печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25840/17-к
19 травня 2017 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна,
Прокурор відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , розглянувши матеріали кримінального провадження № 42017000000000553 від 28.02.2017 р. за фактом вчинення службовими особами правоохоронного органу дій шляхом зловживання своїм службовим становищем, які призвели до незаконного відшкодування коштів державного бюджету для суб'єктів господарської діяльності, що спричинило тяжі наслідки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, 11.05.2017 р. звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно. Зокрема прокурор просить накласти арешт на грошові кошти, які вилучені під час обшуку в житловому приміщенні, яке перебуває у користуванні ОСОБА_5 .
Клопотання огрунтовано тим, що досудовим розслідуванням установлено, що службові особи з числа керівного складу Броварської ОДПІ ДФС у Київській області та ГУ ДФС у Київській області, зловживаючи службовим становищем, з корисливих мотивів, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби зорганізували для створення протиправної схеми, спрямованої на забезпечення відшкодування податку на додану вартість суб'єктам господарювання Київської області, внаслідок чого охоронюваним законом інтересам держави завдано суттєвої шкоди, й в ході досудового розслідування отримані підстави вважати, що підприємствами ТОВ «ЕНЕРГОСОЛАР ПРО» (39046236), ТОВ «ЛІДЕР» (32549423), ТОВ «СТАНІСЛАВ ІНВЕСТ» (38254103), ТОВ «ВЕЛИТОН СОЛАР» (38053305), ТОВ «ВЕЛИГЕН СОЛАР» (38053326), ТОВ «РЕНДЖИ САРАТА» (37232230) неправомірно сформовано та заявлено до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, загальний обсяг якого складає понад 160 млн.грн.
Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити. Також прокурор зазначив про те, що із клопотанням не звернувся вчасно внаслідок тривалого огляду грошових коштів, який було розпочато 07.04.2017 та закінчено 06.05.2017.
Адвокат ОСОБА_6 просила відмовити в задоволенні клопотання, пояснивши, що прокурор ОСОБА_3 , подаючи клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_5 , свідомо зловживає своїми процесуальними правами та грубо порушує вимоги КПК та Конституції України, адже ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.04.2017 р. у справі № 757/22045/17-к зобов'язано слідчого Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 42017000000000553 від 28.02.2017 р. повернути ОСОБА_5 грошові кошти, вилучені під час проведення обшуку 06.04.2017 р. Адвокат зазначила, що 28.04.2017 р. прокурор ОСОБА_3 вже звертався з аналогічним клопотанням про арешт грошових коштів, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.05.2017 р. у справі № 757/24215/17-к відмовлено у задоволенні клопотання про арешт майна, той свідомо ухиляється від виконання ухвали суду. Адвокат зазначила, що клопотання прокурора про арешт майна подано до суду з пропуском строків, визначених КПК України.
Дослідивши матеріали, якими обґрунтовується внесене клопотання, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про накладення слід врахувати те, що 06 квітня 2017 року було проведено обшук та вилучене належне ОСОБА_5 майно у вигляді грошових коштів, зокрема 55 000грн. та 7 100доларів США.
27 квітня 2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва було зобов'язано слідчого ГПУ в кримінальному провадженні №42017000000000553 від 28.02.2017 повернути ОСОБА_7 вилучені 06.04.2017 під час обшуку грошові кошти в розмірі 55 000грн. та 7 100 доларів США.
08 травня 2017 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва було відмовлено в задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт вилучених 06.04.2017 під час обшуку грошових коштів у ОСОБА_5 .
Діючий КПК України не передбачає право прокурора звертатись до слідчого судді із клопотанням про арешт майна повторно, в той же час надає право прокурору оскаржити судове рішення в порядку апеляційного оскарження.
Посилання прокурора на тривалий огляд вилучених грошових коштів, а саме з 07.04.2017 по 06.05.2017 є абсурдним та суперечить наданому прокурором протоколу огляду від 08.04.2017, згідно якого протягом 08 квітня 2017 року були оглянуті вилучені у ОСОБА_5 грошові кошти. Крім того згідно ухвали слідчого судді від 08.05.2017 було встановлено, що прокурор звернувся до слідчого судді 28 квітня 2017 року із клопотанням про арешт вилученого майна з пропуском встановленого строку без поважних причин.
Вказане свідчить про зловживання наданим стороні обвинувачення права на звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, окрім того із встановленого під час розгляду вказаного клопотання вбачається тривале невиконання судвого рішення прийнятого за наслідками розгляду скарги про повернення тимчасово вилученого майна. Останнє в свою чергу порушує права особи у якої було тимчасово вилучене майно.
З огляду на зазначене, враховуючи положення ст. 173 КПК України, в задоволенні клопотання про накладення арешту на грошові кошти володільця майна ОСОБА_5 слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 170-175 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання прокурора відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна, залишити без задоволення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1