Провадження № 2-а/760/594/17
В спарві № 760/265/17
25 травня 2017 року Солом»янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря- Чеботаренка А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порукшення митних правил, суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати незаконною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0810/101000014/2016 від 21грудня 2016року, винесену заступником начальника Житомирської митниці ДФС Афанасьєвим В.К., якою він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.
Посилається в позові на те, що постановою від 21 грудня 2016 року його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст. 470 МК України, а саме перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб.
Вважає постанову незаконною в зв»язку з порушенням митницею процедури розгляду справи.
Так, на 07 жовня 2016 року вні отримав лист- запрошення від Київської митниці ДФС для проведення митної перевірки щодо транспортного засобу.
Оскільки запрошення від отримав з запізненням, повідомив про це митницію і додатково просив повідомити його про номер та дату запиту, на підставі якого провидиться перевірка, а токож надати йому копію цього запиту.
Відповідль йому надана не була і в подальшому матеріали були передані до Житомирської митниці ДФС.
Житомирською митницею ДФС 28 довтня 2016 року відносно нього був складений протокол про порушення митних правил за ч.3 ст.470 МК України, і призначено його розгляд на 21грудня 2016 року, не дивлячись на те, що він просив не розглядати справу в його відстуності.
14 грудня 2016 року ним була напарвлена на адресу Житомирської митниці заява про те, що вінь бажає прийняти уча сть у розгляді справи та повідомив про те, що перебува є на лікуванні і просив відкласти розгляд справи.
Незважаючи на його клоптання, всупереч вимогам ст.526 ч.4 МК України, справа була розглянута в його відстуності.
Вважає, що відповідачем були порушені його права, визначені ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, протиправно позбавлено прав, закріплених у ст.498 МК України.
Крім того, зазначив, що до строку, зазнаечного в ч.2 ст.95 МК України, не включається час дії обстаин, зазанечних у ст.192 кодексу, зокрема обставини непереборної сили, доя ких належить поломка транспортного засобу.
Звернув також увагу на те, що диспозиція ст.470 МК України містить посилання на ст.95 кодексу, а санкція містить лише накладення штрафу без зобов»язання здійснити вивезення транспортного засобу за межі митної території України.
За таких обставин вимога митниці про здійснення вивезення транспортного засобу за межі митної територрії України є незаконною.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Просить також поновити строк для звернення до суду, оскільки отримав постанову митниці лише 01 січня 2017 року і з достриманням строку, визначеного ст.289 КУпАП, з моменту її отримання, звернувся до суду.
Подав до суду клопотання і просить розглядати справу в його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд до відома не поставив.
Виходячи з вимог ч.4 ст.128 КАС України суд вважає заможливе розглядати справу в його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення адімністративного позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засаді змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 522 МК України справи про порушення митних правил, передбачені ст. 468-470, 474, 475, 477-481 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.
За правилами ст. 523 МК України справи про порушення митних правил від імені митниць розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Судом встановлено, що постановою заступника начальника Житомирської митниці ДФС Афанасьєва В.К. №0810/101000014/2016 від 21грудня 2016 року позивач був притягнутий до адмінінстративної відповідальності за ч.3 ст. 470 МК України в вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500,00 грн.
Цією ж постановою позивача зобов'язано з моменту отримання постанови, з дотриманням строків, визначених ст. 95 МК України, здійснити вивезення за межі митної території України транспортного засобу марки «MERSEDES- BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, чи помістити у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи оформити для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
/ а.с. 12 - 15 /
За змістом постанови митного органу позивач перевищив встановлений ст. 95 МК України строк доставки транспортного засобу марки марки «MERSEDES- BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, який перебуває під митним контролем, до митного органу призначення більше, ніж на десять діб.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ч. 3 ст. 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом даної норми закону дії особи повинні бути спрямовані на досягнення мети у вигляді неправомірного перевищення строку доставки транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на десять діб, а отже характеризуватися винною дією чи бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил, є :
-відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;
-необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду;
-невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;
-неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані і інші, визначені законами обставини.
Відповідно до ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Статтею 93 МК України передбачено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту не можуть використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту, і повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст. 95 Митного кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України строки транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб).
До строків перевезень не включається, зокрема, час дії обставин, зазначених у ст. 192 Митного кодексу України.
