04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"29" травня 2017 р. Справа№ 911/90/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Ткаченка Б.О.
Алданової С.О.
при секретарі Волуйко Т.В.
за участю представників сторін:
позивача: Яців О.В. - довіреність №930 від 28.08.2016;
відповідача 1: не з'явився;
відповідача 2: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"
на рішення Господарського суду Київської області від 06.03.2017
у справі № 911/90/17 (головуючий суддя Шевчук Н.Г.)
За позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"
до 1. Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області та 2. Державної казначейської служби України
про стягнення 69 986,42 грн.
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось у господарський суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області та Державної казначейської служби України про стягнення 69 986,42 грн. збитків, у вигляді неправомірно накладеного штрафу.
Рішенням Господарського суду Київської області від 06.03.2017 року у справі № 911/90/17 у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки несвоєчасне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором №38 спричинено невиконанням відповідачем 1 обов'язку надати списків на магнітних носіях, що спричинило шкоду позивачу, через накладення на нього штрафу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 р. (колегія суддів у складі: головуючого судді Зеленін В.О., суддів Алданової С.О., Ткаченка Б.О.) прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 03.05.2017 р.
18.04.2017 відповідач 1 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін.
03.05.2017 розгляд апеляційної скарги не відбувся у зв'язку із перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Зеленіна В.О. на лікарняному.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 розгляд справи призначено на 29.05.2017.
Відповідачі явку представників у судове засідання не забезпечили, не повідомивши про причини, хоча були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання.
З метою не порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників відповідачів.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
06.11.2009 між Пенсійним фондом України, Міністерством праці та соціальної політики України та Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - Банк/Позивач) укладено Договір №13 (далі - Договір №13), відповідно до пункту 1 статті 1 якого Банк зобов'язався виконувати функції з виплати пенсій та грошової допомоги, що передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 (з наступними змінами) (далі - Порядок).
Згідно пункту 6 статті 1 Договору №13 взаємовідносини між органами Фонду і Міністерства та установами Банку на місцях регулюються укладеними ними відповідно до цього Договору угодами, де визначаються дати та періоди виплати пенсій та грошової допомоги (далі - виплатні періоди).
Умовами пункту 1 статті 3 Договору №13 встановлено, що Фонд через підвідомчі територіальні органи зобов'язується, зокрема, подавати відповідним установам Банку за один день до початку кожного виплатного періоду місяця, за який виплачується пенсія та грошова допомога, одночасно на паперових та магнітних носіях списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки, описи до них та довідку про джерела фінансування виплат у кількості та за формою згідно з Порядком.
Згідно пункту 1 статті 6 Договору №13 за несвоєчасну виплату і доставку сум пенсійних виплат одержувачам або за несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки органів Фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на установи Банку накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених ч не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.
Аналогічна відповідальність передбачена статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
29.12.2009 між Банком та Управлінням Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області (далі - Фонд/Відповідач 1) керуючись, в тому числі, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 та Договором №13 укладено Договір №38 на зарахування і виплату пенсій (грошової допомоги), що фінансуються з Пенсійного фонду України, через установи Банку по м. Вишгород Київської області (далі - Договір №38).
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Договору №38 Банк зобов'язався виконувати функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком, через установи АБ "Укргазбанк" в м. Вишгород Київської області.
Згідно пункту 3 статті 1 Договору №38 взаємовідносини між органами Фонду та Банком з питань виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів через їх поточні рахунки, відкриті у Банку, регулюються Порядком, цим Договором та додатковими угодами до цього Договору, які є його невід'ємними частинами.
Абзацом 4 пункту 1 статті 3 Договору №38 передбачено, що Фонд зобов'язався подавати відповідним установам Банку за один день до початку кожного виплатного періоду місяця, за який виплачується пенсія та грошова допомога, одночасно на паперових та магнітних носіях списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки, описи до них - у кількості та за формою згідно з Порядком.
Абзацом 5 пункту 2 статті 3 Договору №38 передбачено, що Банк зобов'язується забезпечити через свої установи здійснювати зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки одержувачів не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів від органів Фонду, що кореспондується з пунктом 19 Порядку.
Статтею 9 Договору №38 встановлено, що органи Фонду мають право перевіряти в установах Банку своєчасність зарахування на поточні рахунки одержувачів, виплату з них сум пенсій та грошової допомоги за умови наявності об'єктивних причин на це (довідки про смерть, вибуття за межі регіону, України, тощо ).
У період з 01.04.2015 по 31.03.2016 Управлянням Пенсійного Фонду України у Вишгородському районі Київської області ініційовано перевірку, результати якої зафіксовані в акті № 14 від 14.04.2016.
За результатами перевірки встановлено, що за вказаний період на підставі списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки пенсіонерів відділенню Банку Управлінням Фонду перераховано 7 056 295,96 грн., виплата особам з Болгарії на суму 5 776, 51 грн. Встановлено зарахування пенсії з простроченням в сумі 69 986 грн. 42 коп. На рахунки одержувачів відділенням Банку зараховано 7 069 692, 51 коп. Зарахування профінансованих Управлінням Фонду коштів для пенсійних виплат проводилось з порушенням вимог пункту 26 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках № 2560 "Державні позабюджетні фонди", з якого кошти списувались на збірний картковий рахунок № 2625 та зараховувалися на поточні /карткові рахунки пенсіонерів.
Протягом періоду, який перевірявся, відділенням Банку проводилося безоплатне відкриття поточних рахунків, закриття і виплата пенсій та грошової допомоги пенсіонерам через платіжні картки строком не більше, як на 1 рік.
Також встановлено, що Банком було порушено вимоги, зазначені пунктом 19 Порядку, що полягало в простроченні зарахування сум на рахунки одержувачів.
Так, відповідно до умов Договору відділенням Банку за період з 01.04.2015 по 31.03.2016 не надіслано інформацію про пенсіонерів, які отримують суми пенсій та грошової допомоги з поточного рахунку за довіреністю більше як один рік або не одержують кошти з поточного рахунку більше як один рік.
У зв'язку із встановленням ряду правопорушень, на підставі пункту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до умов укладених між сторонами договорів, Управлінням Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області винесено рішення №1/01 від 15.04.2016 про накладення на АБ "Укргазбанк" штрафу за несвоєчасне зарахування сум пенсій (грошової допомоги) на поточні рахунки одержувачів пенсійних виплат в розмірі 69986,42 грн.
Вказане рішення отримано та підписано Начальником відділення АБ "Укргазбанк" О.В. Матвієнко 22.04.2016, а також виконано позивачем шляхом оплати штрафу 06.05.2016 згідно платіжного доручення №5874/1.
За доводами позивача накладення штрафу в розмірі 69986,42 грн. обумовлено неналежним виконанням Управлінням Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області своїх договірних зобов'язань в частині подання установам банку за один день до початку кожного виплатного періоду місяця, за який виплачується пенсія та грошова допомога, одночасно на паперових та магнітних носіях списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки та описів до них - у кількості та за формою згідно з Порядком.
Звертаючись з позовом до суду Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" посилався на положення статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а також на положення статей 22, 1166, 1173 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 69986,42 грн. збитків є недоведеними та необґрунтованими,
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частини 1, 2 ст. 1166 ЦК України визначають, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до положень ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною
Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Згідно приписів статті 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний відшкодувати на вимогу суб'єкту завдані збитки у добровільному порядку в повному обсязі.
Приписами статті 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
З огляду на зазначені норми законодавства, для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність чотирьох умов: протиправної поведінки боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення зобов'язання боржником, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого кредитора або третіх осіб; вини боржника.
Відсутність будь-якої з зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності у вигляді покладення обов'язку з відшкодування збитків.
Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази порушення відповідачем 1 - Управлінням Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області умов укладених з позивачем договорів.
Крім цього, відповідно до ч. 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.
Однак, позивачем не надано доказів оскарження рішення №1/01 від 15.04.2016 про накладення на нього штрафу в розмірі 69986,42 грн. до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку та задоволення його скарги, отже є вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач не вжив заходів щодо уникнення збитків, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Доводи, які викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 06.03.2017 у справі № 911/90/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 06.03.2017 у справі № 911/90/17 - без змін.
2. Матеріали справи № 911/90/17 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя В.О. Зеленін
Судді Б.О. Ткаченко
С.О. Алданова