Справа № 761/17711/17
Провадження № 1-кс/761/10996/2017
26 травня 2017 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Прокуратури мста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42015000000000031 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ст.205 КК України, -
25.05.2017 до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання прокурора відділу Прокуратури мста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42015000000000031 з ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ст.205 КК України , а саме: на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ПАТ "МІБ" (МФО 380582), TOB «Ковір» - рахунок № НОМЕР_1 ; TOB «Новий Град», рахунок № НОМЕР_2 ; банківській установі AT "УкрСиббанк" (МФО 351005), адреса м. Київ вулиця Андріївська, 2/12, - « Санйон» (код 40134098),- рахунки №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; TOB «Новий Град», рахунок № № НОМЕР_7 ; банківській установі ПАТ "БТА БАНК" (МФО 321723), адреса - відповідно довідника НБУ: м. Київ, вул. Жилянська, буд.75, - TOB « Новий Град» (код 32768790), - рахунок № НОМЕР_8 ; банківській установі AT "АЛЬТБАНК" (МФО 320940), TOB «Новий град»,- рахунок № НОМЕР_9 ;банківській установі AT "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ - TOB «Алмазсегмент» (код 40911606),- рахунок № НОМЕР_10 ; банківській установі КРД АТ"РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" - TOB «Алмазсегмент» (код 40911606),- рахунок № НОМЕР_11 , банківській установі ПАТ "УКРСОЦБАНК" (МФО 300023), - рахунок №№ НОМЕР_12 ; банківській установі ФІЛІЯ "РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 320649), - TOB «Компанія планета- рахунки №№ НОМЕР_13 , НОМЕР_14 ; банківській установі ФІЛІЯ "КИЇВСІТІ" ПАТ КБ"ПРИВАТБАНК" - TOB «Фенікс груп юа» (код ЄДРПОУ 39485183),- рахунки №№ НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 .
Вивчивши доводи клопотання, матеріали, надані в його обґрунтування, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Так, в клопотанні слідчий наводить підставу застосування арешту - відповідність грошових коштів на рахунках зазначених підприємств критеріям, визначеним ст. 98 КПК України щодо речових доказів, набуття в результаті вчинення злочину. Необхідність накладення арешту пов*язується з метою забезпечення цивільного позову у майбутньому, відшкодування збитків державі .
У відповідності до вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Проте суду не наведено достатніх даних на підтвердження того, що грошові кошти являються предметом кримінально протиправних дій, як це зазначено в клопотанні. При цьому слідчий суддя враховує, що досудове розслідування щодо створення фіктивних підприємств, які зазначає прокурор в клопотання, - в порядку, визначеному ст. 214 КПК України - не здійснюється відомості за ознаками ст. 205 КК України щодо переліку підприємств в клопотанні - не внесені.
В клопотанні посилаються на те, що арешт необхідний з метою забезпечення цивільного позову та відшкодування збитків.
Проте матеріали клопотання не містять достовірних даних щодо визначеного розміру збитків, завданих державі, цивільний позов у справі - відсутні. Також прокурор посилається, що арешт необхідно застосувати у зв*язку з обставинами вчинення дій, які направлені на ухилення від сплати податків, проте досудове розслідування стосовно вказаних обставин не здійснюється, такі відомості про злочин за ознаками ст. 212 КК України до ЄРДР у відповідності до вимог ст. 214 КПК України не внесені.
Крім того, матеріали клопотання в обґрунтування доводів не містять достатніх фактичних даних на їх підтвердження. Рух коштів за ланцюгом правовідносин між суб*єктами, на який посилається слідчий, відповідними достовірними даними, отриманими в межах досудового розслідування в даному кримінальному провадженні не підтверджується.
Одночасно наведені дані аналітичного дослідження від 14.03.2017 року носить характер припущень. В ньому міститься посилання лише на ймовірність зазначених обставин. Одночасно інших фактичних даних, отриманих у передбаченому КПК України порядку в ході слідчих (розшукових) дій, на підтвердження наведеним в клопотанні обставинам - не надано.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має також обов'язково переконатись на підтвердження вчинення кримінального правопорушення в наявності доказів, які мають давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження.
В своєму клопотанні прокурор ставить питання про накладення арешту на грошові кошти, розташовані на банківських рахунків низки юридичних осіб. Проте конкретне обґрунтування стосовно кожних визначених грошових коштів стосовного кожної юридичної особи - відсутнє в клопотанні.
Таким чином, доводи в клопотанні, що конкретні грошові кошти, що належать кожній з юридичних осіб, відповідають критеріям, визначеним ст.98 КК України у кримінальному провадженні, в якому ведеться досудове розслідування, - ґрунтуються на припущеннях.
Накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках підприємств за таких обставин виходить за межі доказування у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність необхідності накладення арешту на грошові кошти, у співрозмірності такого виду забезпечення завданням кримінального провадження суд з наданих матеріалів клопотання не має можливості пересвідчитися.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора відділу Прокуратури мста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42015000000000031 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ст.205 КК України.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1