Справа № 761/21377/16-ц
Провадження № 2/761/947/2017
30 травня 2017 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Голопич Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В судовому представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження по даній справі у зв'язку із тим, що ухвалою Верховного Суду України відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про, треті особи служби у справах дітей Шевченківського та Солом»янської у м. Києві державних адміністрацій про розподіл майна подружжя та визначення місця проживання дитини. Справу витребувано з Шевченківського районного суду м. Києва. Так ухвалою ВССУ від 07.12.2016 р. скасовано рішення Апеляційного суду м. Києва від 11.04.2016 р., яким визначено місця проживання дитини з матір»ю та залишено в силі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.01.2016 р. щодо визначення місця проживання з батьком. Крім того, на даний час чинне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27.07.2016 р. про відібрання дитини у ОСОБА_1 та негайного повернення матері - ОСОБА_2 Рішення ухвалено 02.12.2016 р. і набрало чинності. Зважаючи на викладене суд відповідно до ч. 4 ст. 201 ЦПК України зобов»язаний зупинити провадження у справі щодо вирішення справи Верховним Судом України.
Відповідач ОСОБА_2 підтримала клопотання свого представника.
Представник ОСОБА_1 заперечував щодо зупинення провадження у справі, зазначивши що розгляд Верховним Судом України справи за позовом про поділ майна та визначення місця проживання дитини не є перешкодою для розгляду даної справи. Крім того, судове рішення щодо відібрання дитини на даний час оскаржується.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданого представником ОСОБА_3 документів на даний час Верховним судом України відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про поділ майна подружжя та визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, служби у справах дітей Солом»янської районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та поділ спільного майна подружжя.
Як встановлено в судовому засіданні на момент розгляду клопотання наявне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.01.2016 р. про визначення місця проживання дитини сторін разом із батьком - ОСОБА_1, яке набрало чинності.
Разом з тим, існує вступивше в закону силу рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27.07.2016 р. про відібрання дитини у ОСОБА_1 та передачі її матері - ОСОБА_2
Відповідно до положень ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження по справі, зокрема, в разі неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи іншого судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, які стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду (п. 33 Постанови).
Також Верховний Суд України висловив наступну правову позицію у справі № 6-1957цс16 :Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 201 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 4 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Згідно з частиною першою статті 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Зважаючи на те, що ініціатором клопотання не доведено, в розумінні положень п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, неможливість розгляду даної цивільної справи про стягнення аліментів до розгляду Верховним Судом України справи про перегляд ухвали ВССУ від 07.12.016 р., якою залишено в силі рішення Шевченківського районного суду м. Києва щодо визначення місця проживання неповнолітньої дитини сторін з батьком - ОСОБА_1 та зважаючи на розумність тривалості судового розгляду, підстави для задоволення заяви про зупинення провадження відсутні.
З огляду на викладене, керуючись ч. 1 п) 4 ст. 201 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Клопотання представника ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя