04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"30" травня 2017 р. Справа№ 925/1135/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Тищенко А.І.
Чорної Л.В.
У судове засідання з'явились:
Від прокуратури: Жовтий С.О.-прокурор;
Від позивача: не з'явились;
Від відповідача: Скляр О.Г.-представник;
розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золота рибка"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.11.2016
у справі № 925/1135/16 (суддя Грачова В.М.)
за позовом Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави
в особі Вербівської сільської ради
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золота рибка"
про внесення змін до договору оренди землі
До Господарського суду Черкаської області звернувся з позовом Керівник смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вербівської сільської ради до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золота рибка", у якому просив суд внести зміни до договору оренди землі від 28.12.2010, укладеного між позивачем та відповідачем, на земельну ділянку загальною площею 75,6202 га, що зареєстрований в Державному реєстрі земель від 28.12.2010 за № 041078000028, а саме:
пункт 5 договору оренди землі від 28.12.2010, викласти в наступній редакції: "Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 75,6202 га складає 10 647 324,00 грн.".
пункт 9 договору оренди землі від 28.12.2010, викласти в наступній редакції: "Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки".
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.11.2017 позовні вимоги задоволено повністю.
Внесено до укладеного між Вербівською сільською радою та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Золота рибка" договору оренди землі від 28.12.2010, що зареєстрований в Державному реєстрі земель від 28.12.2010 за № 041078000028 зміни, а саме:
пункт 5 договору оренди землі від 28.12.2010, викладено в наступній редакції: "Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 75,6202 га складає 10647324 грн.";
пункт 9 договору оренди землі від 28.12.2010, викладено в наступній редакції: "Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки".
Присуджено до стягення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золота рибка" - 1 378,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золота рибка" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Одночасно відповідачем подано клопотання про поновлення строків на апеляційне провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золота рибка" у справі №925/1135/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І. та Чорної Л.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2017 поновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золота рибка" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.05.2017.
15.05.2017 через канцелярію від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золота рибка", який колегія суддів оглянула та долучила до матеріалів справи.
19.05.2017 через канцелярію від Смілянської місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокуратура заперечувала проти доводів апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золота рибка", просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін, який колегія суддів оглянула та долучила до матеріалів справи.
В судовому засіданні 23.05.2017 прокурор надав пояснення стосовно предмету спору.
В судове засідання, призначене на 23.05.2017, повноважні представники позивача та відповідача не з'явилися.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 апеляціну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золота рибка" відкладено розгляд апеляційної скарги на 30.05.2017.
30.05.2017 через канцелярію від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження на підставі ч. 1 п. 1-1 статті 80 ГПК України.
У судовому засіданні 30.05.2017 представник апелянта просив суд припинити провадження у справі, у зв'язку з тим, що рішенням Вербівської сільської ради № 14-4/7 розірвано договір оренди землі від 28.12.2010, що зареєстрований в державному реєстрі земель від 28.12.2010 № 041078000028.
У судовому засіданні 30.05.2017 прокурор щодо вирішення питання про припинення провадження у справі поклався на розсуд суду.
Колегія суддів зазначає, що в силу приписів ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
З правового аналізу зазначеної норми слід дійти висновку, що апеляційний суд наділений правом перевірити законність і обґрунтованість рішення з врахуванням тих обставин, які існували на час його прийняття.
За змістом п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Однак, враховуючи, що рішення Вербівської сільської ради № 14-4/7 від 08.02.2017 яким, розірвано договір оренди землі від 28.12.2010, що зареєстрований в державному реєстрі земель від 28.12.2010 № 041078000028, прийнято після винесення рішення у даній справі (15.11.2016), тобто, обставин, які б свідчили про відсутність предмету спору на час винесення рішення не існувало, клопотання відповідача про припинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
Представник відповідача 30.05.2017 в судовому засіданні, надав пояснення по суті спору підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золота рибка", рішення Господарського суду Черкаської області від 16.03.2017 скасувати.
Прокурор, 30.05.2017 в судовому засіданні , надав пояснення по суті спору заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просив в задоволенні апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золота рибка" відмовити, рішення Господарського суду Черкаської області від 15.11.2017 залишити без змін.
В судове засідання, призначене на 30.05.2017, повноважні представники позивача не з'явилися.
Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.
Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвал Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників позивача, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.
На виконання п.п. 2 п. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Городищенським відділом Смілянської місцевої прокуратури попередньо повідомлено Вербівську сільську раду про представництво інтересів держави в особі Вербівської сільської ради відповідним листом.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2010 між Вербівською сільською радою та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Золота рибка" було укладено договір оренди землі, згідно з яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, загальною площею 75,6202 га, в тому числі: 39,4330 га став, 29,5761 га болото, 0,1177 га гідротехнічні споруди, 6,4934 га зелені насадження, відповідно рішення Вербівської сільської ради № 30-21/5 від 27.07.2010 року (п.п. 1, 2 Договору).
Пункти 5 та 9 договору, які стали підставою для звернення з позовом, сторони виклали в такій редакції:
Відповідно до пункту 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 448 749,9 грн.
Згідно із пунктом 9 договору річна орендна плата складає в сумі 23 323,65 грн. в рік, що становить 1,61 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з них: став - 39,4330 га - 1,65 % до грошової оцінки землі, болото - 29,5761 га - 0,3 % до грошової оцінки землі, гідроспоруда - 0,1177 га - 2,6 % до грошової оцінки землі, зелені насадження - 64 934 кв. м - 3 % до грошової оцінки землі.
Пунктом 10 договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Відповідно до пункту 8 договору, його укладено на 10 (десять) років. Згідно із пунктом 13 договору розмір орендної плати переглядається не менше одного разу на рік у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, орендної плати, підвищення цін тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- у інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 096.09.2016 № 205/86-16, наданого відділом Держгеокадастру у Городищенському районі, нормативно грошова оцінка земельної ділянки - об'єкту оренди за Договором становить 10 647 324,00 грн.
З наявної в матеріалах справи копії, рішення Вербівської сільської ради Городищенського району Черкаської області "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Вербівка та селища Кличкове Городищенського району Черкаської області" вбачається, що ним було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, якою визначено базову вартість одного квадратного метра: с.Вербівка - 18,66 грн./м2.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно із статтею 759, 762 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.
Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ст. 188 ГК України).
Таким чином, нормами чинного законодавства визначено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною.
В рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002 зазначено, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тобто не дотримання позивачем вимог частини 2 статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто за відсутності згоди на зміну умов договору.
Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.
Статтею 289.1. Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Згідно із частиною 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка використовуються при визначенні розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Тобто, орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, яка розраховується від нормативної грошової оцінки земель, а її розмір встановлюється в договорі.
Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.
Частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно із частиною 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Статтями 288.5.1., 288.5.2. Податкового кодексу України річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою 3 % нормативної грошової оцінки та перевищувати 12 % їх нормативної грошової оцінки.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до виключної компетенції сільської ради віднесені питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Оскільки сторонами в договорі оренди визначено можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Згідно із ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги той факт, що сторони пунктом 13 Договору погодили, що розмір орендної плати щорічно переглядається, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога про внесення змін до пунктів 5 та 9 Договору підлягає задоволенню повністю.
Доводи, які наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Згідно з положеннями ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золота рибка" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 15.11.2016 у справі № 925/1135/16 залишити без змін.
Матеріали справи № 925/1135/16 повернути Господарському суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді А.І. Тищенко
Л.В. Чорна