За змістом п. 10 ст. 4 МК України дозвіл органу доходів і зборів - це надання особі органом доходів і зборів усно, письмово (паперовим або електронним документом) чи шляхом проставляння відбитка особистої номерної печатки на супровідних документах (деклараціях, відомостях) права на вчинення певних дій.
Митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України під контролем митного органу (ст. 102 Митного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 200 МК України доставка товарів та документів на них повинна бути здійснена у строк, визначений ст. 95 Митного кодексу України.
Як вбачається з постанови митного органу та не спростовується позивачем, транспортний засіб марки «MERSEDES- BENZ», реєстраційний номер LT JHM49, яким він керував,перебував на території України понад встановлені законом строки.
Які обстаивни перешкоджали позивачу виконати вимоги закону та вивезти автомбіль за межі України, з позову не вбачається.
Не з»явившись до суду, таких доказів позивач не надав і суду.
Крім того, не зазначено в позові і не надано доказів того, що існували обставини, визачені п.1 ч.2 ст.95 МК України, які б перешкоджали позивачу вивезти автомобіль за межі митної території України.
За таких обставин суд приходить до висновку про існування обов»язку позивача на момент винесення постанови вивезти транспортний засіб за межі митної території України в строки, визначені ст. 95 МК України.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на допущені віднсоно нього порушення закону, виходячи з анступного.
Так, з позову вбачається, що позивач з жовтня 2016 року вілодів інформацію про проведення перевірки щодо нього, неодноразово запрошувався як до Київської, так і до Житомирської митниці ДФС.
В той же час, на розгляд справи не з»явився, своїми правами не скористався з власної волі, пояснень не надав про причини порушення вимог ст. 95 МК України, як і будь-яких доказів поважності причин неявки на розгляд його справи, вступивши в переписку з митним органом та вимагаючи надання не передбаченим законом документів.
Виходячи з цих обставин, суд приходить до висновку про законнійсть дій заступника заступника начальника Житомирської митниці ДФС Афанасьєва В.К. при винесенні постанови.
Суд також не приймає до уваги твердження позивача щодо неправомірності постанови в частині його зобов»язання здійснити вивезення транспортного засобу за межі митної території України, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.200 МК України після надання органом доходів і зборів дозволу на пропуск товарів через митний кордон України власник товарів або уповноважена ним особа зобов'язані доставити товари та документи на них без будь-якої зміни їх стану у визначене органом доходів і зборів місце і забезпечити перебування їх у цьому місці до прибуття посадових осіб органу доходів і зборів, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Доставка товарів та документів на них повинна бути здійснена у строк, визначений статтею 95 цього Кодексу.
Товари і транспортні засоби, якими вони перевозяться, після прибуття у місце доставки розміщуються у зонах митного контролю.
У місці доставки товари і транспортні засоби пред'являються, а документи на них передаються органу доходів і зборів у мінімально можливий строк після їх прибуття, а в разі прибуття поза робочим часом, встановленим для органу доходів і зборів, - у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу.
Крім того, з точки зору ч.1 ст.102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України.
Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.
З даних норм закону випливає, що митний орган здійсмнює контроль за строками вивезенням транспортного засобу за межі митної території України, а тому вимога, зазнаечна в постанові митного органу,відповідає вимогам закону.
Відповідно до ч.2 ст.70 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповаідач свого представника до суду не направив.
Враховуючи викладене вище, викладені в постанові митного органу обставини, суд приходить до висновку про законність дій відповідача та відстуності визнаечних законом підстав для задоволення вимог позивача.
Відповідно до 289 КУпАП п скаргу на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
За правилами ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Виходячи з того, що справа про порушення митних праивл була розглянута в відсутності позивача, постанова митного органу ним отримана 01 січня 2017 ркоу, до суду останній звернувся 04 січня 2017 року, суд приходить до висновку про задоволення клопотання позивача та поновлення строку для його заернення до суду.
Керуючись ст.ст. 268, 289 КУпАП, ст.ст. 9, 11, 69, 70, 159, 161-163 КАС України, ст. ст.4, 11, ч.2 ст.70, 90, 93, 95, 100, ч.1 ст.102,192, 200, ч.1 ст.522, 523,ч.1 ст.531, ч.1 ст.458, 460, ч.3 ст.470 Митного кодексу України, суд
В адмінінстративному позові ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: