04.2017р., змінено тип та найменування товариства з публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" (код ЄДРПОУ 00131512) на приватне акціонерне товариство" Волиньобленерго " (код ЄДРПОУ 00131512), що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
23 серпня 2016 року між відповідачем (замовником)- ПАТ "Волиньобленерго" та позивачем (підрядником)- ТОВ "Волинська електротехнічна компанія" укладено договір підряду №19/16-465ПР.
Згідно п.1.1. договору за дорученням замовника підрядник зобов'язався виконати будівництво КЛ-10 кВ та КЛ-0,4кВ для електропостачання культурно-оздоровчого комплексу по пр. Волі, 49а в м.Луцьку у відповідності до проектно-кошторисної документації.
Відповідно до п.1.2. договору замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботу згідно з виставленими рахунками та актами приймання виконаних будівельних робіт.
Пунктом 3.1. передбачено, що ціна договору визначається згідно з затвердженим сторонами кошторисом і складає 968511,60грн., в тому числі ПДВ 20% - 161418,60грн.
Відповідно до п. 3.7. договору (Терміни оплати), у строк не менш 3 (трьох) днів до початку робіт замовник здійснює передоплату у розмірі не менше 30% від загальної вартості об'єкту згідно даного договору. Остаточні розрахунки здійснюються на підставі загальної вартості фактично виконаних робіт по об'єкту та сплачуються замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання замовником актів приймання виконаних робіт.
Згідно п.4.4. договору, підрядник зобов'язувався виконати роботи до 31 жовтня 2017р.
Пунктами 6.2., 6.3., 6.7. договору передбачено, що замовник зобов'язаний повернути підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт, або повідомити про виявленні зауваження у акті приймання виконаних будівельних робіт протягом 10-ти днів з моменту його підписання і надання підрядником. У разі відмови Замовника від підписання акта про це вказується у акті і він підписується підрядником. У випадку, якщо Замовником не надано вмотивованої відмови підписання акту приймання виконаних будівельних робіт протягом 10-ти днів з моменту надання його Виконавцем, робота вважається прийнятою. Підписання акту приймання виконаних будівельних робіт і довідки є підставою для здійснення остаточних розрахунків між Сторонами.
Згідно п.8.1. договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов'язання.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Волинська електротехнічна компанія” керуючись умовами Договору, своєчасно виконало передбачені останнім роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017р., локальним кошторисом на будівельні роботи №4-5-, підсумковою відомістю ресурсів, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2017р.
Публічне акціонерне товариство “Волиньобленерго”, взяті на себе згідно договору від 23.08.2016р. зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті виконаних робіт виконав частково, що підтверджується випискою по особовому рахунку за 23.08.2016р., актом звірки взаєморозрахунків за період січень 2017 р. - травень 2017 р., складений ТОВ "Волинська електротехнічна компанія".
На день розгляду справи основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 468511,60грн.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Частиною 6 даної статті також передбачено, що замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Акти приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року підписані сторонами договору без зауважень. А тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за виконані роботи згідно договору підряду є підставні та підлягають до задоволення.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оцінюючи подані сторонами докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду №19/16-465ПР від 23.08.2016р. підлягають задоволенню в сумі 468511,60грн. Провадження у справі на суму 9703,97 грн. припинити.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору пропорційно до суми задоволених вимог в сумі 7027,67грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.
Враховуючи вищевикладене, керуючись, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинська електротехнічна компанія” про забезпечення позову відмовити.
2. Позов задоволити частково.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" (43023, м.Луцьк, вул. Єршова, 4, код ЄДРПОУ 00131512) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська електротехнічна компанія" (43020, м.Луцьк, вул. Підгаєцька, 7-А, код ЄДРПОУ 21738520) 468511,60 грн. заборгованості та 7027,67 грн. витрат по сплаті судового збору.
4. Провадження у справі на суму 9703,97 грн. припинити.
Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.
Повний текст
рішення складено
06.06.2017р.
Суддя В. М. Дем'як