Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/1117/17
номер провадження 2-а/695/56/17
Категорія 87
01 червня 2017 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді: Таратін В.О.
при секретарі: Курченко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Черкаській області, третя особа Міністерство внутрішніх справ України, про визнання протиправною відмови у виплаті одноразової грошової допомоги та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи тим, що 02.10.1995 року згідно наказу УМВС України в Черкаській області №269 о/с від 04.10.1995 року він був прийнятий на службу в ОВС України, а 07.11.2015 року - на службу до Національної поліції України. Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною комісією серії 12ААА №533657 від 21.11.2016 року позивачу було встановлено 2 групу інвалідності, втрата працездатності становить 80%, в графі причина інвалідності зазначено «захворювання, пов'язане з проходженням служби в ОВС». Після чого він звернувся до ГУ НП в Черкаській області із заявою про отримання одноразової грошової допомоги, однак останні відмовили у виплаті мотивуючи тим, що захворювання він отримав під час проходження служби в ОВС, а не Національної поліції України.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними з наступних підстав.
Частиною 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» встановлено, що у разі встановлення інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 визначав механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності працівника міліції.
Відповідно до абз. 3 п. 15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Позивач зазначає, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850.
Позивач вважає, що факт прийняття його на службу в органи поліції, не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги.
На час його звернення до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги набув чинності наказ МВС України від 11 січня 2016 року № 4, яким затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Відповідно до ч. 4 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у Цьому пункті.
Позивач вважає, що оскільки інвалідність йому встановлена внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється за останнім місцем служби.
В зв'язку з цим позивач просить визнати дії відповідача протиправними та просить стягнути на його користь з відповідача одноразову грошову допомогу.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але направив до суду письмове заперечення, в якому просить справи розглядати у його відсутність, в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. У запереченні зазначено, що відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та "Положення про Національну поліцію", що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 877, Національна поліція правонаступником органів внутрішніх справ не являється. Підстави виплати одноразової грошової допомоги передбачені Законом "Про Національну поліцію", а порядок виплат Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4. Інвалідність ОСОБА_1 настала внаслідок отриманого захворювання пов'язаного із проходженням ним служби в органах внутрішніх справ, а не поліції, а необхідною умовою для отримання поліцейським зазначеної допомоги згідно Закону України «Про Національну поліцію» є визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби саме в органах поліції, а не в органах внутрішніх справ. В зв'язку з цим позов не підлягає до задоволення.
Третя особа - представник Міністерства внутрішніх справ України в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про розгляд повідомлявся належним чином.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 02.10.1995 р. був прийнятий на службу в ОВС, а 06.11.2015 р. - звільнений; 07.11.2015 р. - прийнятий на службу до Національної поліції, а 21.10.2016 р. - звільнений зі служби в поліції, що стверджується витягом із наказу. (а.с.6,8)
Позивач є інвалідом ІІ групи, що встановлена безтерміново з 18.11.2016 р., причина інвалідності - захворювання, пов'язане з проходженням служби в ОВС, що підтверджується Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА № 533657 від 21.11.2016 року.(а.с.7)
Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серія 12 ААА №022737 від 21.11.2016 р. позивач ОСОБА_1 втратив 80% працездатності. (а.с.7)
Відповідно до ч.6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності працівника міліції був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». (далі - Порядок № 850)
Пункт 2 ч.3 Порядку № 850 зазначає, що установлення працівникові міліції інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ…
Відповідно до ч. 4 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у Цьому пункті.
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений наказом МВС України від 11 січня 2016 року № 4 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності працівника міліції.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, позивач на момент встановлення інвалідності не являвся ні працівником міліції, ні поліції, оскільки був звільнений з даних органів.
Позивачем пропущено строк звернення за місцем служби в органах міліції з заявою про виплату одноразової грошової допомоги, встановлений пунктом 2 ч.3 Порядку № 850.
Крім того, виходячи з аналізу абз.3 ч.1 Розділу ІІ Порядку №4 слід зазначити, що право на отримання одноразової грошової допомоги з дати встановлення втрати працездатності, що визначена у довідці МСЕК, виникає при встановленні інвалідності поліцейському. Тобто інвалідність повинна бути встановлена саме працюючому поліцейському, а не особі, що звільнена з поліції.
З огляду на викладене суд вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст. ст.158-163 КАС України, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: Таратін В.О.
Постанову у повному обсязі складено о 15.00 год. 2.06.2017 р.
Суддя: Таратін В.О.