01 червня 2017 р. Справа № 902/289/17
Господарський суд Вінницької області у складі:
Головуючий суддя В. Білоус
Секретар судового засідання О. Матущак
за участю представників:
позивача : Шимотюк О.В. - адвокат за договором;
відповідача : не з'явився;
присутній : ОСОБА_3
Місце розгляду справи : приміщення суду, зал судових засідань №3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)
до:Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" (21107, м.Вінниця, вул.Червоноармійська, 57)
про стягнення 435 000 грн.- боргу згідно договору поставки № 4/12/15 від 04.12.2015
Відповідач вимог ухвали суду від 26.04.2017 про явку в судове засідання представника та надання додаткових доказів, в тому рахунку відзиву на позов та контррозрахунку позовних вимог, не виконав. Копія ухвали від 26.04.2017 вручена відповідачеві 18.05.2017, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вх.№ 3074 від 22.05.2017.
01.06.2017 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Вказане клопотання мотивоване тим, що представник відповідача Дзюбенко В.В. знаходиться у відпустці.
Представник позивача в судовому засіданні проти вказаного клопотання заперечив.
Відповідно до приписів ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Суд, ухвалою від 26.04.2017 зобов'язував відповідача забезпечити явку в судове засідання 01.06.2017 уповноваженого представника відповідача, а не конкретно представника відповідача Дзюбенко В.В..
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вказане клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату з підстав викладених в цьому клопотанні підлягає відхиленню.
30.05.2017 від позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в якій позивач відмовляється від вимог про стягнення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 5 120 грн..
Суд розцінює вказану заяву як заяву про відмову від стягнення витрат на оплату послуг адвоката.
З огляду на права надані позивачеві ст. 22 ГПК України, ст. 20 ЦК України, заява представника позивача про відмову від стягнення витрат на оплату послуг адвоката судом приймається як така, що не суперечить закону, матеріалам справи.
З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору, тому спір відповідно до положень ст.75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.
Повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, оглянувши оригінали надавши їм юридичну оцінку, суд, на підставі ст.11, 16, 20, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 655, 692, 712 ЦК України, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в сумі 435 000 грн.- боргу згідно договору поставки № 4/12/15 від 04.12.2015.
До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.
04.12.2015 між позивачем (в Договорі - «Продавець») та відповідачем (в Договорі «Покупець») було укладено договір поставки № 4/12/15 (далі Договір).
Згідно п.1.1 Договору Продавець зобов'язується виготовити, поставити та передати у власність Покупця Товар відповідно до Специфікації(цій), узгодженої(них) до Договору, а Покупець прийняти та оплатити Товар на умовах даного Договору.
Згідно п.2.1 Договору загальна вартість Товару за Договором складається з суми вартості всіх партій Товару, узгоджених по всім Специфікаціям до даного Договору.
Згідно п.2.2 Договору ціна товару, що поставляється Покупцю, договірна і вказується для кожної позиції в Специфікації(ціях), що є невід'ємною частиною Договору.
Згідно п.3.1. Договору умови поставки Товару викладаються Сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції 2000 року та узгоджуються у відповідній(их) Специфікації(ях).
Згідно п.3.3. Договору датою поставки та переходу ризиків вважається дата передачі Товару від Продавця до Покупця, згідно умов поставки, узгоджених у відповідній(них) Специфікації(ціях), зазначена у накладній (видатковій накладній).
Згідно п.4.1. Договору датою оплати вважається дата списання коштів з рахунка Покупця на користь Продавця. Оплата Товару Покупцем здійснюється в національній валюті України по банківських реквізитах Продавця, зазначених у Договорів наступному порядку: оплата товару здійснюється в розмірі 80 % передоплати від вартості такої продукції протягом 10 днів з дати надання відповідного оригіналу рахунку Покупцеві. Остаточний розрахунок 20 % здійснюється протягом 10 днів з дня підписання сторонами акту приймання - здавання наданих послуг.
Згідно п.10.4. Договору даний Договір вступає в дію з моменту підписання і діє до наступного узгодження або до належного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному Договору, в залежності від того, яка з вказаних подій настане раніше.
Позивач передав відповідачу товар, а відповідач отримав товар на загальну суму 1 147 500 грн., що стверджується копіями видаткових накладних № 1901 від 19.01.2016 на суму 382 500 грн., № 1902 від 19.02.2016. на суму 765 000 грн.(а.с.26-27).
Відповідач зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, здійснивши оплату в сумі 712 500 грн., що стверджується обопільно підписаним сторонами актом звірки розрахунків від 30.05.2017.
Таким чином, борг відповідача перед позивачем складає 435 000 грн. (1 147 500 грн.- 712 500 грн.), що і стало причиною виникнення спору.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 14/02-17 від 14.02.2017 про сплату боргу.
Відповідачем вказану претензію залишено без задоволення.
Зміст договору, взятих в ньому зобов'язань свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з купівлі-продажу, поставки товару, які регулюються ст.655, 712 ЦК України.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст.525, ст.526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається із приписів ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 692 України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.І ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок боргу, суд вважає, що вимоги щодо стягнення 435 000 грн.- боргу згідно договору поставки № 4/12/15 від 04.12.2015 є правомірними, обгрунтованими і підлягають задоволенню, оскільки відповідають умовам чинного законодавства та умовам договору.
В силу ст. ст.4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Станом на дату розгляду справи відповідач не надав суду належних доказів сплати боргу позивачеві.
З огляду на викладене, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в сумі 435 000 грн.- боргу згідно договору поставки № 4/12/15 від 04.12.2015.
В зв'язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати на судовий збір в сумі 6 525 грн. на підставі ст. 49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.
Керуючись викладеним, ст.4-3, 4-5, 22, 28, 32, 33, 35, 36, 43, ст.49, ст.75, 82 - 84, 115, 116 ГПК України, -
1. Позовні вимоги задовольнити в сумі 435 000 грн.- боргу згідно договору поставки № 4/12/15 від 04.12.2015. Судові витрати на судовий збір в сумі 6 525 грн. покласти на відповідача.
2. Стягнути з Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод", код ЄДРПОУ 08341806 (21107, м.Вінниця, вул.Червоноармійська, 57) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, Ідентифікаційний код НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) 435 000 грн.- боргу згідно договору поставки № 4/12/15 від 04.12.2015, 6 525 грн. для відшкодування судових витрат на судовий збір. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
3. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом або вручити його повноважному представнику під розписку.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 01.06.2017 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 06 червня 2017 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.
Суддя Білоус В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (АДРЕСА_1) згідно клопотання
3 - відповідачу (21107, м.Вінниця, вул.Червоноармійська, 57)