ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8190/17
провадження № 4-с/753/259/17
"01" червня 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Комаревцевої Л.В.
за участю секретаря - Драгой В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на постанову головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві Проца В.С. про повернення виконавчого документа стягувачеві, заінтересована особа: ОСОБА_3,-
ПАТ «Родовід Банк» у травні 2017 року звернулось до Дарницького районного суду м.Києва зі скаргою про визнання незаконними дій державного виконавця, скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.
В скарзі зазначило, що на виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва у справі № 2602/2571/12 було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором, який був направлений для виконання до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Зазначає, що постановою державного виконавця зазначеного відділу від 14.03.2017 року виконавчий документ було повернуто стягувачеві. Вказана постанова отримана боржником 24.04.2017.
Посилаючись на те, що державним виконавцем не вчинено всіх, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" дій, направлених на виконання рішення суду, просить визнати дії по поверненню виконавчого листа стягувачеві незаконними, скасувати постанову від 14.03.2017 року про повернення виконавчого листа стягувачеві.
В судове засідання представник ПАТ «Родовід Банк» не з'явився, просив справу розглядати без його участі, вимоги заяви підтримав та просив суд її задовольнити.
Головний державний виконавець Проц В.С. у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 16.05.2017 року зобов'язано Дарницький районний відділ державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві надати свої пояснення по скарзі та завірену копію виконавчого провадження ВП 52444775 в термін до 01.06.2017 року.
Разом з тим, ухвала суду від 01.06.2017 року залишена без виконання.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. А частиною 2 ст. 384 цього Кодексу встановлено, що скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Судом встановлено, виконавчий лист №2602/2571/12 виданий 01.03.2013 Дарницьким районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк» 3839,00 грн. звернуто до примусового виконання.
Постановою головного державного виконавця Дарницького РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Процом В.С. від 14.03.2017вказаний виконавчий лист було повернуто стягувачу з підстав п.7 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (у боржника не виявлено майна, на яке можливо звернути стягнення).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст.11 зазначеного Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а частиною другою зазначеної статті визначено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. При цьому, частиною третьою ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що серед інших прав, державний виконавець має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням поліцейських, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу того, що під час виконання вказаного виконавчого документу державним виконавцем було здійснено всі необхідні та передбачені чинним законодавством заходи щодо розшуку майна боржника.
За таких обставин оскаржуване рішення є неправомірним і підлягає скасуванню. Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Оскільки судом встановлено неправомірність постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві і вона скасована, то за таких умов право скаржника є захищеним, і з цих підстав суд вважає, що такий спосіб захисту прав ПАТ «Родовід Банк» є достатнім.
Керуючись ст.385-387 ЦПК України, суд -
Скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на постанову головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві Проца В.С.. про повернення виконавчого документа стягувачеві, заінтересована особа: ОСОБА_3 - задовольнити.
Визнати незаконними дії головного державного виконавця Дарницького РВДВС м.Києва ГТУЮ у м. Києві Проца В.С. по виконавчому провадженню №52444775 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.03.2017 року.
Скасувати постанову головного державного виконавця Дарницького РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Проца В.С. від 14.03.2017 року про повернення виконавчого листа №2602/2571/12, виданого 01.03.2013 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк» боргу у сумі 3839 грн.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Апеляційному суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СУДДЯ Л.В. КОМАРЕВЦЕВА