01.06.2017 року Справа № 904/1886/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Кощеєва І.М., Науменка І.М.
при секретарі: Ковзикові В.Ю.
за участю представників:
позивача: не явився
відповідача: не явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВАЖМАШ» (м. Дніпро) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2017р. у справі № 904/1887/17
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИЗМА ЕЛЕКТРИК» (м. Харків)
до: публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВАЖМАШ» (м. Дніпро)
про: стягнення заборгованості у сумі 40 467,00 грн. за договором поставки
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2017 року (підписано 24.04.2017р.) у справі №904/1886/17 (суддя Ліпинський О.В.) позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИЗМА ЕЛЕКТРИК» (м. Харків) до публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВАЖМАШ» (м. Дніпро) про стягнення заборгованості у сумі 40 467,00 грн. за договором поставки №141/77 від 05.09.2013р. задоволені. Зазначеним рішенням з відповідача на користь позивача стягнуто також 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Публічне акціонерне товариство «ДНІПРОВАЖМАШ» - відповідач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Скаржник не приймав участь в судовому засіданні, у зв'язку з чим вважає, що суд порушив вимоги ст.ст. 42 , 43 ,22 ГПК України щодо забезпечення рівності прав сторін перед законом та судом і можливості реалізації своїх прав та охоронюваних законом інтересів в судовому процесі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРИЗМА ЕЛЕКТРИК» - позивач у відзиві на апеляційну скаргу і представник у судовому засіданні просив залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідач був належним чином обізнаний про судові засідання, але не скористався своїм правом участі в них, не надав відзив на позов або будь-яких пояснень і доказів в обґрунтування своєї правової позиції. Рішення суду позивач вважає обґрунтованим та прийнятим з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
В судове засідання представники сторін не явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №52982419, №52982214).
Беручи до уваги, що неявка сторін не перешкоджає вирішенню спору по суті, матеріали справи є достатніми для прийняття рішення по справі, сторони ухвалою суду попереджені, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа переглядалася без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами
У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між товариством з обмеженою відповідальністю «ПРИЗМА ЕЛЕКТРИК» (Продавець) та публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВАЖМАШ» (Покупець) 05.09.2013р. був укладений договір №141/77, за яким Продавець зобов'язався поставити продукцію, а Покупець прийняти і оплатити продукцію відповідно до наданих специфікацій (додаткових угод, додатків), які є невід'ємною частиною договору
Вартість, ціна, найменування та кількість продукції, що поставлялась, вказані в специфікаціях (п.2.1. договору).
Згідно специфікації №02 від 07.04.2013р. до укладеного договору поставці підлягала продукцію на загальну суму 102930,00 грн. з ПДВ. Строк поставки і оплати визначений у 63 календарних дня з моменту отримання 50% передоплати. Доплата до 100% - протягом 5 календарних днів після поставки продукції.
Платіжним дорученням №5015 від 10.04.2014р. Покупець перерахував на рахунок Продавця передоплату за договором у сумі 51465,00 грн.
Згідно видаткової накладної №ПЄ-0000489, товарно-транспортної накладної №2905142 від 29.05.2014р. та видаткової накладної №ПЄ-0000505 і товарно-транспортної накладної №1906141від 19.06.2014р. Покупець отримав від Продавця продукцію на загальну суму 104010,00 грн.
Продавцем для оплати були виставлені рахунки-фактури №ПЄ-0000110 від 01.04.2014р. на суму 102930,00 грн. та №ПЄ-0000189 від 28.05.2014р. на суму 1080,00 грн.
Покупець сплатив за рахунками 12078,00 грн.:
- платіжним дорученням №14239 від 08.10.2014р. - 9468,00 грн., з яких врахуванню підлягає лише 6078,00 грн. згідно рахунку-фактури №ПЄ-0000110 від 01.04.2014р.; суму 3390,00 грн. Продавець відносить за іншу поставку згідно рахунку №ПЄ-0000109 від 01.04.2014р.;
- платіжним дорученням №6130 від 15.04.2015р. -1000,00 грн.;
- платіжним дорученням №9876 від 30.07.2015р. -5000,00 грн.
Таким чином, свої зобов'язання з оплати продукції Покупець виконав частково, сплативши 63543,00 грн.
На не сплачену суму 40467,00 грн. Продавцем на адресу Покупця 02.02.2017р. була направлена грошова вимога №26.
Покупець отримав грошову вимогу 14.02.2017р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення №02851695, проте заборгованість за поставлену продукцію не сплатив.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори.
Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Обов'язковість договору для виконання сторонами встановлена ст. 629 ЦК України.
Стаття 712 ЦК України зазначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Таким чином, останнім терміном сплати продукції за специфікацією №02 від 07.04.2013р., враховуючи поставку продукції 19.06.2014р. є 24.06.2014р.
Щодо поставки продукції на суму 1080,00 грн. за видатковою накладною №ПЄ-0000489 від 29.05.2014р., умовами договору ця поставка сторонами погоджена не була.
Пунктом 3.4. договору сторони передбачили, що в процесі реалізації договору сума договору може бути змінена і скласти суму у доданих специфікаціях.
Сторонами не складено специфікації на суму 1080,00 грн., не погоджено строк оплати, проте враховуючи, що продукція на цю суму була отримана представником Покупця без зауважень та не заперечується Покупцем, факт поставки продукції на цю суму є доведеним. Строк оплати продукції в даному випадку вираховується відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не впливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи направлення Продавцем грошової вимоги 02.02.2017р. Покупець повинен був сплатити 1080,00 грн. до 09.02.2017р.
Частина 1 ст.692 ЦК України зобов'язує Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.
За вимогами ч. 2 наведеної статті Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За наведених обставин і чинного законодавства місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідач оскаржує рішення суду лише з підстав порушення судом норм процесуального права. Сторона вважає, що була позбавлена права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів в судовому процесі.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 01.03.2017р. про порушення провадження у справі господарський суд Дніпропетровської області призначив справу до розгляду в засіданні на 05.04.2017р. та зобов'язав відповідача надати, зокрема відзив на апеляційну скаргу та докази сплати заборгованості.
Ухвала суду була отримана відповідачем своєчасно - 06.03.2017р., що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №07700159 (а.с.61).
За клопотанням відповідача розгляд справи ухвалою від 05.04.2017р. було відкладено на 19.04.2017р. Ухвала суду була направлена відповідачу 06.04.2017р., що підтверджується штемпелем суду на обороті ухвали та в межах строку, визначеного ст. 87 ГПК України.
Нормами ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
При цьому в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»(зі змінами і доповненнями) зазначається, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до п.2.6.15. та п. 2.6.16. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20 лютого 2013 року № 28, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата. Не допускається залишення у справі вихідного процесуального документа без відмітки про його відправлення або вручення.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. (п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»(зі змінами і доповненнями).
Ухвали про прийняття апеляційної скарги та про відкладення розгляду справи були направлені відповідачу з дотриманням вищенаведених норм. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні, не надав на вимогу суду відзив на апеляційну скаргу або будь-яких письмових пояснень по справі.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що про розгляд справи відповідач міг дізнатися також зі сайту господарського суду наведеного в ухвалах суду або з Державного реєстру судових рішень, з якого вбачається, що ухвала суду про відкладення була оприлюднена 11.04.2017р. Тобто, можливість дізнатися про наступну дату судового засідання залежала також і від волевиявлення самого відповідача.
За наведених обставин і чинного законодавства рішення суду є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВАЖМАШ» (м. Дніпро) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2017 року у справі №904/1886/17 залишити без зміни.
(постанова виготовлена у повному обсязі 02.06.2017 року)
Головуючий суддя О.С.Євстигнеєв
Судді: І.М.Кощеєв
ОСОБА_1